§ 2. Сингулярне наступництво

Римське спадкове право знало сингулярне наступництво, за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові ви­годи без обтяження їх будь-якими обов'язками. Це були 1е- gata (легати або заповідальні відкази) і Псіеісотізз (фідеїко- міси).

І^аіа (легат, або заповідальний відказ) — це розпоря­дження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої май­нової вигоди за рахунок спадкового майна третій особі — відказоодержувачу.

За легатом до легатарія (відказоодержувача) переходило окреме право, а не частина спадщини. Отясе, легатарій не ніс ніякої відповідальності за борги спадкодавця.

У римському спадковому праві класичного періоду існува­ли чотири види легатів, які відрізнялися способами призна­чення відказоодерясувачів. Легати призначалися тільки в разі спадкування за заповітом і тому не могли бути покладені на спадкоємців за законом. Встановлення легатів супроводжува­лося суворим додержанням ряду формальностей, що усклад­нювало процедуру їх оформлення. Виконання легатів забез­печувалося позовним захистом.Обтяжливий формалізм встановлення легатів, неможли­вість покладати їх на спадкоємців за законом призвели в пе­ріод імперії до виникнення ще одного виду заповідальних розпоряджень — фідеїкомісів. Вони з'явилися внаслідок по­слаблення формалізму і були можливі на основі усних або письмових прохань спадкодавця, з якими вони зверталися найчастіше в момент смерті до спадкоємців про виконання будь-якої позитивної дії на користь третіх осіб. Спочатку та­кі прохання юридичної сили не мали і тому не мали юридич­ного захисту. Цим пояснюється назва подібних розпоря­джень або прохань (фідеїкоміс — доручення совісті). Вико­нання їх було справою совісті спадкоємця, на якого поклада­лися такі розпорядження або прохання. Він міг їх і не вико­нати. З часів Августа виконання фідеїкомісів почало забезпе­чуватися наданням спеціальних позовів, тобто вони одержа­ли позовний захист.

Фідеїкоміси швидко набули визнання, оскільки мали ряд переваг порівняно з легатами. Вони позбавлені обтяжливого формалізму; їх можна покладати на спадкоємців як за запо­вітом, так і за законом; як до, так і після заповіту у вигляді додаткових розпоряджень, що додавалися до нього. Ці пере­ваги фідеїкомісів зумовили їх зближення з легатами, тому в праві Юстиніана вони остаточно зливаються. Проте в фідеї­комісів було уразливе місце. Спадкодавець міг покласти на спадкоємця обов'язок передати за фідеїкомісом усю активну частину спадщини третій особі. Це призвело до того, що на третю особу почали переносити спадщину повністю — з пра­вами і боргами. Спадкоємець часто залишався лише формаль­ним наступником. Оскільки ж він нічого не одержував у спадщину, йому було простіше відмовитися від неї. Проте при цьому він позбавляв майнових вигод третю особу (фідеї- комісарія), на користь якого встановлювався фідеїкоміс. Врешті-решт було вироблено правило, за яким незалеясно від змісту розпорядження спадкодавця про встановлення фідеї- коміса спадкоємець в усіх випадках мав право залишити за собою не менше чверті спадщини — чверті Фальцидія. Решта спадщини переходила до фідеїкомісарія, але вже з боргами спадкодавця.

До заповідальних відказів близьким за сутністю було так зване дарування на випадок смерті, за яким угода про дару­вання набирала чинності лише після смерті того, хто дарує, і за умови, що він помирає раніше обдарованого.

Крім того, особливим випадком передачі частини спадку особі, що не є спадкоємцем, була mortis causa саріо. Суть йо­го полягала в тому, що спадкоємець у заповіті призначався з умовою, що він передасть щось певній особі. Набути прав спадкоємця можна було лише за умови виконання цього роз­порядження. Однак вигодонабувач, на відміну від легатарія чи фідеїкомісарія, не міг вимагати виконання цього розпоря­дження.

