2. Кодифікаційні роботи іі половини XVIII століття.

а) «Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській» (1734 р.), автор якого невідомий, був близький за суттю та призначенням до «Права, за якими судиться малоросійський народ». Він складався із вступу, 13 параграфів, короткого додатку, характеристики порядку винесення вироків. Регламентувалися особливості розгляду окремих судових справ: боргових, земельних, майнових справ подружжя, про побої, образу честі, вбивство, злодійство. Наводилися зразки двох вироків: широкого і стислого та подавалася їхня характеристика. Вступ містив зміст указу від 17.11.1720 р. про утворення гетьманської канцелярії і пропозиції щодо її відносин із судовими органами. Існує кілька редакцій цього збірника, який хоча і був неофіційним, але застосовувався як підручник чи посібник для практичних працівників та адміністративних установ.

б) «Суд і розправа в правах малоросійських» (1750-1758). Створив помічник писаря генерального суду, а з 1750 року кандидат у члени генерального військового суду Федір Чуйкевич за дорученням гетьмана Розумовського. В основу збірника «для прекращения в судах волокиты» було покладено ідею відновлення станових шляхетських судів. 9 розділів поділені на пункти. У збірнику систематизовано юридичні норми, які закріплювали права козацької старшини та шляхти на землю і маєтки, залежність селян. Збірник являв собою витяг із польсько-литовського і російського законодавства, звичаєвого права, що діяло в Україні у 15-18 ст.ст. Хоча ця праця і не набула офіційного характеру, але застосовувалася у тогочасній судовій практиці. Її зміст і рекомендації були враховані при проведенні судової реформи 1760-1763 р.р.

в) «Книга-статут та інші права малоросійські» (1764). Цей збірник був упорядкований В.Кондратьєвим, збірник був приватною кодифікацією. Це був посібник для суддів у відновлених станових судах 1763 р. До збірника було включено короткий покажчик Магдебурзького права і витяги з книги «Порядок» Б.Троїцького, виписи артикулів усіх розділів, стислий виклад змісту статуту 1588р., списки гетьманських статей, витяг із «Соборного уложення» 1749р.

3. «Екстракт малоросійських прав» (1767) та «Екстракт із указів, інструкцій, настанов» (1786).

«Екстракт малоросійських прав» було укладено 1767 р. за дорученням президента Малоросійської колегії П.Румянцева під керівництвом секретаря колегії і члена генерального суду О.Безбородька. Збірник складався із вступу і 16 розділів. У ньому було зібрано численні юридичні матеріали: королівські, князівські, царські договори, грамоти, укази, конституції, гетьманське та імператорське законодавство, витяги із збірників Магдебурзького права, литовських статутів, судової практики. Правові норми впорядковано залежно від предмета врегулювання: про головне управління в Малій Росії, про суди, про порядок ведення справ, про державні маєтки, про прибутки державні, про ревізію, про козаків, вольності, їх маєтки тощо. Через централізаторську політику самодержавства, скеровану на ліквідацію особливостей управління в Україні, екстракт не був затверджений і тому він був переданий до архіву сенату.

1786 р. було розроблено новий збірник «Екстракт із указів, інструкцій, настанов», який є доповненням і частковою переробкою попереднього «Екстракту малоросійських прав». Розроблено після ліквідації органів місцевого самоуправління України та введено в дію «Установлення про губернії» (1775). Він складався із 19 частин. Це був систематизований збірник норм державного, адміністративного та судового права. Затверджений сенатом новий збірник був розісланий у присутственні місця України для практичного застосування.