- •Тема 1. Історія держави і права україни як наука і навчальна дисципліна – 2 години.
- •1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.
- •2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •3. Періодизація історії держави і права України.
- •4. Історіографія історії держави і права України.
- •Тема 2. Перші державні утворення на території україни та їх право – 2 години
- •2) Суспільний лад.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •2. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій
- •4) Право.
- •Боспорське царство
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •Тема 3. Формування та розвиток ранньофеодальної держави київська русь – 2 години
- •Основні етапи утворення і розвитку Давньоруської держави.
- •Причини розпаду Давньоруської держави.
- •4. Теорії походження державності у східних слов’ян.
- •Тема 4. Суспільний і державний лад київської русі – 2 години.
- •3) Феодально-залежне населення
- •Державний устрій Київської Русі як ранньофеодальної федеральної монархії.
- •Центральні органи влади.
- •Десятинна та двірсько-вотчинна системи управління.
- •5. Організація збройних сил.
- •6. Судові органи Київської Русі
- •1. Джерела давньоруського права.
- •2. Історія створення, основні редакції і списки Руської правди
- •2. Розширена редакція
- •3. Цивільне право за Руською правдою
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за Руською правдою
- •5. Кримінальне право.
- •6. Церковне (канонічне) право Київської Русі
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його державно-політичний розвиток.
- •3. Суспільний лад на Галицько-Волинських землях
- •3. Державний устрій
- •4. Правова система
- •Державні унії Литви і Польщі.
- •Політико-правові наслідки Люблінської 1569 р. Унії для українських земель.
- •Суспільний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Вищі органи влади Речі Посполитої.
- •Органи центрального управління та урядовці у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій.
- •4. Адміністративно-територіальний поділ і місцеве управління на українських землях литовсько-польської доби.
- •Кодифікації права у Великому князівстві Литовському.
- •Особливості застосування магдебурзького права на українських землях.
- •Система судоустрою та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Основні риси цивільного права (право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право).
- •Основні етапи політичної історії Запорізької Січі.
- •3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •Правова система і судочинство Запорізької Січі.
- •Утворення реєстрового козацтва, його правове становище.
- •Правовий статус України за Зборівським і Білоцерківським договорами.
- •Формування органів влади і управління на українських землях у роки Визвольної війни.
- •Правовий статус України у складі Московської держави згідно з "Березневими статтями" і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
- •Акти, з яких складався договір:
- •Зміст «Просительних статей»:
- •Короткий зміст «Статей Богдана Хмельницького»:
- •Політично-правова оцінка та історичне значення входження України до складу Російської держави.
- •Тема 12. Політико-правові передумови створення і ліквідації україни-гетьманщини – 2 години
- •Вищі та місцеві органи влади й управління Гетьманщини.
- •Функції старшинської ради:
- •Обмеження та ліквідація автономії України. Малоросійський приказ. Малоросійські колегії.
- •Судова система Гетьманщини. Судові реформи.
- •Тема 13. Право україни-гетьманщини – 2 години
- •Обмеження української державності за гетьманськими статтями в другій половині XVII - XVIII ст.Ст.
- •3. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •Основні риси права України-Гетьманщини.
- •5. Основні риси судового процесу.
- •Тема 14. Кодифікація українського права у XVIII - на поч. XIX ст. – 2 години
- •2. Кодифікаційні роботи іі половини XVIII століття.
- •3. «Екстракт малоросійських прав» (1767) та «Екстракт із указів, інструкцій, настанов» (1786).
- •4. Кодифікаційні роботи першої половини XIX ст.:
- •Тема 15. Державно-правовий устрій на українських землях у складі російської імперії після ліквідації автономії у першій половині хіх ст. – 2 години
- •Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Органи та система управління російського царату в Україні.
- •Джерела права. „Звід законів Російської імперії" та його значення в історії права України.
- •Селянська реформа 1861 р. Та особливості її проведення в Україні
- •Земська 1864 р. Реформа
- •Міська 1870 р. Реформа
- •Судова реформа 1864 р. В Україні
- •6. Поліцейська та військова реформи
- •Тема 17. Державно-правові інститути на західноукраїнських землях австро-угорської імперії (кінець хvііі – друга половина хіх ст.) – 2 години
- •2. Організація управління Галичиною, Буковиною і Закарпаттям до середини хіх ст.