Додаток 1

словник

А

A priori — від майбутнього; від того, що з'ясувалось пізніше, неза­лежно від досвіду A. D. — скорочення від Anno Domini — рік нашого Господа, від

Різдва Христового Ab antiquo — з давніх часів

Ab intestato — спадкування всупереч заповіту, тобто за законом

Ab invito — проти своєї волі

Absentia — відсутність на місці й у часі

Accessio — прирощення, приєднання речей

Accusatio — звинувачення

Actio — позов

Actio in rem Publiciana — речевий позов Публіціана Actio doli — позов проти обману

Actio furti — позов із незаконного привласнення чужого майна Actio in personam — персональний позов, заснований на договорі

чи іншому зобов'язанні Actio in rem — речевий позов, спрямований на захист права влас­ності та інших речевих прав незалежно від наявності договору Actio negatoria — негаторний позов

Actio pignoraticia — позов, що ґрунтується на відносинах застави Actio quod metus causa — позов проти погрози Actore non probante reus absolvitur — обвинуваченого буде виправ­дано, якщо звинувачення не доведено Actus — право прогону худоби Ad hoc — тільки для цього випадку

Ad hue sub judice lis est — справа ще в суді, справу ще не розгля­нуто, спір ще не вирішенио Ad meliora tempora — до кращих часів Ad referendum — відкласти до подальшого розгляду Ad sectam — за чиїмось клопотанням Adoptio — усиновлення осіб чужого права Adoptio naturam imitatur — усиновлення наслідує природу Aequitas — справедливість

Ager populi Romani — провінційна власність (на землю)

Ager publicus — державна власність на землю в Стародавньому Римі

Agere — керівництво процесуальними діями

Agrarii — аграрії, члени політичної партії у Римі, що вимагала роз­поділу суспільних земель серед громадян Alibi — відсутність у момент вчинення злочину Aliéna res — чужі речі

Alma mater — мати, що вигодувала Alter ego — друге я

Amantes — amentes — закохані — це божевільні Amanti (um) ira amoris eq integratio est — сварки закоханих — від­новлення кохання Amicitia vitam ornât — дружба прикрашає життя Amicus Piato, sed magis arnica Veritas — Платон мій друг, але істина

дорожче Animo — з наміром

Animus donandi — намір обдарувати кого-небудь

Animus furandi — намір вилучити вигоду протиправним способом і

проти волі власника Animus injurandi — злочинний намір Animus possessionis — намір вважати дану річ своєю Ante litem contestatam dare debitorem oportere, post litem contes- tatam condemnari oportere, post condemnationem iudicatum facere oportere — до засвідчення спору боржник зобов'язаний платити, після — він має бути примушений, після примусу повинно бути виконано судове рішення Antiqua custuma — давній звичай

Apprenticus ad barras — студент, який готується до професії адвоката Aquaeductus — право проведення води

Aquaeductus est jus aquam ducendi per fundum alienum — акведук є

право проводити воду через чужу земельну ділянку Aquae haustus — право брати воду на чужій земельній ділянці Arbitrium — судове рішення, при винесенні якого суддя керувався

в першу чергу своєю совістю Argumenta ponderantur, non numerantur — сила аргументів не в їх

кількості, а у вагомості Агга — завдаток

Arra poenalis — штрафний завдаток Arrogatio — усиновлення осіб свого права Arrogatio legis — відміна закону Assessores — радник судді

Audiatur et altera pars! — хай буде вислухано й іншу сторону

В

Bis dat, qui cito dat — двічі дає той, хто дає швидко Bona fides — добра совість Bona vacantia — виморочна спадщина Bonae fidei — доброчесність, сумлінність

Boni et legales homines — люди порядні та гідні; люди, які могли бу­ти присяжними

Bonorum possessio — введення у фактичне володіння спадщиною Brevia judicialia — судові приписи с

Camera — консультації з питання укладення договорів Capitis deminutio — зміни в статусі Capitis deminutio maxima — найбільші зміни в статусі Capitis deminutio media — середні зміни в статусі Capitis deminutio minima — найменші зміни в статусі Caput — суб'єкт права, правоздатність Casus — випадок

Casus a nullo praestare — за випадок ніхто не відповідає Causa justa possessionis — правова підстава володіння Cautio pignoratitia — порука за допомогою застави Caveat actor — той, що діє, діє на свій ризик Caveat emptor — покупець діє на свій ризик; якість на ризику

покупця; хай покупець буде обачним Caveat venditor — продавець діє на свій ризик Caveat viator — мандрівник діє на свій ризик

Centra juris civilis regulas pacta conventa rata non habentur —

приватні угоди, які суперечать принципам цивільного права, недійсні

Centra legem facit qui id facit quod lex prohibet; in fraudem vero qui salvis verbis legis sententiam eius circumvenit — той, хто вчиняє дії, заборонені законом, порушує закон; той, хто обходить закон, не порушуючи його букви, порушує силу закону Centumviri — сто п'ять римських суддів, яких призначали для роз­гляду звичайних спорів, що виникали між громадянами Cessio — уступка, передача Ceteris paribus — за інших рівних умов Civis — громадянин

