4. Правовий статус України у складі Московської держави згідно з "Березневими статтями" і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.

Після неодноразових обмінів посольствами і довгих переговорів Земський собор Московської держави 1 жовтня 1653 р. прийняв рішення про взяття Війська Запорозького «з городами их и землями … под. государеву высокую руку».

8 січня 1654 р. у м. Переяславі на загальновійськовій Генеральній раді було ухвалено рішення про перехід України під зверхність царя.

Після Переяславської ради гетьманом Б Хмельницьким від імені Війська Запорозького був укладений договір з царем Олексієм Михайловичем.

Акти, з яких складався договір:

1. проект договору, відомий як «Просительні статті» з 23 пунктів, підписаний Б.Хмельницьким 17.02.1654 р. та поданого українським посольством (П.Тетеря, С.Зарудний) царському уряду 14.03.1654 р.;

2. акт «Статті Богдана Хмельницького з 11 пунктів, поданий 21.03.1654 р. за результатами переговорів у Москві українського посольства з представниками царського уряду;

3. царські жалувані грамоти від 27.03.1654 р.: а) про прийняття України під цареву високу руку; б) Гетьману й усьому Війську Запорозькому про збереження їхніх прав і вольностей; в) Б.Хмельницькому про передачу Чигиринського староства «на гетьманську булаву». 12.04.1654 р. Б. Хмельницькому була направлена ще одна грамота, що підтверджувала права й вольності Війська Запорозького.

За своєю суттю ці документи є ратифікаційними актами двох держав, яким вони обмінялися під час укладення договору.

Зміст «Просительних статей»:

1. невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи Гетьманщини;

2. право зносин гетьманського уряду з іноземними державами за дозволом царського уряду;

3. підтвердження прав і вольностей Війська Запорозького й української шляхти та залишення селян у феодальній залежності;

4. встановлення 60-тисячного козацького реєстру, регулярна виплата платні старшині та коштів на утримання козацького війська;

5. збереження козацької адміністрації та покладання виключно на неї обов’язку зі збирання податків для царської казни;

6. право Війська Запорозького обирати гетьмана та надання Чигиринського староства гетьманові у рангове володіння;

7. збереження прав київського митрополита;

8. участь царських військ у війні проти Польщі та обороні України від нападів татар;

9. утримання козацької залоги у фортеці Кодак.

Більшість статей було затверджено, а решту, з деякими змінами, підтверджено царськими грамотами.

Короткий зміст «Статей Богдана Хмельницького»:

1. право української адміністрації збирати податки до царської казни «згідно з місцевими правами»;

2. встановлення грошової плати козацькій старшині;

3. пожалування старшині млинів «для прогодування, тому, що несуть великі видатки»;

4. витрати на артилерію;

5. дипломатичні відносини (право гетьмана приймати послів, які прибувають з «добрими ділами», про що інформувати царя, і обов’язок затримувати у війську послів, які прибуватимуть із «справами, противними царському величеству» та заборона мати зносини «з турецьким султаном і польським королем без волі царського величества»);

6. царські пожалування київському «митрополиту і всім людям духовного чину»;

7. відправка царського війська проти поляків під Смоленськ та на «пограничну охорону України»;

8. плата Війську Запорозькому;

9. наказ донським козакам не порушувати мир з Кримом, якщо «Кримські люди не будуть зачіпати»;

10. допомога «харчом і порохом» військовим залогам у Кодаку і тим «що за Порогами стережуть»; встановлення 60-тисячного козацького реєстру та прискорення його комплектування гетьманським урядом.