- •Тема 1. Історія держави і права україни як наука і навчальна дисципліна – 2 години.
- •1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.
- •2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •3. Періодизація історії держави і права України.
- •4. Історіографія історії держави і права України.
- •Тема 2. Перші державні утворення на території україни та їх право – 2 години
- •2) Суспільний лад.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •2. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій
- •4) Право.
- •Боспорське царство
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •Тема 3. Формування та розвиток ранньофеодальної держави київська русь – 2 години
- •Основні етапи утворення і розвитку Давньоруської держави.
- •Причини розпаду Давньоруської держави.
- •4. Теорії походження державності у східних слов’ян.
- •Тема 4. Суспільний і державний лад київської русі – 2 години.
- •3) Феодально-залежне населення
- •Державний устрій Київської Русі як ранньофеодальної федеральної монархії.
- •Центральні органи влади.
- •Десятинна та двірсько-вотчинна системи управління.
- •5. Організація збройних сил.
- •6. Судові органи Київської Русі
- •1. Джерела давньоруського права.
- •2. Історія створення, основні редакції і списки Руської правди
- •2. Розширена редакція
- •3. Цивільне право за Руською правдою
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за Руською правдою
- •5. Кримінальне право.
- •6. Церковне (канонічне) право Київської Русі
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його державно-політичний розвиток.
- •3. Суспільний лад на Галицько-Волинських землях
- •3. Державний устрій
- •4. Правова система
- •Державні унії Литви і Польщі.
- •Політико-правові наслідки Люблінської 1569 р. Унії для українських земель.
- •Суспільний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Вищі органи влади Речі Посполитої.
- •Органи центрального управління та урядовці у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій.
- •4. Адміністративно-територіальний поділ і місцеве управління на українських землях литовсько-польської доби.
- •Кодифікації права у Великому князівстві Литовському.
- •Особливості застосування магдебурзького права на українських землях.
- •Система судоустрою та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Основні риси цивільного права (право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право).
- •Основні етапи політичної історії Запорізької Січі.
- •3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •Правова система і судочинство Запорізької Січі.
- •Утворення реєстрового козацтва, його правове становище.
- •Правовий статус України за Зборівським і Білоцерківським договорами.
- •Формування органів влади і управління на українських землях у роки Визвольної війни.
- •Правовий статус України у складі Московської держави згідно з "Березневими статтями" і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
- •Акти, з яких складався договір:
- •Зміст «Просительних статей»:
- •Короткий зміст «Статей Богдана Хмельницького»:
- •Політично-правова оцінка та історичне значення входження України до складу Російської держави.
- •Тема 12. Політико-правові передумови створення і ліквідації україни-гетьманщини – 2 години
- •Вищі та місцеві органи влади й управління Гетьманщини.
- •Функції старшинської ради:
- •Обмеження та ліквідація автономії України. Малоросійський приказ. Малоросійські колегії.
- •Судова система Гетьманщини. Судові реформи.
- •Тема 13. Право україни-гетьманщини – 2 години
- •Обмеження української державності за гетьманськими статтями в другій половині XVII - XVIII ст.Ст.
- •3. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •Основні риси права України-Гетьманщини.
- •5. Основні риси судового процесу.
- •Тема 14. Кодифікація українського права у XVIII - на поч. XIX ст. – 2 години
- •2. Кодифікаційні роботи іі половини XVIII століття.
- •3. «Екстракт малоросійських прав» (1767) та «Екстракт із указів, інструкцій, настанов» (1786).
- •4. Кодифікаційні роботи першої половини XIX ст.:
- •Тема 15. Державно-правовий устрій на українських землях у складі російської імперії після ліквідації автономії у першій половині хіх ст. – 2 години
- •Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Органи та система управління російського царату в Україні.
- •Джерела права. „Звід законів Російської імперії" та його значення в історії права України.
- •Селянська реформа 1861 р. Та особливості її проведення в Україні
- •Земська 1864 р. Реформа
- •Міська 1870 р. Реформа
- •Судова реформа 1864 р. В Україні
- •6. Поліцейська та військова реформи
- •Тема 17. Державно-правові інститути на західноукраїнських землях австро-угорської імперії (кінець хvііі – друга половина хіх ст.) – 2 години
- •2. Організація управління Галичиною, Буковиною і Закарпаттям до середини хіх ст.
