- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •Рецензенти:
- •Інтродукція (вступ)
- •Глава 1 передумови формування римського права
- •§ 1. Нарис політичної історії Риму (зовнішня історія)
- •§ 2. Соціально-економічна структура Риму (внутрішня історія)
- •§ 3. Римська культура (цивілізація)
- •§ 4. Традиція римського права
- •§ 5. Періодизація
- •Глава 2 підвалини (підґрунтя) римського права
- •§ 1. Попередні зауваження
- •§ 2. Римська моральність. Релігія
- •§ 3. Юридичні підвалини римського права
- •§ 4. Філософська думка
- •§ 5. Філософсько-правові погляди Ціцерона
- •§ 6. Римська юриспруденція (правова думка)
- •Глава 1 римське право як правова система
- •§ 1. Поняття правової системи і системи права
- •§ 2. Поняття римського права
- •§ 3. Право в системі Римської античної цивілізації
- •§ 4. Поділ римського права
- •Глава 2 форми права
- •§ 1. Загальний огляд тенденції
- •§ 2. Звичаї
- •§ 3. Закони
- •§ 4. Едикти магістратів
- •§ 5. Консультації правознавців
- •Глава з структура римського права
- •§ 1. Загальні зауваження.
- •§ 2. Становище особи
- •§ 3. Речі (об'єкти римського права)
- •§ 4. Захист прав. Судочинство
- •Глава 1 загальні положення про рецепцію римського права
- •§ 1. Поняття рецепції римського права
- •§ 2. Форми рецепції римського права
- •§ 3. Види і типи рецепції римського права
- •Глава 2 рецепція римського права у східній європі
- •§ 1. Передумови рецепції римського права у Візантійській імперії
- •§ 2. Систематизація Юстиніана
- •§ 3. Рецепції римського права у «післяюстиніанову добу»
- •Глава з рецепція римського права у західній європі
- •§ 1. Континентальний та англосаксонський типи рецепції
- •§ 2. Проторецепція
- •§ 3. Глосатори
- •§ 4. Вплив римського права на кодифікації XIX ст.
- •Глава 4 рецепція римського права в україні
- •§ 1. Загальні положення. Початок рецепції
- •§ 2. Римське право в Російській імперії
- •§ 3. Рецепція римського права в срср
- •§ 4. Римське право в незалежній Україні
- •§ 5. Школа рецепції римського права в Україні
- •Глава 1 громадяни риму
- •§ 1. Поняття римського громадянства
- •§ 2. Набуття римського громадянства
- •§ 3. Втрата римського громадянства та його обмеження
- •Глава 2 інші суб'єкти публічного права
- •§ 1. Юридичні особи публічного права
- •§ 2. Державець як виразник публічного інтересу в Римі
- •Глава 1 загальна характеристика системи врядування
- •§ 1. Трансформації системи органів врядування у Стародавньому Римі
- •§ 2. Засади врядування у римській державі
- •Глава 2 елементи публічного правопорядку
- •§ 1. Грошова система і державна скарбниця
- •§ 2. Публічно-правові засоби поповнення державної скарбниці в ранньому Римі
- •§ 3. Становлення податкової системи (класичної доби)
- •Глава з армія як елемент публічного правопорядку
- •§ 1. Організація римського війська
- •§ 2. Статус воїнів
- •§ 3. Публічно-правові засоби забезпечення боєздатності армії
- •Глава 1 публічний порядок та врядування у республіканському римі. Історична довідка (загальні зауваження)
- •§ 1. Народні збори
- •§ 2. Сена
- •§ 3. Магістратура
- •Глава 2 публічний порядок та врядування у римській імперії
- •§ 1. Принципат
- •Глава з карне право як засіб охорони публічних інтересів
- •§ 1. Формування поняття публічного делікту (злочину)
- •§ 2. Засади карної відповідальності
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •§ 4. Засади визначення міри покарання
- •§ 5. Види покарань
- •§ 1. Види карного процесу
- •§ 2. Судочинство у карних справах
- •Частина III класичне римське приватне право
- •Глава 1 фізична особа як суб'єкт приватного права
- •§ 1. Цивільна правоздатність та її обсяг
- •§ 2. Опіка і піклування
- •§ 3. Диференціація фізичних осіб як суб'єктів цивільного права
- •§ 4. Приватні корпорації
- •§ 5. Представництво
- •Глава 2 сімейний статус фізичної особи (status f ami li а)
- •§ 1. Динаміка регулювання сімейних відносин
- •§ 2. Сім'я. Спорідненість
- •§ 3. Шлюб та його види
- •§ 4. Правові відносини подружжя
- •§ 5. Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада
- •Глава з захист цивільних прав
- •§ 1. Позовний захист: поняття і види позову
- •§ 2. Судове рішення
- •§ 3. Позовна давність
- •§ 4. Спеціальні засоби преторського захисту
- •Глава 1 possessio (володіння)
- •§ 1. Поняття і види possessio
- •§ 2. Виникнення і припинення посідання
- •§ 3. Захист посідання
- •Глава 2 право власності
- •§ 1. Формування поняття про право власності у Стародавньому Римі
- •§ 2. Поняття і зміст права власності
- •§ 3. Спільна власність
- •§ 4. Набуття і втрата права приватної власності
- •§ 5. Захист права власності
- •Глава з права на чужі речі
- •§ 1. Виникнення, поняття і види прав на чужі речі
- •§ 2. Сервітути: поняття і види
- •§ 3. Емфітевзис і суперфіцій
- •§ 4. Право застави (заставне право)
- •Глава 1 загальне вчення про зобов'язання
- •§ 1. Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обігу
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Сторони у зобов'язанні
- •§ 4. Виконання зобов'язань
- •§ 5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •§ 6. Забезпечення зобов'язань
- •§ 7. Припинення зобов'язання, крім виконання
- •Глава 2 договори. Загальні положення
- •§ 1. Поняття і види договорів