Civis Romanus sum — я римський громадянин Civitas — держава, уряд, громада

Civitas Romana — римська держава, римське громадянство

Coactus tamen volui — хоча і під тиском, але ж я волю висловив

Cogito, ergo sum — я мислю, отже — існую

Cognati — кровні родичі

Comitas gentium — міжнародна ввічливість

Commentarii magistratuum — коментарі магістратів

Commentarii pontificum — коментарі священнослужителів

Commodatum — позичка, передача майна в безоплатне тимчасове

користування Communio, condominium — спільна власність Compensatio — залік зустрічних вимог

Compensatio est debiti et crediti inter se contributio — залік є пога­шення взаємних зобов'язань і зустрічної вимоги Compromissum — угода про передачу спору на розгляд третейсько­му судді Concessio — дар; поступка

Concubinatus — фактичний шлюб, якщо є перешкоди до вступу в законний шлюб

Condictio causa data causa non secuta — позов про повернення май­нового представлення, мету якого не досягнуто Condictio ex causa furtum — позов про повернення краденого Condictio ex causa injusta — позов про повернення одержаного без­підставно

Condictio indebiti — позов про повернення заплаченого без підстави Condictio ob causam datorum — позов про повернення виконаного безпідставно

Condictio sine causa — позов про повернення збагачення, одержа­ного без правової підстави Condictio — кондикційний позов Conductor — наймач

Confressus pro judicato habetur — той, хто визнав позов, програв справу

Consensu fiunt obligationes: in emptionibus — venditionibus, locati- onibus — conductionibus, societatibus, mandatis — договори ук­ладаються угодою при купівлі-продажу, найму (оренді), в това­риствах, при дорученні Consensus — згода Consilium — нарада, рада

Consortes litis — учасники судового засідання

Constai jura рориІі Romani ex legibus, plebiscitis, senatus-consultis, constitutionibus principum, edictis eorom, qui jus edicendi habent, responsis prudentium — правопорядок римської держави спира­ється на закони, рішення народних зборів, постанов сенату, ука­зи імператорів, едикти тих, хто має право їх видавати, на виснов­ки юристів Constituo — установлення, указ Constitutum debiti — підтвердження боргу Consuetudo — звичай Consuetudo curiae — судовий звичай Contractus — договір

Contractus aestimatorius — оціночний договір

Contractus est ultro citroque obligatio — контракт є взаємне зо­бов'язання (тобто угода сторін) Contractus innominati — інномінальні, або ж безіменні контракти Convenit — домовлено, погоджено

Conventio omnis intellegitur rebus sic stantibus — будь-яка угода

передбачає незмінність стану речей Conventus juridicus — римський цивільний суд Corpus delicti — склад правопорушення Corpus juris — зібрання законів Corpus juris civilis — звід цивільних законів

Corpus liberum nullam recipit aestimationem — тіло вільної людини взагалі не оцінюється

Corpus possessionis — фактичне володіння річчю

Cottagium — оренда з умовою надання орендатором орендодавцю

персональної праці Credere — вірити, довіряти, давати позику

Creditor — кредитор, а також той, хто має право на який-небудь позов

Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur in actione — креди­тори — це ті, кому зобов'язані на підставі позову Creditum a mutuo differi qua genus a specie: nam creditum consistit (et) extra eas res, que pendere numero mensura continentur — кре­дит відрізняється від позики, як рід від виду, бо і кредит можна визначити вагою, числом, мірою Culpa — вина; провина; необережність Culpa in concreto — вина конкретна

Culpa in eligendo — необачність (господаря) у виборі слуги Culpa lata — груба необережність

Culpa lata dolo aequiperatur — груба необережність дорівнюється наміру

Culpa levis — легка необережність

Culpa levissimma — щонайлегша необережність

Cum hie versare, qui te meliorem facturi sunt — водись з тим, хто

хоче зробити тебе кращим Cum in domum alienum veneris et mutus et surdus esto — увійшовши

до чужої хати, будь глухим і німим Cum manu — шлюб під рукою (владою) чоловіка Cum servo nulla actio est — у відносинах з рабом позову немає Сига — піклування

