Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
132
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать
  1. Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу урср.

28 жовтня 1944 р. завершилось визволення Закарпатської України від фашистських окупантів. На звільненій території створювалися тимчасові органи народної влади – народні комітети. 26 листопада 1944 р. у м. Мукачеві І з’їзд народних комітетів Закарпатської України прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Україною і вихід зі складу Чехословаччини, а також обрав Народну Раду Закарпатської України як єдиний орган державної влади. Наступного дня було сформовано виконавчий орган Народної Ради (уряд) у складі Президії Народної Ради та уповноважених з питань внутрішніх справ та держбезпеки, комунального господарства, фінансів, землеробства, промисловості й торгівлі, освіти, комунікації, охорони народного здоров’я, соціальної опіки.

Відповідно до адміністративно-територіального поділу розпочалося створення місцевих органів влади й управління (окружних, міських і сільських народних комітетів), судових, прокурорських, слідчих органів, адвокатури та нотаріату. Для підтримання громадського порядку народними комітетами формувалися народна міліція та народна дружина.

29 червня 1945 р. був підписаний договір між СРСР і Чехословаччиною, згідно з яким Закарпатська Україна переходила до складу УРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 січня 1946 р. у складі УРСР була створена Закарпатська область. На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 24 січня 1946 р. на територію новоутвореної області поширилася чинність законодавства України. Відбулося завершення історичного процесу об’єднання всіх українських земель.

Тема 31. Державно-правові інститути україни у післявоєнний період (1945 – 1953 рр.) – 2 години

    1. Суспільно-політичне життя в Україні після Великої Вітчизняної війни.

    2. Державний лад.

    3. Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.

    4. Основні риси права.

  1. Суспільно-політичне життя в Україні після Великої Вітчизняної війни

За роки війни було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, 26 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств. Загальна сума збитків становила 1,2 трлн. крб. Загинуло приблизно 10 млн. українців. У 1945 р. загальний обсяг промислового виробництва становив лише 26 % від рівня 1940 р.; сільськогосподарського виробництва – 60 %; електроенергії – 23 % ; сталі – 15 %. Особливо важке становище було на селі, де оплата праці була символічною. Селяни жили з присадибної ділянки, яка давала до 70 % грошових доходів, 80 % – м'яса, 90 % – картоплі.

В результаті великої посухи 1946 р. та надмірних хлібозаготівель у 18 східних областях України у 1946 р. від голоду померло 282 тис. населення, а у 1947 р. – 528 тис. населення.

Тільки на початку 50-х років промисловість стала досягати довоєнного рівня. Сільськогосподарське виробництво все ще залишалося нижчим за довоєнний рівень. (Згадайте «Собор» О.Гончара).

У 1947 р. було проведено грошову реформу, скасовано картки на продовольчі та промислові товари, але ціни підскочили у 3 рази, тобто відбулася значна девальвація.

Одним із найсуттєвіших наслідків війни стало завершення об’єднання українських земель, встановлення і юридичне оформлення кордонів (Тегеранська конференція 1943 р. встановила кордони по лінії Керзона, Ялтинська конференція 1945 р., двосторонні договори). Однак до складу Польщі відійшли землі, де проживало 800 тис.українців. У 1944 – 1947 рр. відбулася сумнозвісна операція «Вісла», в результаті якої частина українського населення Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння були або депортовані до України, або переселені у північно-західну Польщу.

В повоєнній Західній Україні до 1950 р. йшла гостра політична боротьба: радянська влада намагалася ліквідувати націоналістичне підпілля, УПА, греко-католицьку церкву. Спочатку УПА воювала великими загонами, пізніше – боївками по 10-15 чоловіків. З 1946 по 1949 р. бандерівське підпілля провело 3190 збройних акцій, контролювало приблизно 150 тис. км.кв. До 1950 р. до Сибіру із Західної України було депортовано понад 200 тис. осіб. У Західній Україні проводилася масова колективізація. До 1951 р. було утворено біля 7 тис. колгоспів. Проводилася масова індустріалізація. За 1945 – 1951 рр. промислове виробництво зросло на 23 %. У 1950 р. у Західній Україні було утворено 24 вузи, де навчалося понад 33 тис. студентів.

Депортація відбулася і у Криму: у 1944 р. було депортовано 191 тис. кримських татар, 15 тис. греків, 13, 5 тис. болгар, 10 тис. вірмен, 1,1 тис. німців. Всіх їх було звинувачено у пособництві німецьким окупантам. В їхні домівки через декілька днів були переселені сім'ї із нечорноземних районів Росії, деколи насильно.

Україна стала однією із засновниць ООН, а у 1848 – 1949 рр. була членом Ради Безпеки ООН. Представники України входили до складу ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародного червоного хреста. Україна стала членом міжнародного Суду ООН (В.М. Корецький).

У 1947 р. на Потсдамській мирній конференції СРСР, Україна і Білорусія підписали мирні договори з Болгарією, Угорщиною, Італією, Румунією, Фінляндією (всього 16 міжнародних договорів і конвенцій).