4. Основні джерела права Радянської України в 1917 - 1920 рр.

Головним джерелом права вважались революційна правосвідомість. Особливістю формування радянської правової системи в Україні було те, що вона складалася як однотипна до системи права більшовицької Росії. Багато нормативних актів було скопійовано або рецепійовано, в тому числі Конституцію 1919 р.

Цивільне право характеризувалося обмеженням свободи приватного цивільного обігу (особливо нерухомості); скасуванням права спадкування; націоналізацією землі, фабрик, транспорту; експропріацією приватної власності.

За допомогою адміністративно-правового регулювання держава все більше втручалася у сферу цивільно-правових відносин. Замість зарплати та купівлі-продажу речей першої необхідності вводилася система карток для робітників і радянських службовців, чим «нетрудові елементи» прирікалися на голодну смерть. На селі вводилися продрозкладки, тобто реквізиція продуктів харчування на користь держави. Законм від 25 лютого 1920 р. скасовувалася приватна власність на землю, надра, води, ліси, які виводилися з цивільного обігу.

Трудові відносини регулювалися КЗпП РСФРР від 10 грудня 1918 р. Встановлювався загальний обов’язок працювати та право на працю. Режим роботи підприємств та установ наближався до військового. Застосовувалася загальна трудова повинність та закріплення робітників і службовців за підприємствами і установами. Переслідувалося «трудове дезертирство». Вводилася натуральна оплата праці.

Шлюбно-сімейне право визнавало законним тільки громадянський шлюб, зареєстрований в ЗАГСі. Церковний шлюб не мав правових наслідків. Проголошувалася свобода розлучень. На прохання однієї із сторін шлюб розривався.

Кримінальне право формувалося не на принципі законності, а на принципі революційної доцільності. 4 серпня 1920 р. на територію України було поширено дію «Керівних начал з кримінального права РСФРР». Система покарань включала: розстріл, оголошення поза законом, позбавлення волі, оголошення ворогом революції або народу, позбавлення політичних прав, примушення пройти курс політграмоти тощо. Однак влада застосовувала і анти правові заходи: взяття заручників, притягнення до кримінальної відповідальності за принципом кругової поруки, розстріл заручників. Відбувалося посилення кримінальної репресії. Але, на відміну від Росії, в якій 2 лютого 1920 р. скасовувалася смертна кара, в Україні цього не відбулося.

Норми кримінального процесу встановлювалися Тимчасовим положенням про народні суди і революційні трибунали від 20 лютого 1919 р. Всі репресивні органи мали функції слідства, суду та виконували вироки, проводячи судочинство за спрощеною процедурою і, керуючись власною революційною правосвідомістю. Вироки трибуналів виконувалися протягом 24 годин.

Норми цивільного процесу містилися, як правило, в актах, якими врегульовувався кримінальний процес. Територіальна підсудність визначалася за місцем проживання відповідача. Суд розпочинався за позовом громадян або установ. Справи розглядалися народним суддею одноособово або за участю 2-х народних засідателів.