- •Тема 1. Історія держави і права україни як наука і навчальна дисципліна – 2 години.
- •1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.
- •2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •3. Періодизація історії держави і права України.
- •4. Історіографія історії держави і права України.
- •Тема 2. Перші державні утворення на території україни та їх право – 2 години
- •2) Суспільний лад.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •2. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій
- •4) Право.
- •Боспорське царство
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •Тема 3. Формування та розвиток ранньофеодальної держави київська русь – 2 години
- •Основні етапи утворення і розвитку Давньоруської держави.
- •Причини розпаду Давньоруської держави.
- •4. Теорії походження державності у східних слов’ян.
- •Тема 4. Суспільний і державний лад київської русі – 2 години.
- •3) Феодально-залежне населення
- •Державний устрій Київської Русі як ранньофеодальної федеральної монархії.
- •Центральні органи влади.
- •Десятинна та двірсько-вотчинна системи управління.
- •5. Організація збройних сил.
- •6. Судові органи Київської Русі
- •1. Джерела давньоруського права.
- •2. Історія створення, основні редакції і списки Руської правди
- •2. Розширена редакція
- •3. Цивільне право за Руською правдою
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за Руською правдою
- •5. Кримінальне право.
- •6. Церковне (канонічне) право Київської Русі
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його державно-політичний розвиток.
- •3. Суспільний лад на Галицько-Волинських землях
- •3. Державний устрій
- •4. Правова система
- •Державні унії Литви і Польщі.
- •Політико-правові наслідки Люблінської 1569 р. Унії для українських земель.
- •Суспільний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Вищі органи влади Речі Посполитої.
- •Органи центрального управління та урядовці у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій.
- •4. Адміністративно-територіальний поділ і місцеве управління на українських землях литовсько-польської доби.
- •Кодифікації права у Великому князівстві Литовському.
- •Особливості застосування магдебурзького права на українських землях.
- •Система судоустрою та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Основні риси цивільного права (право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право).
- •Основні етапи політичної історії Запорізької Січі.
- •3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •Правова система і судочинство Запорізької Січі.
- •Утворення реєстрового козацтва, його правове становище.
- •Правовий статус України за Зборівським і Білоцерківським договорами.
- •Формування органів влади і управління на українських землях у роки Визвольної війни.
- •Правовий статус України у складі Московської держави згідно з "Березневими статтями" і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
- •Акти, з яких складався договір:
- •Зміст «Просительних статей»:
- •Короткий зміст «Статей Богдана Хмельницького»:
- •Політично-правова оцінка та історичне значення входження України до складу Російської держави.
- •Тема 12. Політико-правові передумови створення і ліквідації україни-гетьманщини – 2 години
- •Вищі та місцеві органи влади й управління Гетьманщини.
- •Функції старшинської ради:
- •Обмеження та ліквідація автономії України. Малоросійський приказ. Малоросійські колегії.
- •Судова система Гетьманщини. Судові реформи.
- •Тема 13. Право україни-гетьманщини – 2 години
- •Обмеження української державності за гетьманськими статтями в другій половині XVII - XVIII ст.Ст.
- •3. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •Основні риси права України-Гетьманщини.
- •5. Основні риси судового процесу.
- •Тема 14. Кодифікація українського права у XVIII - на поч. XIX ст. – 2 години
- •2. Кодифікаційні роботи іі половини XVIII століття.
- •3. «Екстракт малоросійських прав» (1767) та «Екстракт із указів, інструкцій, настанов» (1786).
- •4. Кодифікаційні роботи першої половини XIX ст.:
- •Тема 15. Державно-правовий устрій на українських землях у складі російської імперії після ліквідації автономії у першій половині хіх ст. – 2 години
- •Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Органи та система управління російського царату в Україні.
- •Джерела права. „Звід законів Російської імперії" та його значення в історії права України.
- •Селянська реформа 1861 р. Та особливості її проведення в Україні
- •Земська 1864 р. Реформа
- •Міська 1870 р. Реформа
- •Судова реформа 1864 р. В Україні
- •6. Поліцейська та військова реформи
- •Тема 17. Державно-правові інститути на західноукраїнських землях австро-угорської імперії (кінець хvііі – друга половина хіх ст.) – 2 години
- •2. Організація управління Галичиною, Буковиною і Закарпаттям до середини хіх ст.
