Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
132
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

5. Судова система Директорії.

Директорія відновила судові установи Центральної Ради. 1 грудня 1918 р. було прийняте рішення, що «суд на території УНР здійснюється іменем УНР». 2 січня 1919 р. поновлювалась діяльність Генерального суду під назвою «Найвищий суд». Наприкінці січня 1919 р. поновлювали свою діяльність апеляційні суди. 19 лютого 1919 р. було прийнято закон «Про вибори і призначення мирових судів». На місцях діяли повітові, міські і дільничні суди.

22 листопада 1918р. у всіх військових частинах засновувалися військово-польові суди, які розглядали справи військових і цивільних осіб у злочинах проти Директорії та кримінальні справи (вбивства, розбій, пограбування, підпали, зґвалтування).

24 січня 1919 р. по всій території оголошувався військовий стан, а 28 січня Директорія затвердила закон про надзвичайні військові суди у складі голови та 4-х членів.

Вироки, винесені надзвичайними військовими судами за спрощеною процедурою, не підлягали оскарженню і виконувались негайно. Засудженим до страти надавалося право протягом 6 годин звернутися до Директорії, а в дійовій армії – до Головного отамана з проханням про помилування або пом’якшення кари.

Покарання: розстріл, строкова або безстрокова каторга, ув’язнення від 6 міс. до 2р., грошові штрафи.

  1. Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.

16 січня 1919 р. Директорія оголосила стан війни з більшовицькою Росією. На цей час армія налічувала 25 тис. чоловік замість початкових 100 тис. Повстання отаманів М. Григор’єва, Д. Терпила, перехід Н. Махна до більшовиків спровокувало розпад армії. На початку лютого 1919 р. радянські війська зайняли Київ.

Директорія вступає в переговори з французами щодо передачі України під протекторат Франції та надання воєнної допомоги з боку Антанти.

Вимоги французів:

1) 300-тисячна армія (не була створена);

2) вихід із складу Директорії соціаліста Винниченка;

3) заміна голови уряду соціаліста Чехівського на С. Остапенка.

Однак С. Петлюра із складу Директорії не вийшов, а вийшов із складу партії і став центральною фігурою в Директорії з диктаторським повноваженнями.

У квітні 1919 р. армія Директорії була повністю розбита і відступила в Східну Галичину та Румунію.

Влітку, об’єднавшись із УГА, 31 серпня 1919 р. Директорія зайняла Київ. Однак у вересні-жовтні 1919 р. війська відступили.

Ускладнення воєнно-політичної ситуації призвело до підписання 21 квітня1920 р. Варшавського договору, за яким Польща визнала Директорію. Українська сторона за воєнну та іншу допомогу пішла на значні територіальні поступки. До Польщі відходили Холмщина, Східна Галичина, частина Полісся й Волині, тобто визнавалися кордони станом 1772 р. (до першого поділу Польщі). На цій території проживало 11 млн. осіб, у тому числі 9 млн. українців. За умовами договору польсько-українські війська 25 квітня 1920 р. виступили проти більшовиків і 6 травня оволоділи Києвом. Однак невдовзі радянськими військами ім. було завдано ряд поразок. У листопаді 1920 р. після виснажливих боїв війська Директорії відступили за Збруч, де були інтерновані поляками.

18 березня 1921 р. був підписаний Ризький договір між Польщею і радянською Росією, за яким Польща відмовилась визнавати УНР і визнала УСРР. Правобережну Україну було поділено (по Збруч). Цей договір поклав край існування УНР. Україну було поділено по лінії: Київ – Проскурів – Вінниця – Рівне – Кам`янець - Подільський). До Радянської України відійшла Східна Волинь, Поділля.