70. Огляд як слідча дія. Поняття, види, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів

Огляд — це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнят­ті та процесуальному фіксуванні матеріальних об'єктів з метою ви­явлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Залежно від об'єкта розрізняють такі види огляду:

а) огляд місця події; б) огляд місцевості; в) огляд житла чи іншо­го володіння; г) огляд предметів (у тому числі слідів); ґ) огляд доку­ментів; д) огляд тварин; е) зовнішній огляд трупа; є) огляд кореспон­денції.

Метою огляду є: 1) виявлення слідів злочину; 2) виявлення інших об'єктів, що можуть бути залучені до справи як речові докази; 3) з'ясування обстановки злочину; 4) виявлення інших обставин, які мають значення для справи.

Кожний з видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення. Але разом з тим існує ряд положень процесуального і тактичного характеру, загальних для всіх видів оглядів.

Фактичними підставами проведення огляду є дані про те, що в ході безпосереднього сприйняття об'єкта можна одержати інформа­цію, яка має значення для розкриття злочину.

При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність про­ведення огляду, слідчий приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану постанову судді існує, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи (ч. 4 ст. 190 КПК). Проте огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судці: 1) у невідкладних випадках, пов'язаних із урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; 2) за письмовою згодою володільця; 3) при проведенні у невідкладних ви­падках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, якщо такий огляд здійснюється за її заявою або повідомленням про вчине­ний щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події (частини 5, 6 ст. 190 КПК). У вказаних випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумо­вили проведення огляду без постанови судді.

Огляд місця події, як правило, належить до числа первинних, не­відкладних слідчих дій, зволікання з провадженням якого може спри­чинити зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими до­казами. Саме тому огляд місця події може бути проведений до по­рушення кримінальної справи (ч. 2 ст. 190 КПК).

При огляді місцевості досліджується конкретна територія або водний простір з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також інших обставин, які мають значення для справи. Він також проводиться для виявлення особи, яка вчинила злочин і втекла з місця його вчинення.

Огляд трупа є самостійним видом слідчого огляду, якщо прово­диться не на місці події, а в лікарні, морзі тощо (ст. 192 КПК). Якщо огляд трупа здійснюється на місці події, то він є складовою частиною огляду місця події.

Огляд кореспонденції проводиться лише після накладення арешту на кореспонденцію у встановленому законом порядку (ст. 187 КПК).

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень. Проте у невідкладних випадках, особливо коли йдеть­ся про огляд місця події, він може бути проведений і в нічний час. Залучення понятих при провадженні огляду здійснюється з урахуван­ням вимог ст. 127 КПК. Виняток становить огляд кореспонденції, при проведенні якого поняті запрошуються з числа службовців установи зв'язку.

У необхідних випадках для проведення огляду слідчий може за­просити спеціаліста (ст. 128' КПК), який може надати допомогу у вигляді консультацій з питань, що вимагають спеціальних пізнань; допомогти у виявленні, закріпленні і вилученні слідів, що мають до­казове значення, встановленні механізму їх утворення.

Про хід і результати проведеного огляду складається протокол з додержанням правил статей 85 та 195 КПК. В описовій частині про­токолу зазначаються всі дії слідчого в тій послідовності, як вони проводилися, а також фіксується все знайдене в ході провадження слідчої дії. Також необхідно вказати межі місця події, його місцезна­ходження; загальну характеристику місця події (адреса, число по­верхів, якщо будівля багатоповерхова, розташування будівлі відносно навколишнього оточення); входи і виходи з приміщення; детально, вичерпним чином має бути описана обстановка місця події і всі об'єкти огляду із зазначенням місця їх виявлення.

У протоколі огляду документів повинне бути відображене найме­нування документа, коли, ким, кому, де і для якої мети він виданий, коли і хто його підписав, реєстраційні дані, спосіб виготовлення до­кумента, його зміст (короткий або повний), матеріал, на якому він виготовлений, дані про відтиснення штампів, друк, зовнішній вигляд і стан документа, а також інші дані.

У протоколі огляду трупа повинні бути зафіксовані: поза трупа і його положення на місці події; зовнішній вигляд одягу і взуття; описано тіло трупа (стать, вік, зріст, колір волосся, очей померло­го); характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень (їх походження визначається лише при судово-медичному досліджен­ні трупа), наявність крові на одязі і біля трупа, стан зубного апа­рата, наявність виділень; знаряддя спричинення смерті у випадках, коли вони знаходяться безпосередньо на трупі, механічно сполу­чені з ним (наприклад, затягнена на шиї петля, ніж, що стирчить з грудей трупа); предмети, знайдені в кишенях та інших частинах одягу трупа. Якщо труп не впізнаний, повинні бути вказані його прикмети, а також дані про те, чи проводилося фотографування і дактилоскопування.

У протоколі огляду слід відображати: чи застосовувалося фото­графування, кіно- або відеозйомка, а також технічні засоби, які саме і в чому полягало їх використовування.

Якщо це необхідно, при оглядах слідчий особисто або за допо­могою спеціаліста має право робити вимірювання, складати плани, креслення, застосовувати фотографування, проводити кіно- і відео- зйомку місцевості і предметів, що знаходяться на ній, а також ро­бити зліпки знайдених слідів ніг, рук та ін., що має бути відображе­не в протоколі. Плани, креслення, схеми, фотографії і кінострічки є додатками до протоколу, але протокол не замінюють. Він обов'язково складається особою, яка проводить огляд, повинен фіксувати хід і результати цієї слідчої дії і відповідати вимогам статей 85, 195 КПК.

Протокол підписують особи, що брали участь у провадженні слідчої дії, поняті і слідчий.