D

Damnum emergens — фактично заподіяна шкода, зменшення наяв­ного майна

Damnum injuria datum — неправомірне пошкодження або знищення чужого майна

Dare — id est rem accipientis facere — дати — означає зробити так,

аби річ стала власністю одержувача Dare — дати

De bene esse (d. b. e.) — чинний тимчасово; умовно; такий, що під­лягає скасуванню після виконання умови De cursu — звичайно, по праву De die in diem — день у день De dolo malo — зловмисно De facto — фактично

De feodo — на абсолютному праві власності De fine force — зважаючи на крайню необхідність De gustibus et coloribus non est disputantum — про смаки і кольори не сперечаютьс

яDe judiciis — щодо судового провадження

De jure — по праву; за законним правом; правомірним чином; юри­дично

De lege ferenda — з погляду майбутнього закону De lege lata — з погляду чинного закону De malo — про хворобу, за хворобою De minimis — щодо незначних предметів, дрібниць De nihilo, nil — «з нічого — ніщо»: нікчемний договір так само не здатний народити право на позов, як нікчемна угода зробити правовий титул у персони, на користь якої її здійснено De quibus — про якісь речі чи персони De quo — про який

De rebus — «Про речі»: найменування третьої частини Дигестів De recto deficere — не бути правомірним De rigore juris — за буквою закона

De testamentis — «Про заповіти»: найменування п'ятої частини Ди­гестів

De una parte — односторонній, однобічний

De verborum significatione — «Про зміст слів»: найменування тієї частини Дигестів, в якій визначається зміст термінів та формул римського права Debere — бути зобов'язаним, бути боржником Débita •— борги, забезпечені нерухомим майном Debitor — боржник

Debitor intellegitur is, a quo invito exigi pecunia potest — під бор­жником розуміється той, з кого можна витребувати гроші всупе­реч його волі Debitum — борг

Decet — так треба; так годиться; це підходить Definitio — роз'яснення, визначення юридичних понять Delegatio — заміна кредиторів

Delictum — неправомірна дія; нечесний, аморальний вчинок, право­порушення Delictum privatum — приватний делікт

Delirium — стан психіки, за якого особа не усвідомлює навколишні

події чи уявляє їх собі неадекватно Dementia — недоумкуватість

Donari videtur, quod nulli jure cogente conceditur — дарунком вва­жається дане без будь-якого юридичного примусу Dens insahabilis extrahendus — хворий зуб має бути видалений Deportatio — найсуворіший вид вигнання

Depositum est, quod custodiendum alicui datum est — депозит є те,

що передане комусь на зберігання Depositum irreguläre — договір схову родових речей Depositum miserabile — договір схову, укладений за тяжких обста­вин

Depositum — схов

Desideratum — таке, що бажають чи якого потребують Detentio — тримання Diatim — щоденно

Dicere — говорити, стверджувати в процесі Dictores —• арбітри, судді

Dieta — робота на день; витрати на день; відстань, яку зазвичай

можна здолати за день Diligentia — увага, турбота Distractio — продаж застави кредитором Dividenda — договір, який зобов'язує всіх його учасників Do ut des — даю тобі, щоб ти дав мені Do ut facias •— даю тобі, щоб ти мені зробив Docendo discimur — навчаючи, вчимося Dogma — наказ римського сенату Dolus — злий намір, обман

Dolus dans locum contractui — обман, що зумовив укладання договору Dominium — панування; контроль; власність Dominium ex jure privatum — власність за приватним правом Dominium ex jure Quiritum — власність за правом квіритів Dominium plenum — повна чи абсолютна власність на майно Dominus — господар, хазяїн, власник

Dominus sentit periculum — ризик випадкової загибелі (речі) несе її власник

Domus — дім, житло, оселя, доміцилій, резиденція Domus Dei — Божий дім; церква Dona — подарунки

Donatio — те, що надається, дарується; дарунок

Donatio ante nuptias — дарування між зарученими

Donatio propter nuptias — дарування з боку чоловіка

Donator, donor — персона, яка дарує; дарувальник

Dos — посаг, частка удови

Dubitatur (dub.) — викликає сумнів

Dum spiro, spero — поки живу, сподіваюсь

Duodena — колегія присяжних з 12 осіб

Duplicatio — відповідь відповідача на зауваження позивача

Dura lex, sed lex — суворий закон, але це закон

Dura nécessitas — жорстока необхідність

Durante vita — протягом життя

Е

Е contra — напроти; з іншого боку

Eleganter —охайно, точно; з належною повагою до форми Elogium — воля, заповіт

449

Emancipatio — звільнення з-під батьківської влади Emerdare — компенсувати; відшкодовувати заподіяну шкоду