- •3. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління після створення дуалістичної монархії
- •4. Місцеве "самоврядування" у Галичині, Буковині і Закарпатті
- •5. Судоустрій
- •6. Джерела права на західноукраїнських землях за часів австрійського панування
- •Тема 18. Державно-правові інститути на українських землях в період контрреформ і розвитку російського неоабсолютизму – 2 години
- •Зміст і значення контрреформ 80-90 років XIX ст. Та їх особливості на Україні.
- •Закон про земських дільничних начальників 1889 р.
- •Судова система після прийняття закону про земських дільничних начальників
- •Зміни в суспільних відносинах і новий розподіл класових сил на початку XX ст.
- •Тема 19. Державно-правові інститути в період революції і першох світової війни – 2 години.
- •Статус і компетенція Державної Думи. Повноваження Державної думи:
- •Діяльність і політична платформа Української думської громади.
- •Юридичний зміст столипінської аграрної реформи.
- •Мілітаризація державного апарату Російської імперії в роки Першої світової війни
- •Тема 20. Державно-правові інститути тимчасового уряду в україні після перемоги лютневої демократичної революції – 2 години
- •Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.
- •3. Законодавство Тимчасового уряду.
- •Основні нормативні акти Тимчасового уряду
- •4. Діяльність Рад робітничих і селянських депутатів в лютому-жовтні 1917 р.
- •Тема 21. Державний лад і право унр (центральної ради) – 2 години
- •2. I та II універсали Центральної Ради
- •III універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •4. IV Універсал Центральної Ради. Унр після Брестського миру.
- •Законодавча діяльність унр. Конституція унр від 29 квітня 1918 р.
- •7. Судова система.
- •Тема 22. Державно-правові інститти в період української держави (гетьманату п.Скоропадського) – 2 години
- •2. Державна влада та місцеве самоврядування в період Гетьманату.
- •3. Судова система Української держави (Гетьманату п.Скоропадського).
- •4. Законодавство Української гетьманської держави
- •Тема 23. Державно-правові інститути в період правління директорії української народної республіки – 2 години
- •2. Державний лад у період правління Директорії унр.
- •3. Акт злуки унр та зунр.
- •3. Право у період правління Директорії унр.
- •5. Судова система Директорії.
- •Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.
- •Тема 24. Державний лад і право західноукраїнської народної республіки – 2 години
- •2. Вищі та місцеві органи влади й управління зунр
- •3. Судові і правоохоронні органи та збройні сили зунр
- •4. Законодавча діяльність зунр
- •Тема 25. Проголошення радянської влади на україні і його юридичне оформлення. Державно-правові інститути радянської україни в 1917 – 1920 рр. – 2 години
- •2. Особливості державного устрою і права Донецько-Криворізької Радянської республіки та інших державних утворень радянського типу на території України.
- •3. Конституція усрр 1919 р.
- •Органи державної влади і управління Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Становлення і розвиток в Україні радянських судових і правоохоронних органів.
- •Створення органів чк в Україні.
- •Основні джерела права Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Тема 26. Нова економічна політика та її законодавче оформлення – 2 години
- •Особливості проведення нової економічної політики в Україні
- •Реформування органів державної влади і управління усрр в період непу
- •Реформа судової системи і правоохоронних органів в період непу
- •Тема 27. Національно-державне будівництво в роки непу. Утворення союзу рср
- •2. Утворення Союзу рср і роль Радянської України в цьому процесі.
- •3. Державно-правовий статус України за Декларацією і Договором про утворення Союзу рср 1922 р. І Конституції срср 1924 р.
- •4. Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки у складі усрр.
- •5. Політико-правові аспекти українізації (20-ті рр.).
- •Тема 28. Перша кодифікація радянського законодавства в україні – 2 години.
- •Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської у країни.
- •Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт.
- •Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •1. Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської України
- •2. Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •Тема 29. Держава і право україни в період тоталітарно-репресивного режиму (1929 – 1941 рр.) – 2 години
- •2. Організація державної влади в Україні у 30-ті р. Після прийняття Конституції усрр 1929 р.
- •3. Конституція урср 1937 р. Та перебудова державних органів урср на її основі
- •4. Основні риси радянського права в 30-ті рр.
- •Тема 30. Держава і право україни в роки другої світової війни – 2 години
- •Юридичне оформлення вступу срср і урср у Другу світову війну. Приєднання західноукраїнських земель до складу урср.
- •Зміни державного апарату срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Встановлення німецького окупаційного режиму.
- •Рух опору на окупованій території. Спроби відновлення української держави на окупованій території.
- •Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу урср.
- •Тема 31. Державно-правові інститути україни у післявоєнний період (1945 – 1953 рр.) – 2 години
- •2. Державний лад
- •Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.