- •3. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління після створення дуалістичної монархії
- •4. Місцеве "самоврядування" у Галичині, Буковині і Закарпатті
- •5. Судоустрій
- •6. Джерела права на західноукраїнських землях за часів австрійського панування
- •Тема 18. Державно-правові інститути на українських землях в період контрреформ і розвитку російського неоабсолютизму – 2 години
- •Зміст і значення контрреформ 80-90 років XIX ст. Та їх особливості на Україні.
- •Закон про земських дільничних начальників 1889 р.
- •Судова система після прийняття закону про земських дільничних начальників
- •Зміни в суспільних відносинах і новий розподіл класових сил на початку XX ст.
- •Тема 19. Державно-правові інститути в період революції і першох світової війни – 2 години.
- •Статус і компетенція Державної Думи. Повноваження Державної думи:
- •Діяльність і політична платформа Української думської громади.
- •Юридичний зміст столипінської аграрної реформи.
- •Мілітаризація державного апарату Російської імперії в роки Першої світової війни
- •Тема 20. Державно-правові інститути тимчасового уряду в україні після перемоги лютневої демократичної революції – 2 години
- •Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.
- •3. Законодавство Тимчасового уряду.
- •Основні нормативні акти Тимчасового уряду
- •4. Діяльність Рад робітничих і селянських депутатів в лютому-жовтні 1917 р.
- •Тема 21. Державний лад і право унр (центральної ради) – 2 години
- •2. I та II універсали Центральної Ради
- •III універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •4. IV Універсал Центральної Ради. Унр після Брестського миру.
- •Законодавча діяльність унр. Конституція унр від 29 квітня 1918 р.
- •7. Судова система.
- •Тема 22. Державно-правові інститти в період української держави (гетьманату п.Скоропадського) – 2 години
- •2. Державна влада та місцеве самоврядування в період Гетьманату.
- •3. Судова система Української держави (Гетьманату п.Скоропадського).
- •4. Законодавство Української гетьманської держави
- •Тема 23. Державно-правові інститути в період правління директорії української народної республіки – 2 години
- •2. Державний лад у період правління Директорії унр.
- •3. Акт злуки унр та зунр.
- •3. Право у період правління Директорії унр.
- •5. Судова система Директорії.
- •Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.
- •Тема 24. Державний лад і право західноукраїнської народної республіки – 2 години
- •2. Вищі та місцеві органи влади й управління зунр
- •3. Судові і правоохоронні органи та збройні сили зунр
- •4. Законодавча діяльність зунр
- •Тема 25. Проголошення радянської влади на україні і його юридичне оформлення. Державно-правові інститути радянської україни в 1917 – 1920 рр. – 2 години
- •2. Особливості державного устрою і права Донецько-Криворізької Радянської республіки та інших державних утворень радянського типу на території України.
- •3. Конституція усрр 1919 р.
- •Органи державної влади і управління Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Становлення і розвиток в Україні радянських судових і правоохоронних органів.
- •Створення органів чк в Україні.
- •Основні джерела права Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Тема 26. Нова економічна політика та її законодавче оформлення – 2 години
- •Особливості проведення нової економічної політики в Україні
- •Реформування органів державної влади і управління усрр в період непу
- •Реформа судової системи і правоохоронних органів в період непу
- •Тема 27. Національно-державне будівництво в роки непу. Утворення союзу рср
- •2. Утворення Союзу рср і роль Радянської України в цьому процесі.
- •3. Державно-правовий статус України за Декларацією і Договором про утворення Союзу рср 1922 р. І Конституції срср 1924 р.
- •4. Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки у складі усрр.
- •5. Політико-правові аспекти українізації (20-ті рр.).
- •Тема 28. Перша кодифікація радянського законодавства в україні – 2 години.
- •Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської у країни.
- •Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт.
- •Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •1. Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської України
- •2. Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •Тема 29. Держава і право україни в період тоталітарно-репресивного режиму (1929 – 1941 рр.) – 2 години
- •2. Організація державної влади в Україні у 30-ті р. Після прийняття Конституції усрр 1929 р.
- •3. Конституція урср 1937 р. Та перебудова державних органів урср на її основі
- •4. Основні риси радянського права в 30-ті рр.
