Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
132
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Тема 20. Державно-правові інститути тимчасового уряду в україні після перемоги лютневої демократичної революції – 2 години

  1. Юридичне оформлення падіння російської монархії і утворення в Україні нових політичних структур.

  2. Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.

  3. Законодавство Тимчасового уряду.

  4. Діяльність Рад робітничих і селянських депутатів в лютому-жовтні 1917 р.

1. Юридичне оформлення падіння російської монархії і утворення в Україні нових політичних структур.

23лютого1917р. за старим стилем в Російській імперії відбулася демократична революція. Її причинами було загострення суперечностей між ростом монополістичного капіталу і безправним становищем найманих робітників, бурхливим розвитком виробництва та аграрним характером економіки країни. Ці суперечності ще більш гострими були в Україні внаслідок політики національного гноблення. Понад 2,5 йшла Перша світова війна, яка спричинила економічну кризу та невдоволення всіх верств населення.

У ніч на 28.02.17 р. були заарештовані міністри царського уряд, столиця була захоплена озброєними робітниками та солдатами. 15 березня (2 за старим стилем) цар Микола ІІ відрікся від престолу. Трохи пізніше відреклися і всі інші члени царської сім’ї

У Петрограді 12.04 (27.03.) була створена міська Рада робітничих і солдатських депутатів. Такі ж ради були створені і у всіх великих містах України. До кінця червня в Україні було понад 250 рад. Але всього в українських губерніях на той час нараховувалося 10 тис. населених пунктів. Одночасно виник парламентський політичний центр – Тимчасовий комітет Державної думи. Формування рад поряд з місцевими установами Тимчасового уряду означало ліквідацію державного апарату самодержавства.

У другій половині березня в Україні розпочалося масове утворення профспілок (за 2 тижні понад 100). Найбільш організовані профспілки: металургів, машинобудівників, залізничників, гірників, у великих містах. Профспілки боролися за реалізацію прав найманих працівників аж до організації страйків.

Безпосередньо на підприємствах за інціативою робітників утворювалися фабрично-заводські комітети, які боролися за реалізацію політичних прав, встановлення 8-год. робочого дня, підвищення зарплати, охорону праці в т.ч жінок і дітей, створювали робітничу міліцію тощо.

У військових частинах та на кораблях створювались солдатські і матроські комітети, котрі усували з постів офіцерів-сатрапів, контролювали боєприпаси, організовували братання на фронті, надавали солдатам короткострокаві відпустки.

У сільскій місцевості створювалися селянські і волосні комітети, ради, повітові та

губернські ради.

На великих підприємствах за ініціативою робітничих депутатів формувались закони робітничої міліції (100 міліціонерів на 1000 робітничих). Робітнича міліція поєднувала в своїй діяльності охорону заводів з підтриманням порядку на підприємствах та в містах.

Готуючись до захоплення влади, більшовикі почали створювати озброєні загони Червоної гвардії, перш за все у великих промислових центрах, де вони мали перевагу у радах (Харків, Одеса, Катеринослав). Це були майбутні збройні сили більшовицької влади, які винили переворот у жовтні 1917 р.