- •§ 2. Умови дійсності договорів
- •§ 3. Зміст договору
- •§ 4. Укладення договору
- •Глава з окремі види договорів
- •§ 1. Вербальні контракти
- •§ 2. Літеральні, або ж лібральні (письмові) контракти
- •§ 3. Реальні контракти
- •§ 4. Консенсуальні контракти
- •§ 5. Інномінальні (безіменні) контракти
- •§ 6. Пакти та їх види
- •Глава 4 позадоговірні зобов'язання
- •§ 1. Зобов'язання ніби з договорів
- •§ 2. Деліктні зобов'язання
- •§ 3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів (квазі делікти)
- •Глава 1 загальні положення
- •§ 1. Основні поняття спадкового права
- •§ 2. Основні етапи розвитку
- •Глава 2 види спадкування
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава з перехід прав і обов'язків до спадкоємців
- •§ 1. Прийняття спадщини
- •§ 2. Сингулярне наступництво
- •Infamia — безчестя; ганьба; погана репутація Infantes — діти до 7 років Iniuria — особиста образа
- •Inter arma leges silent — коли гримлять гармати, закони мовчать Interdictum de precario — інтердикт надавався власнику проти пре- кариста
- •Глава 1 68
Глава 1 римське право як правова система
§ 1. Поняття правової системи і системи права
Категорії «правова система» та «система права» часто не розрізняють, що є некоректним, оскільки при зовнішній подібності вони не є тотожними.
Система права — поняття структурно-інституціональне. Воно розкриває структуру побудови і взаємозв'язок інститутів та галузей права. Поняття «правова система» — більш широке. Воно поряд з інституціональною структурою права (системою права) охоплює низку компонентів правового життя суспільства, аналіз яких дозволяє побачити такі сторони й аспекти правового розвитку, що не можуть бути розкриті шляхом аналізу лише структури (системи) права. У понятті «правова система» на відміну від поняття «система права» відображається не стільки внутрішня узгодженість права, скільки автономність правової системи як самостійного соціального феномену.
До елементів правової системи суспільства належать такі складові частини:
суб'єкти права — фізичні особи, юридичні особи, держава та інші соціальні утворення;
правові норми та принципи;
правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи; правова ідеологія, правова свідомість, правові погляди, правова культура;
зв'язки між вказаними елементами, що визначають результат їхньої взаємодії — законність, правопорядок.
65
5 — 5-1801
відносини, то тепер правова система розглядають як категорію, що охоплює іииріиу сферу відносин за участю більшої кількості учасників, де істотна роль відводиться не лише державі.
Національна правова система являє собою конкретно-історичну сукупність права (законодавства), юридичної практики і пануючої правової ідеології окремої країни, де вона охоплює всі правові явища: правотворчість, правову свідомість, діяльність з реалізації права, правову ідеологію. Вона є елементом конкретного суспільства і відображає його соціально- економічні, політичні, цивілізаційні особливості, будучи детермінованою історичними, географічними, культурними тощо чинниками.
Отже, правова система — це не лише феномен, що містить у собі основні конструктивні елементи правового регулювання, вона також є частиною соціальної системи, що взаємодіє з економічною, політичною, моральною та іншими складовими останньої.
Суть цієї взаємодії полягає в тому, що, з одного боку, суспільні відносини в сферах політики, економіки, науки, культури, освіти тощо, є об'єктом регулювання та охорони правової системи. Але, з іншого, — й сама правова система формується, розвивається і функціонує під впливом цих відносин. Крім того, правова система взаємопов'язана з системою моралі, оскільки право має моральне обґрунтування, що знаходить своє вираження у свідомості людей, яка відображає їхнє ставлення до права.
З урахуванням сказаного національну правову систему можна визначити як зумовлену об' єктивними закономірностями (цивілізаційними, історичними, географічними тощо особливостями) розвитку певної спільноти людей (громади, суспільства, держави, етносу) сукупність взаємопов'я- заних норм, правових інституцій та юридичних явищ, що постійно відтворюються та використовуються людьми у процесі співжиття.
Отже, оскільки національна правова система є елементом конкретного суспільства та елементом соціальної системи держави, відображаючи їхні соціально-економічні, політичні, цивілізаційні особливості, то характеристика поняття правової системи має істотне значення для характеристики права тієї чи іншої конкретної країни. Тож можна визначити співвідношення понять «правова система Стародавнього Риму» і
«система римського права», оскільки при деякій зовнішній подібності вони не є синонімами.
Правова система Стародавнього Риму являє собою сукупність права та пов'язаних з ним явищ та інституцій, що відображають особливості політичної, соціальної, економічної, культурної, духовної систем цієї цивілізації. Разом з тим, Римська правова система є універсальною категорією, оскільки втілила у собі вищі здобутки античної цивілізації.
«Система (структура) римського права» — поняття структурно-інституціональне, оскільки воно розкриває його побудову (структуру), поділ його на галузі, підгалузі, інститути; взаємозв'язок галузей та інститутів права тощо.