- •3. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління після створення дуалістичної монархії
- •4. Місцеве "самоврядування" у Галичині, Буковині і Закарпатті
- •5. Судоустрій
- •6. Джерела права на західноукраїнських землях за часів австрійського панування
- •Тема 18. Державно-правові інститути на українських землях в період контрреформ і розвитку російського неоабсолютизму – 2 години
- •Зміст і значення контрреформ 80-90 років XIX ст. Та їх особливості на Україні.
- •Закон про земських дільничних начальників 1889 р.
- •Судова система після прийняття закону про земських дільничних начальників
- •Зміни в суспільних відносинах і новий розподіл класових сил на початку XX ст.
- •Тема 19. Державно-правові інститути в період революції і першох світової війни – 2 години.
- •Статус і компетенція Державної Думи. Повноваження Державної думи:
- •Діяльність і політична платформа Української думської громади.
- •Юридичний зміст столипінської аграрної реформи.
- •Мілітаризація державного апарату Російської імперії в роки Першої світової війни
- •Тема 20. Державно-правові інститути тимчасового уряду в україні після перемоги лютневої демократичної революції – 2 години
- •Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.
- •3. Законодавство Тимчасового уряду.
- •Основні нормативні акти Тимчасового уряду
- •4. Діяльність Рад робітничих і селянських депутатів в лютому-жовтні 1917 р.
- •Тема 21. Державний лад і право унр (центральної ради) – 2 години
- •2. I та II універсали Центральної Ради
- •III універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •4. IV Універсал Центральної Ради. Унр після Брестського миру.
- •Законодавча діяльність унр. Конституція унр від 29 квітня 1918 р.
- •7. Судова система.
- •Тема 22. Державно-правові інститти в період української держави (гетьманату п.Скоропадського) – 2 години
- •2. Державна влада та місцеве самоврядування в період Гетьманату.
- •3. Судова система Української держави (Гетьманату п.Скоропадського).
- •4. Законодавство Української гетьманської держави
- •Тема 23. Державно-правові інститути в період правління директорії української народної республіки – 2 години
- •2. Державний лад у період правління Директорії унр.
- •3. Акт злуки унр та зунр.
- •3. Право у період правління Директорії унр.
- •5. Судова система Директорії.
- •Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.
- •Тема 24. Державний лад і право західноукраїнської народної республіки – 2 години
- •2. Вищі та місцеві органи влади й управління зунр
- •3. Судові і правоохоронні органи та збройні сили зунр
- •4. Законодавча діяльність зунр
- •Тема 25. Проголошення радянської влади на україні і його юридичне оформлення. Державно-правові інститути радянської україни в 1917 – 1920 рр. – 2 години
- •2. Особливості державного устрою і права Донецько-Криворізької Радянської республіки та інших державних утворень радянського типу на території України.
- •3. Конституція усрр 1919 р.
- •Органи державної влади і управління Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Становлення і розвиток в Україні радянських судових і правоохоронних органів.
- •Створення органів чк в Україні.
- •Основні джерела права Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Тема 26. Нова економічна політика та її законодавче оформлення – 2 години
- •Особливості проведення нової економічної політики в Україні
- •Реформування органів державної влади і управління усрр в період непу
- •Реформа судової системи і правоохоронних органів в період непу
- •Тема 27. Національно-державне будівництво в роки непу. Утворення союзу рср
- •2. Утворення Союзу рср і роль Радянської України в цьому процесі.
- •3. Державно-правовий статус України за Декларацією і Договором про утворення Союзу рср 1922 р. І Конституції срср 1924 р.
- •4. Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки у складі усрр.
- •5. Політико-правові аспекти українізації (20-ті рр.).
- •Тема 28. Перша кодифікація радянського законодавства в україні – 2 години.
- •Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської у країни.
- •Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт.
- •Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •1. Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської України
- •2. Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •Тема 29. Держава і право україни в період тоталітарно-репресивного режиму (1929 – 1941 рр.) – 2 години
- •2. Організація державної влади в Україні у 30-ті р. Після прийняття Конституції усрр 1929 р.