- •Тема 30. Держава і право україни в роки другої світової війни – 2 години
- •Юридичне оформлення вступу срср і урср у Другу світову війну. Приєднання західноукраїнських земель до складу урср.
- •Зміни державного апарату срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Встановлення німецького окупаційного режиму.
- •Рух опору на окупованій території. Спроби відновлення української держави на окупованій території.
- •Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу урср.
- •Тема 31. Державно-правові інститути україни у післявоєнний період (1945 – 1953 рр.) – 2 години
- •2. Державний лад
- •Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.
- •Основні риси права.
- •Тема 32. Держава і право україни в період десталінізації (середина 1950-х – перша половина 1960-х рр.) – 2 години
- •Десталінізація та її частковий характер в Україні.
- •Державний лад. Боротьба за владу в партійно-державному керівництві срср в 1953-1964 рр.
- •Господарчі реформи в другій половині 50-х і першій половині 60-х років.
- •4. Реформування судових і правоохоронних органів
- •5. Основні риси права.
- •Тема 33. Держава і право україни в період застою (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) – 2 години
- •Історія створення та прийняття Конституції урср 1978 року.
- •Спроби удосконалення державного апарату урср після прийняття Конституції
- •Зміни в системі судових та правоохоронних органів.
- •Тема 34. Друга кодифікація законодавства радянської україни – 2 години
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Основні напрямки кодифікаційних робіт:
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Етапи кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрями кодифікаційних робіт.
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Тема 35. Держава і право україни в період перебудови. Розпад союзу рср і становлення незалежної української держави – 2 години
- •Реформування державного апарату урср.
- •Зміни в законодавстві урср.
- •Проголошення та розбудова української національної держави у 1991-1995рр.
- •Розробка і прийняття Конституції України 1996.
3. Державний устрій
Вища політико-адміністративна та судова влада належала Великому князю. Він мав право приймати законодавчі акти, здійснювати вищий суд, військове керівництво і центральне управління державою.
Боярська рада у Галицько-Волинському князівстві була різновидом олігархічної форми правління, що протистояла єдиновладдю князя. До складу боярської ради входили: найвпливовіші бояри, галицький єпископ, найвищі службовці держави.
Найчастіше рада збиралася з ініціативи боярства, іноді – за вимогою князя. Більшість найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики держави вирішувалося боярською радою разом з князем. Отже, за формою правління, це була феодальна монархія, обмежена впливом боярської олігархії.
Князівські з’їзди (снеми) та їх рішення мали консультативно-рекомендаційний характер. Віче не відігравало значної політичної ролі.
У Галицько-Волинському князівстві було розвинене центральне та місцеве управління. Десятинна система рано реформувалася у двірсько-вотчинну.
Центральною посадою був двірський, який очолював апарат управління усім господарством князівського домену. Від імені князя він також чинив суд.
Печатник (канцлер) був зберігачем державної печатки, організовував підготовку державних документів та їх зберігання.
Стольник контролював своєчасне надходження доходів із князівських володінь.
Збройник відав справами озброєння князівського війська тощо. (отроки; дитячі).
Існувала розгалужена система місцевого управління. Посадовців призначав князь. Містами управляли тисяцькі та посадники, воєводствами – воєводи, волостями – волостелі. В межах своєї компетенції посадовці наділялися адміністративними, військовими та судовими повноваженнями.
Судова система.
Адміністрація не була відокремлена від суду. Верховним суддею був князь. Часто його функції за дорученням виконував двірський. Судочинство забезпечували княжі тіуни, вірники, отроки, мечники.
Існував доменіальний суд.
У віданні церковного суду були справи про порушення церковних законів, шлюбно-сімейні справи та цивільні справи, пов’язані з церковним майном.
Судовий процесносив змагальний характер, елементи такі ж, як і в Київській Русі.
Військо. Данило Галицький у середині 40-х років ХІІІ ст. провів реформу, сформував регулярну піхоту („пішці”), де служили селяни і жителі міст, та переозброїв кінноту, основу якої складали малі та середні бояри. Командувачем був князь, міг командувати також воєвода, який призначався князем.