- •Основні риси права.
- •Тема 32. Держава і право україни в період десталінізації (середина 1950-х – перша половина 1960-х рр.) – 2 години
- •Десталінізація та її частковий характер в Україні.
- •Державний лад. Боротьба за владу в партійно-державному керівництві срср в 1953-1964 рр.
- •Господарчі реформи в другій половині 50-х і першій половині 60-х років.
- •4. Реформування судових і правоохоронних органів
- •5. Основні риси права.
- •Тема 33. Держава і право україни в період застою (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) – 2 години
- •Історія створення та прийняття Конституції урср 1978 року.
- •Спроби удосконалення державного апарату урср після прийняття Конституції
- •Зміни в системі судових та правоохоронних органів.
- •Тема 34. Друга кодифікація законодавства радянської україни – 2 години
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Основні напрямки кодифікаційних робіт:
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Етапи кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрями кодифікаційних робіт.
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Тема 35. Держава і право україни в період перебудови. Розпад союзу рср і становлення незалежної української держави – 2 години
- •Реформування державного апарату урср.
- •Зміни в законодавстві урср.
- •Проголошення та розбудова української національної держави у 1991-1995рр.
- •Розробка і прийняття Конституції України 1996.
Основні риси права.
У повоєнний час правова база розвивалася на основі принципу пріоритету союзного законодавства. Посилення партійного керівництва безпосередньо зачіпало законодавчу діяльність держави. Директиви партійних з’їздів, рішення пленумів ЦК КПРС набували в державі нормативного значення. Правова регуляція важливих сфер життя здійснювалася спільними актами партійних і радянських органів, які мали юридичну силу.
Цивільне законодавство спрямовувалося передусім на зміцнення права державної власності. Так, протягом 1945-1946 pp. здійснювалася націоналізація землі, підприємств, банків, засобів зв’язку в західних областях, Буковині й Закарпатті. В умовах переходу до мирного будівництва збільшилася роль господарсько-договірних відносин між підприємствами й організаціями. Постанова Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1949 р. мала сприяти поширенню практики укладення договорів господарськими організаціями. Передбачалася певна цивільно-правова регуляція порядку здавання виробниками зерна державі. Але у відповідь на директиву Сталіна від 15 вересня 1947 p., в якій засуджувалося послаблення керівництва заготівлею зерна з боку партійних та радянських органів, ЦК КП(б)У і Рада Міністрів УРСР повернулися до застосування надзвичайних адміністративних заходів (встановлення добових завдань, закріплення керівних працівників з обласних центрів “персонально за молотильними агрегатами й відповідними колгоспами” тощо). Як наслідок – новий, штучно створений голодомор в Україні.
Зміцненню товарно-грошових відносин сприяла Постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 14 грудня 1947 p., якою запроваджувалося проведення грошової реформи. Було скасовано карткову систему, ліквідовано комерційну торгівлю і запроваджено продаж товарів за єдиними державними цінами. Але внаслідок зміни грошової системи майже втричі підвищилися роздрібні ціни.
Певні зміни відбулися у цивільно-правовому регулюванні особистої власності. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. “Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків” громадяни отримали право особистої власності на одно або двоповерховий дім. Щоправда, загальна площа його обмежувалася 60 кв. метрами, а кількість кімнат – п’ятьма.
Відбулися певні зміни у сімейному праві. 1953 року ліквідовано заборону шлюбів між громадянами СРСР та іноземцями. Кодекс про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УРСР доповнено положенням про обов’язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Зміни у трудовому праві передбачали поновлення довоєнних норм, що регулювали трудові відносини. Скасовувались трудова мобілізація, трудова повинність, щоденні понаднормові роботи. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 р. відновлювалося право працівників на чергові й додаткові відпустки. Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1947 р. поновилася практика укладення колективних договорів між адміністрацією підприємства, установи й профспілковими організаціями. Водночас зберігалися такі форми примусового залучення до праці, як організований набір працівників (договори господарських організацій з колгоспами й колгоспниками) та призов (мобілізація) молоді в ремісничі та залізничні училища.
Суперечливим виявився розвиток колгоспного права. Постановою Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) “Про заходи з ліквідації порушень Статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах” від 19 вересня 1946 р. визначалися основні засади вдосконалення організації та діяльності колгоспів у повоєнний період. Ряд нормативних актів регламентував здійснення колективізації у західних областях (1947-1950 pp.), але це не позбавило її від порушення темпів і принципу добровільності.