- •3. Конституція урср 1937 р. Та перебудова державних органів урср на її основі
- •4. Основні риси радянського права в 30-ті рр.
- •Тема 30. Держава і право україни в роки другої світової війни – 2 години
- •Юридичне оформлення вступу срср і урср у Другу світову війну. Приєднання західноукраїнських земель до складу урср.
- •Зміни державного апарату срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Встановлення німецького окупаційного режиму.
- •Рух опору на окупованій території. Спроби відновлення української держави на окупованій території.
- •Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу урср.
- •Тема 31. Державно-правові інститути україни у післявоєнний період (1945 – 1953 рр.) – 2 години
- •2. Державний лад
- •Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.
- •Основні риси права.
- •Тема 32. Держава і право україни в період десталінізації (середина 1950-х – перша половина 1960-х рр.) – 2 години
- •Десталінізація та її частковий характер в Україні.
- •Державний лад. Боротьба за владу в партійно-державному керівництві срср в 1953-1964 рр.
- •Господарчі реформи в другій половині 50-х і першій половині 60-х років.
- •4. Реформування судових і правоохоронних органів
- •5. Основні риси права.
- •Тема 33. Держава і право україни в період застою (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) – 2 години
- •Історія створення та прийняття Конституції урср 1978 року.
- •Спроби удосконалення державного апарату урср після прийняття Конституції
- •Зміни в системі судових та правоохоронних органів.
- •Тема 34. Друга кодифікація законодавства радянської україни – 2 години
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Основні напрямки кодифікаційних робіт:
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Етапи кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрями кодифікаційних робіт.
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Тема 35. Держава і право україни в період перебудови. Розпад союзу рср і становлення незалежної української держави – 2 години
- •Реформування державного апарату урср.
- •Зміни в законодавстві урср.
- •Проголошення та розбудова української національної держави у 1991-1995рр.
- •Розробка і прийняття Конституції України 1996.
4. Адміністративно-територіальний поділ і місцеве управління на українських землях литовсько-польської доби.
Місцеве управління на українських землях Великого князівства Литовського після ліквідації удільних князівств здійснювали намісники-державці. Попри неодноразові зміни адміністративно-територіального поділу місцеве управління завжди трималося на основоположному принципі тимчасового держання земельної власності з обов’язковою умовою відбування військової служби.
У перші декілька десятиліть литовсько-руської державності Велике князівство Литовське складалося з удільних князівств на чолі з удільними князями, нащадками родів Рюриковичів і Гедиміновичів. У межах свого уділу вони зосереджували у своїх руках владу, аналогічну великому князеві, і підпорядковувалися останньому як васали сюзеренові.
Упродовж першої половини ХV ст. інститут удільних князів трансформувався у призначуваних князем намісників земель, які зосереджували у своїх руках адміністративно-судові та військові функції. Головним обов’язком і відповідальністю намісника була організація військової служби. Він роздавав шляхті маєтки за службу і позбавляв землеволодіння. Під час війни намісник очолював військо своєї землі. Намісникам підпорядковувалися керівники волостей – державці, які, окрім адміністративно-судових і вйськових, мали фінансово-економічні функції. Останні полягали у повноваженнях державця управляти державним доменом з усім господарством і збирати податки.
Під польським впливом після Люблінської унії були порушені т.зв. обласні привілеї. Територія України була поділена на 7 воєводств (старі, які існували в складі Польського королівства, - Руське, Белзьке, Подільське й нові, які відійшли від Литви, - Волинське, Брацлавське, Київське, Чернігівське) і на судові повіти. Великий князь став призначати своїх урядовців. Управляти воєводствами призначали воєвод та їх заступників каштелянів, повітами – повітових старост. В їх компетенцію входили: збір податків, судочинство, організація оборони, забезпечення правопорядку. Апарат місцевого управління становили службовці зі староруськими назвами (тіуни, датські). Пізніше з’явилися інші службовці: возні (були помічниками старост), хорунжі, городниці, мостівничі тощо.