29-5-1801

Emptio, emtio — купівля, придбання Eo intuitu — з цим наміром; з таким умислом Ео ipso — тим самим; внаслідок цього Equivocum — подвійний сенс, зміст Error — помилка

Error in corpore — помилка у предметі Error in negotio — помилка у характері правочину Error in persona — помилка в особі контрагента Error juris — юридична помилка

Est quidem res sanctissima civilis sapientia, sed quae pretio numma- rio non sit aestimanda nec dehonestanda — знання права гідне найвищої поваги, проте грішми його не можна ні оцінити, ні зганьбити Esto — нехай буде; хай буде так Et alii (et al.) — та інші

Et cetera (etc.) — і так далі, та інше, та решта, тощо

Et delicta et noxae caput sequuntur — за правопорушення і шкоду

відповідає особисто правопорушник Et sequitur (et seq.) — як з цього випливає Et sie — отже

Et similis (et sim) — і тому подібне (тощо)

Ex aequo et bono — за справедливістю та доброю совістю

Ex animo — за внутрішнім спонуканням; за совістю

Ex causa — внаслідок

Ex colore — під приводом; з посиланням

Ex commodato — з боргового зобов'язання

Ex contractu — з договору

Ex delicto — з делікту

Ex directo — зараз; негайно

Ex dolo malo — з метою обману, для обману

Ex gratia (ex gr.) — щось, що виникає не з права, а з міркувань

Ex maleficio — заподіяння шкоди, не порушуючи договору

Ех тога — внаслідок згаяного часу

Ex officio — в силу службового обов'язку; за обов'язком Ex officio atque amicitia — з громадського обов'язку і дружби Ex turpi causa actio non oritur — з незаконної підстави позов не ви­никає

Ex visitatione Dei — за божою карою Exceptio doli — заперечення проти позову Executio bonorum — керування майном Exheridatio — позбавлення спадку

Extinctum est mandatum finita voluntate — припиненням волі дові­рителя (тобто одностороннім волевиявленням) доручення припи­няється Extra jus — за межами права Extra ordinem — надзвичайний

F

Fabula — угода, договір, контракт

Facere injuriam nemo potest, nisi si seit se injuriam tacere — не мож­на завдати образи без умислу образити Facere — зробити

Facile Veritas se ipse defendet — істина легко сама себе захистить Facio ut des — роблю тобі, щоб ти мені дав Facio ut facias — роблю тобі, щоб ти мені зробив Facsimile — точна копія чого-небудь

Facta concludentia — факти, з яких можна зробити правовий вис­новок

Familia — домашнє господарство, сукупність сімейного майна Familia Romana ex viro, femina, libens servisque constabat —

римська сім'я складається із чоловіка, дружини, дітей і рабів (слуг)

Familiam dicimus omnium agnatorum — родину утворюють всі агнати Fas — те, що правильно за законом божим Felonia — тяжкий злочин

Fiat iustitia, pereat mundus! — хай звершиться правосуддя, якщо на­віть загине світ!

Fiat justitia — хай станеться правосуддя, запанує справедливість Fide, sed cui vide — довіряй, але дивись кому

Fide-jussio — угода, за якою одна особа стає поручителем за зобо­в'язанням іншої особи Fides — віра; доручення; довіра Filiatio — спорідненість; батьківство Filius — син

Filli uxor loco filiae habebatur — дружина сина вважалась дочкою Finire — кінчати; покласти край; оштрафувати; сплатити штраф Firmaratio — право орендаря на землю Fisc, fiscus — скарбниця держави (республіки)

Fiscus semper idoneus successor est et solvendo — державна скарб­ниця завжди надійний і платоспроможний наступник Fons omnis publici privatique juris — Закони XII таблиць є джере­лом публічного і приватного права Foris facere — втратити право Foro — в межах юрисдикції; у суді Forum — суд; трибунал Francus tenens — земельний власник Fraus — обман

Fructus — користь, плоди, фрукти, молоко, приплід тощо

Fructus civiles — цивільні плоди (дохід, прибуток, проценти)

Fructus naturales — природні плоди

Frustra — даремно; невдало; безцільно

Fundator — засновник; установник

29*

Furtum — крадіжка; викрадення; те, що викрадене

451

Furtum manifestum — крадіжка, коли злодій спійманий на місці злочину

Furtum пес manifestum — крадіжка, коли злодій спійманий пізніше, не в момент вчинення крадіжки

