51. Поняття та класифікація заходів кримінально-процесуального примусу

У кримінально-процесуальній теорії під заходами кримінально-процесуального примусу розуміють передбачені кримінально-процесуальним законом заходи примусового характеру, які застосо­вуються компетентними особами та органами за наявності підстав та в порядку, передбачених законом, з метою подолання негативних об­ставин, які перешкоджають вирішенню завдань кримінального судо­чинства, та забезпечення виконання рішень органів дізнання, досу­дового слідства, прокурора та суду.

Заходи кримінально-процесуального примусу характеризуються певними специфічними ознаками: 1) вони мають процесуальний характер і регулюються кримінально-процесуальним законом, а тому є складовою кримінально-процесуальної форми; 2) підстави, межі та порядок їх застосування детально регламентовані законом; 3) специ­фічна їх мета — забезпечити належний порядок кримінально-процесуальної діяльності та вирішення завдань кримінального судо­чинства; 4) примусовий характер, який залежить не від порядку їх реалізації, а від самої законодавчої моделі, що передбачає можливість застосування примусу; 5) виключний характер — вони застосовують­ся лише в тих випадках, коли іншими заходами публічні завдання кримінального процесу досягти неможливо; 6) специфічний суб'єкт застосування — процесуальний примус є різновидом державного примусу, а тому суб'єктом його застосування завжди є виключно компетентні державні органи та посадові особи, які здійснюють про­вадження по кримінальній справі.

Заходи кримінально-процесуального примусу можуть застосову­ватися до різних суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності — підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, свідка, а також інших осіб залежно від обставин кримінальної справи, а також їх поведінки на досудовому провадженні та в судових стадіях кримі­нального процесу. Проте в будь-якому разі в законі стосовно кожного виду примусових заходів чітко визначено коло осіб, щодо яких вони можуть бути застосовані.

Заходи кримінально-процесуального примусу можуть бути кла­сифіковані за різними критеріями. Залежно від мети застосування вони поділяються на такі види: заходи, спрямовані на припинення або попередження протиправної поведінки осіб, які беруть участь у про­вадженні в кримінальній справі (запобіжні заходи, відсторонення обвинуваченого від посади, яку він обіймає, тощо); заходи, спрямо­вані на отримання доказів по справі (слідчі дії, які мають примусовий характер, наприклад обшук, примусова виїмка, освідування тощо); заходи, спрямовані на забезпечення виконання вироку (накладення арешту на майно обвинуваченого); заходи, спрямовані на створення належних умов для здійснення провадження у кримінальній справі (видалення із залу засідання особи, яка порушує порядок, притягнен­ня до адміністративної відповідальності за порушення порядку судо­вого засідання тощо). Залежно від сфери застосування заходи кримінально-процесуального примусу можуть бути класифіковані таким чином: у сфері доказування застосовуються слідчі дії, спрямо­вані на отримання та перевірку доказів; у сфері забезпечення закон­ності процесуальних правозастосовних актів — скасування прийня­того рішення, усунення особи від здійснення провадження тощо; у сфері реагування на протиправну поведінку — притягнення до юридичної відповідальності, привід тощо; у сфері гарантій прав осо­би — накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, тощо; у сфері превенції — запобіжні заходи, відібрання письмового зобов'язання про явку на виклик особи, яка здійснює дізнання, слід­чого, прокурора або суду тощо.

Особливу групу заходів кримінально-процесуального примусу становлять запобіжні заходи, оскільки всі вони пов'язані з обмежен­ням свободи підозрюваного, обвинуваченого, мають специфічну мету та порядок застосування. У зв'язку з цим доцільною здається й класифікація заходів кримінально-процесуального примусу на такі дві групи: а) запобіжні заходи (ст. 149 КПК); б) інші заходи кримінально-процесуального примусу.