У містах порядок управління був досить строкатим і встановлювався відповідно до категорії міста. У королівських містах адміністрацію формувала королівська влада, у приватновласницьких – магнати, шляхта, церква, яким належало дане місто. Управління здійснювалося призначуваними війтами та їх помічниками. У деяких містах міщанам дозволялися окремі елементи самоврядування: верхівкою міщан, могли обиратися одно- чи двопалатні ратуші, «радовці», які допомагали війту. В цілому ж власники міст – феодали, а також королівська адміністрація втручалася в соціально-економічне життя міст, обкладали населення непомірними податками й повинностями, а інколи й просто грабували. Тому міщани всіляко (за певну винагороду) домагалися переведення королівською владою їхніх міст на самоврядування на основі магдебурзького права.
Тому більшість міст мали магдебурзьке право, яке надавалося спеціальним привілеєм Великого князя. Такі міста мали органи самоуправління, яке очолювали війти та бурмістри, а розпорядчі функції виконували писар та шафарі. Органами судової влади була рада (колегія у адміністративних справах) і лава (колегія у кримінальних та у адміністративних справах).
Лекція 9. ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, КОРОЛІВСТВА ПОЛЬСЬКОГО І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ – 2 години
Загальна характеристика джерел феодального права литовсько-польської доби, які діяли на українських землях.
Кодифікації права у Великому князівстві Литовському.
Особливості застосування магдебурзького права на українських землях.
Система судоустрою та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
Основні риси цивільного права (право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право).
Основні риси кримінального права (поняття і види злочинів, мета і система покарань).
Загальна характеристика джерел феодального права литовсько-польської доби, які діяли на українських землях.
На українських землях, що входили до складу Литовської держави, діяла досить строката система права. Первісною базою формування литовської правової системи на українських землях стали норми Руської правди та українського звичаєвого права. Розвиток нормотворчої діяльності великого князя разом із радою і Вальним сеймом у ХV ст.. привів до звуження сфери дії звичаєвого права та встановлення пріоритету законодавства.
Власна законодавча діяльність литовських князів спочатку розвивалася у формі Привілейних грамот, щодо окремих питань, осіб, груп осіб, а пізніше – станів.
Згодом у вжиток увійшли нові назви законодавчих актів – постанови, устави, ухвали.
Спочатку роль польського права на українських територіях була незначною. Польські суди основними джерелами визнавали королівські та великокнязівські грамоти, 3 Литовські статути, „Уставу на волоки”. Пізніше Річ Посполита рецепіювала більш розвинену правову систему Великого князівства Литовського, яке розвинулось на основі руського права.
З 1614 р. став діяти затверджений королем Сигізмундом ІІІ і перекладений польською мовою ІІІ Литовський статут, в якому знайшли відображення окремі принципи польського феодального права. На той час це був найдосконаліший кодекс. У ньому закріплювалося панівне становище шляхти, оформлялося остаточне закріпачення більшості селян, регламентувалося судочинство, влада монарха обмежувалася законом, судова влада відмежовувалася від адміністративної, проголошувалася єдність права для всіх громадян, гарантувалося право у копних судах судитися за нормами свого звичаєвого права.
Діяло Магдебурзьке право, перш за все, по відношенню до верхівки міського населення, нижчі верстви громадян усувалися від участі в управлінні містом.
Продовжував діяти Судебник Казимира ІV Ягеллона (1488 р.), „Генріхові артикули” (1572 р.), джерела церковного права.
Основні джерела права, що діяли на українських землях Литви і Польщі:
Звичаєве давньоруське право.
„Руська правда”.
Законодавча діяльність Великих князів: т.зв. привілеї (Привілейні грамоти)
а) пожалувані (за якими надавались землі, титули тощо);
б) пільгові (звільняли від сплати повинностей);
в) охоронні (відновлювали порушені права);
г) земські (надавали виняткові права окремим станам населення);
д) обласні (надавали автономію окремим землям).
Земські уставні грамоти (підтверджували давні права українських земель).
Міжнародні договори з Лівонським та Пруським орденами і Московією та Польщею.
Судебник Великого князя Казиміра ІV 1468 р.
«Артикули Генріха Валуа» 1572 р.
Литовські статути
Збірники магдебурзького права, пристосовані до місцевих умов.
Церковне право.