G

Gaius est pater historiae juris Romani — Гай — батько історії рим­ського права Gardianus — опікун; зберігач; служитель Generis — рід

Genus — рід, родові речі, які визначаються числом, вагою або мірою

Genus non périt — родова річ не гине

Gestio — діяння; поведінка; виконання; правочин

Gestor — особа, що веде чужу справу; агент

Gestor negotiorum — повірений у справах

Grata, rata et accepta — бажано, законно, прийнятно

Gutta cavai lapidem — капля камінь довбає

H

Habitatio — право користуватися чужим приміщенням

Heredes sui — безпосередні підвладні спадкоємці

Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitur totius testa-

menti — встановлення спадкоємця — суть і основа заповіту Heredis flatus sub persona risus est — плач спадкоємця — замаско­ваний сміх

Hereditas — nihil est aliud quam successio in universum jus quod de- functus habuit — спадкування є наступництво спадкодавця в усіх правах спадкодавця Hereditas — спадок

Hereditas (bonorum possessio) est successio in universam jus, quod defunctus habuit — спадкування є наступництво в усіх правах, якими володів померлий Hereditas aditio — вступ і прийняття спадщини

Hereditas iacens — лежача спадщина, тобто без руху, ще не прийня­та спадкоємцями після смерті спадкодавця Hereditas — спадкування за старим цивільним правом Heres ab intestato — спадкоємець за законом (через відсутність заповіту) Herus — господар; власник; пан; глава сім'ї Hinc inde — з обох боків; взаємно Homo astrer — домовласник; глава сім'ї

Homo sum, humani nihil a me alienum puto — я людина, і ніщо люд­ське мені не чуже Honor — честь Höstes — вороги

Hypotheca — застава, головним чином, нерухомого майна, за якої майно залишалось у володінні боржника

І

Id quod actum est — те, що зроблено Id quod dictum est — те, що сказано

Ignorantia juris nocet (non excusat), ignorantia facti non nocet (excu­sat) — незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням

Ignorantia legis neminem excusat — незнання закону нікого не виба­чає

Ignorantia non est argumentum — незнання — не доказ Ignorare legis est (lata) culpa — не знати законів є (груба) необач­ність

Immittere — вводити у володіння; допускати Imperium — влада

Imperium et potestas — влада і могутність Impignorata — переданий у заставу, заставлений Implacitare — притягати до суду як відповідача

Impositio — обман, введення в оману; зловживання прихильністю, довірою

Impossibilium nulla obligatio est — зобов'язання не виникає, якщо

його предмет неможливий Impuberes — дівчатка з 7 до 12 років, хлопчики з 7 до 14 років Imputatio — юридична відповідальність In absentia — за відсутності

In adversum — проти іншої сторони у процесі; проти волі або без згоди

In aequali jure — за рівних прав In articulo mortis — у момент смерті In bonis — у складі рухомого майна

In bonis habere — мати у своєму майні (бонітарна власність) In communi — спільно; разом

In consideratione legis — з точки зору закону; на підвалинах право­вих міркувань In corpore — персонально In curia — у суді

In damno — той, що завдає шкоди

In delicto — винуватий; той, хто вчинив правопорушення In diem — на день; у день In facto — фактично; насправді In judicio — судова стадія, яка проходила у суді In jure — за законом; по праву; судова стадія, яка проходила в пре­тора

In jure cessio — уступка права

In jure cessio fit per tres personas: in jure cedentis, vindicantis, addi- centis — процесуальна уступка здійснювалася в присутності трьох осіб: продавця, покупця і претора In mora — прострочення, прострочка

In rem -— проти речі, а не персони; те, що стосується стану речі In rem actio est, cum aut corporalem rem intendimus nostram esse, aut ius aliquod nobis competere... aut cum actio ex diverso adver- sario est negativa — речевий позов має місце тоді, коли ми закла­даємо позовну вимогу про те, що тілесна річ наша або що нам на­лежить яке-небудь право... або якщо протилежна сторона має негаторний позов In verborum obligationibus alius stipulor, alius promitit — у вербаль­них договорах один (з двох) випрошує для себе, другий обіцяє Incuria — недбалість; необережність; відсутність турботи Indebitatus — у заборгованості

Inductio — анулювання; викреслювання; звинувачувальний висно­вок