3. Судові і правоохоронні органи та збройні сили зунр

Відповідно до Закону від 21.11.1918 р. "Про тимчасову організацію судів і судової влади" спочатку залишилися старі судді, які присягли на вірність українському народові.

Пізніше було утворено 12 окружних і 130 повітових судів, до яких обиралися судді за національною ознакою, як і до сейму. В результаті судової реформи окружні і повітові суди мали розглядати цивільні справи. Для розгляду кримінальних справ з 11 лютого 1919 р. в повітах утворилися Трибунали, суддів в які призначало Секретарство юстиції. Другою судовою інстанцією мав стати Вищий суд, і третьою – Найвищий державний суд.

Суд діяв на демократичних принципах гласності, змагальності, права звинувачуваного на захист, судочинство велося українською мовою. Діяла адвокатура та Державна прокураторія на чолі з Генеральним прокурором, нотаріат, військова юстиція.

На початку листопада 1918 р. почала створюватися обрана населенням народна міліція, що діяла на громадських засадах. У листопаді 1918р був створений корпус української державної жандармерії. Весною 1919 р. в ЗУНР була 1 тисяча жандармів і 3 тисячі народних міліціонерів.

Українська галицька армія почала створюватися на принципах добровільності, але з середини листопада 1918 р. було оголошено мобілізацію. На початок 1919 р. була створена 100-тисячна патріотична і дисциплінована армія, яка складалася з трьох корпусів. У її структурі були піхота, кавалерія, артилерія та інші технічні і допоміжні підрозділи. Вояки УГА проявляли героїзм і відчайдушний опір ворогам. Однак пізніше, в червні 1919 р. частина УГА перейшла в Польщу до Директорії, інша – до Чехословаччини, де була інтернована, частина – до Денікіна, а пізніше до Червоної Армії.

4. Законодавча діяльність зунр

Особливістю законодавчої діяльності ЗУНР була її соціальна спрямованість. Особливо плідною була законотворча діяльність у галузі конституційного права.

Найважливіші законодавчі акти:

1. Тимчасовий основний закон від 13.11.1918 р. Містив найважливіші положення про назву держави, її територію та державний суверенітет. Закріплював верховенство влади народу. До скликання Установчих зборів вищими органами влади, на які покладалися владні повноваження, були УНРада і Державний Секретаріат. Був затверджений герб – золотий лев на синьому полі);

2. Закон про державну мову від 15.02.1919 р. Проголосив державною мовою українську і вживання, як усно так і письмово мов національних меншин в державнмих установах та публічних інституціях.

3. Закон про громадянство від 8.04.1919 р. Громадянин - той, хто на день оголошення закону мав право належності до однієї із сільських або міських общин)

Кардинальну роль у вирішенні земельної проблеми відіграв Закон про земельну реформу від 14.04.1919 р. Він передбачав конфіскацію поміщицьких, монастирських і церковних земель та земель інших великих землевлаників понад встановлений максимум. За цим законом створювався єдиний земельний фонд ЗУНР, з якого пізніше мали наділятися землею безземельні і малоземельні селяни.

Закон про основи шкільництва від 13.02.1919 р. визначав державний статус шкіл на західно-українських землях, закріплював право національних меншин на навчання рідною мовою. Водночас можна було засновувати і приватні школи.

У галузях цивільного, кримінального і процесуального права в ЗУНР використовувалось пристосоване австро-угорське законодавство. Отже, повної кодифікації права в ЗУНР не було проведено.

До найбільших здобутків ЗУНР можна віднести створення дійової системи органів влади і управління, патріотичної боєздатної армії, соціально-спрямованих законодавчих актів, відкриття лікарень та українських шкіл.