Постановою Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 19 квітня 1948 р. як основна форма артільної праці встановлювалася бригада. До неї входило кілька ланок, вона мала постійний склад колгоспників, земельні ділянки, худобу, інвентар. Зрівнялівка в нарахуванні трудоднів, кругова порука зводили нанівець принцип матеріальної зацікавленості колгоспників, знецінювали їхню ініціативу. Розподіл натуральних і грошових прибутків колгоспників згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 16 лютого 1952 р. здійснювався в останню чергу - після завершення усіх інших розрахунків господарств. До 1956 р. продовжувала існувати кримінальна відповідальність за невиконання мінімуму трудоднів, колгоспники до 1958 р. не мали паспортів, що надавало їхній праці примусового характеру.
Нових обертів свавіллю на селі надав прийнятий у лютому 1948 р. з ініціативи вищого керівництва УРСР таємний Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності у сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя”. Виселення здійснювалося органами МВС на підставі рішень загальних колгоспних зборів.
Улітку 1949 р. розпочалося форсоване укрупнення колгоспів. При цьому порушувався принцип добровільності й доцільності. До кінця 1950 p. їх кількість зменшилась на 42 %. Гігантоманія призводила до того, що деякі раніше рентабельні господарства занепадали. Проте в цілому великі колгоспи виявилися спроможними забезпечу-вати себе кадрами сільськогосподарських спеціалістів і технікою.
У зв’язку із закінченням війни відбулися певні зміни в кримінальному праві. Утратили силу окремі норми законодавчих актів, які з’явилися під час війни (відповідальність за поширення чуток, що породжували тривогу серед населення тощо). Держава вважала можливим видати акти загальної амністії.
Перша амністія була оголошена Указом Президії Верховної Ради СРСР “Про амністію у зв’язку з перемогою над гітлерівською Німеччиною” від 7 липня 1945 р. Цим актом було звільнено від покарання осіб, засуджених до позбавлення волі терміном до трьох років, а для осіб, засуджених на понад трирічний термін, покарання скорочувався наполовину. Також звільнялися від покарання особи, засуджені за злочини, пов’язані з умовами воєнного часу й засуджені з відстрочкою виконання вироку.
26 травня 1947 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР скасовано смертну кару. За злочини, що передбачали смертну кару, у мирний час застосовувалось позбавлення волі на 25 років у виправно-трудових таборах. Однак Указом від 12 січня 1950 р., “на численні прохання трудящих”, було відновлено застосування смертної кари до зрадників Батьківщини, шпигунів, диверсантів.
Основними тенденціями подальшого розвитку кримінального права були захист передусім інтересів держави, соціалістичної власності, уніфікація кримінально-правового регулювання, поява норм, що визначали склад нових злочинів. Кримінальний кодекс УРСР було приведено у повну відповідність з нормами законодавства СРСР.
Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 червня 1947 р. встановлювалися нові склади у групі “інші державні злочини”: розголошення державної таємниці; втрата документів та інших матеріалів, зміст яких становить державну таємницю; заявлення чи передавання за кордон винаходів, відкриттів і технічних удосконалень, що становлять державну таємницю. Указом Президії Верховної Ради СРСР “Про кримінальну відповідальність за крадіжку державного й громадського майна” від 4 липня 1947 р. посилювались до 25 років позбавлення волі санкції за розкрадання соціалістичного майна; вперше встановлювалася також кримінальна відповідальність за недоносительство щодо вчиненого чи такого, що готується, розкрадання. Також у кримінальному законодавстві посилилися санкції за злочини проти життя, здоров’я, гідності особи, за злочини проти особистої власності. Проте безпідставно було анульовано склад такого злочину, як пограбування. Не завжди законодавчо визначалася кваліфікація злочину й конкретний вид покарання. Так, у цілому гуманний Закон “Про захист миру” від 12 березня 1951 р. щодо осіб, винних у пропаганді війни, обмежувався вимогою засуджувати їх як небезпечних кримінальних злочинців.
Зміни в процесуальному праві розпочалися зі скасування Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1945 р. широкої підсудності справ військовим трибуналам. Восени 1953 р. було ліквідовано Особливу нараду при МВС СРСР і трибунали військ МВС. Наказом МВС СРСР і Генерального прокурора СРСР від 17 жовтня 1953 р. на виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1953 р. про скасування Особливої наради при МВС СРСР вимагалося “усі слідчі справи, розслідувані органами МВС, направляти на розгляд у відповідні суди за підсудністю”. Згідно з цим наказом до суду передавалися справи лише тих осіб, що скоїли злочини, передбачені радянським кримінальним законодавством.