2. Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.

Тимчасовий уряд був створений 2 березня 1917р. переважно з представників кадетів. Очолював його князь Г.Львов, міністром юстицій став трудовик О.Керенський. Тимчасовий уряд, мав не тільки зосередити у своїх руках урядову владу, але й стати вищим органом держави у сферах законодавства, народу і верховного управління.

У своїй програмній Декларації 3березня 1917р. Тимчасовий уряд заявив, що доведе війну до переможного кінця, буде виконувати договори та угоди, укладені царем із союзними державами, введе демократичні права і свободи здійснить політичну амністію, підготує скликання Установчих зборів, замінить поліцію народною міліцією. Таким чином, Тимчасовий уряд став правонаступником царського уряду у всіх питаннях внутрішньої і зовнішньої політики і прагнув зберегти контроль над усіма територіями імперії, в тому числі і над Україною. Він спирався на політично близькі йому елементи – членів губернських, міських і повітових управ, представників великої буржуазії. На підтримку Тимчасовому уряду були створені комітети громадських організацій, які складалися переважно з членів міських дум (кадети і октябристи) На селі замість старих волосних управ створювалися волосні та сільскі виконавчі громадські комітети.

Найвища влада в губерніях належала губернським, а в повітах – повітовим комісарам. Комісарами призначалися виборні голови губернських і повітових земських управ.

Значну увагу Тимчасовий уряд приділяв формуванню охоронного апарату. 6 березня 1917 р. було ліквідовано корпус жандармів, а 10 березня 1917 р. департамент поліції. Було утворено Головне управління у справах народної міліції, підпорядкованої Тимчасовому уряду.

Тимчасовий уряд намагався зберегти стару судову систему, перш за все окружні суди, компетенція яких була розширена. На місцях у кожному повіті створювалися колегії мирових суддів (голова і 2 члени мирового суду), що розглядали цивільні справи до 1000 крб. Та кримінальні справи, покарання за якими не перевищувало 1,5 роки ув’язнення. 30 травня 1917 р. був виданий закон про призначення у кожний повіт суддів для розгляду адміністративних справ. В губерніях були сформовані особливі адміністративні віділення.

Народні маси створювали також тимчасові суди, діяльність яких до травня 1917 р. була санкціонованою Тимчасовим урядом.

Кризи Тимчасового уряду:

1) в результаті квітневої кризи 5 травня 1917 р. було утворено перший коаліційний уряд (складався з меншовиків та есерів). Було збережено Держ. думу і Держ. раду (до жовтня 1917 р.). Апарат міністерств і відомств зазнав незначних змін. (ліквідоване міністерство імператорського двору).

2) в результаті липневої кризи 2 липня 1917 р. міністром-головою Тимчасового уряду став О.Керенський. Кадети пішли у відставку, замість них більшість становили есери і меншовики.

3) Серпневу кризу спровокував 25 серпня 1917 р. заколот Корнілова. 1. вересня 1917 р. Відбулося проголошення Росії демократичною республікою.