4. Правова система
Галицько-Волинське князівство було продовжувачем державно-правових традицій Київської Русі. Джерелами права були: звичаєве право, всі з редакції „Руської Правди”, князівське законодавство, церковне законодавство, Магдебурзьке право.
Особливості системи права Галицько-Волинської держави:
зміцнення феодального права-привілею;
відтворення соціальної диференціації населення;
посилення місцевих особливостей внаслідок середньовічного партикуляризму (роздробленості);
вплив європейського феодального права.
Князівське законодавство існувало у вигляді грамот, заповітів, статутів, договорів, уставів, прав, яких збереглося дуже мало. Однак на їх прикладі можна говорити про подальший розвиток українського права. Так „Рукописання” (заповіт) князя Володимира Васильовича (1287) впорядковує організацію управління містами й селами, право успадкування та купівлі-продажу феодального володіння, порядок передачі князями права експлуатації залежного населення. Грамота Івана Ростиславовича Берладника від 1134 р. надає торгові привілеї купцям.
Поширені договори купівлі-продажу, обміну, дарування, заповітів, нерухомого майна, запоруки (застави). Все це говорить про розвиток товарно-грошових відносин.
Наприкінці ХІІІ ст. на українських землях з’являється магдебурзьке право, на основі якого здійснювалося самоврядування у містах. Визначалися, зокрема права міських станів, порядок обрання та функції органів міського самоврядування, регламентувалася діяльність купецьких корпорацій, ремісницьких цехів, регулювався порядок суду та судочинства. Першим це право отримав князь Володимир, а Сянок було першим містом, на все населення якого було поширено дію Магдебурзького права. Згідно привілею міщани на 15 років звільнялися від податків і отримували пільги при організації самоврядування та судів. Але магдебурзьке право поширювалося головним чином на німецьких колоністів, виводячи їх з-під юрисдикції місцевих феодалів. На переважну більшість українського міського населення, оскільки воно було православним, дія магдебурзького права не розповсюджувалася.
Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, КОРОЛІВСТВА ПОЛЬСЬКОГО І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ – 2 години
Українські землі як об’єкт експансії сусідніх держав.
Державні унії Литви і Польщі.
Політико-правові наслідки Люблінської 1569р. унії для українських земель.
Суспільний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
Українські землі як об’єкт експансії сусідніх держав.
Литовська держава зміцніла за князя Гедиміна (1316 – 1341 рр.). Після його смерті за князювання князя Ольгерда в 50 р. 14 ст. розпочалось захоплення Литвою українських земель (Подніпров’я, Чернігівщина, Сіверщина). В цей же час розпалося Галицько-Волинське князівство і Волинь та Східна Галичина переходить до складу Литви. 1362 р. – Битва на р. Сині води.
Виділяють декілька етапів входження українських земель до складу Литви та Польщі. У ХІV – першій половині ХV ст. між Великим князівством Литовським і місцевою знаттю укладалися договори, за якими князь зобов’язувався боронити землю від татар, а українська знать зобов’язалася йому служити. В той час литовці керувалися правилом: „Ми старину не рушимо, а новину не заводимо”. Державний лад і правова система залишилися такими ж, як і в попередній період.
Фактично від часу входження українських земель до Великого князівства Литовського останнє тривалий час розвивалося на основі традицій руської державності:
литовці довгий час зберігали стару систему управління – удільні князівства, в яких, однак, руські князівські династії змінилися на литовські;
структура адміністрації литовського князя розбудовувалася за руським зразком;
руське боярство переходило на державну службу до Литви;
литовці запозичили руський досвід військової організації, спорудження фортець;
литовці налагодили руську систему оподаткування.
Інакше відбувалися події в Галичині. Після занепаду Галицько-Волинського князівства першою українською землею, яку у 1349 р. загарбало Польське королівство за допомогою галицьких бояр, стала Галичина. У 1377 р. до Польщі відійшла Західна Волинь. У 1434 р. Галичина стала частиною Польського королівства і разом із Перемишлянською і Львівською землями стала називатися „Руське воєводство”. У 1430 р. польські феодали загарбали Західне Поділля. На цих землях проводилася активна колонізаторська політика. Українське населення терпіло національне, соціальне і релігійне гноблення, повинне було коритися введенню чужого польського права. У 1452 р. було ліквідоване Волинське князівство, а у 1471 р. – Київське.