- •Тема 1. Історія держави і права україни як наука і навчальна дисципліна – 2 години.
- •1. Предмет, мета, завдання та функції курсу історії держави і права України.
- •2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •3. Періодизація історії держави і права України.
- •4. Історіографія історії держави і права України.
- •Тема 2. Перші державні утворення на території україни та їх право – 2 години
- •2) Суспільний лад.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •2. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій
- •4) Право.
- •Боспорське царство
- •1) Короткий історичний огляд.
- •2) Суспільний устрій.
- •3) Державний лад.
- •4) Право.
- •Тема 3. Формування та розвиток ранньофеодальної держави київська русь – 2 години
- •Основні етапи утворення і розвитку Давньоруської держави.
- •Причини розпаду Давньоруської держави.
- •4. Теорії походження державності у східних слов’ян.
- •Тема 4. Суспільний і державний лад київської русі – 2 години.
- •3) Феодально-залежне населення
- •Державний устрій Київської Русі як ранньофеодальної федеральної монархії.
- •Центральні органи влади.
- •Десятинна та двірсько-вотчинна системи управління.
- •5. Організація збройних сил.
- •6. Судові органи Київської Русі
- •1. Джерела давньоруського права.
- •2. Історія створення, основні редакції і списки Руської правди
- •2. Розширена редакція
- •3. Цивільне право за Руською правдою
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за Руською правдою
- •5. Кримінальне право.
- •6. Церковне (канонічне) право Київської Русі
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його державно-політичний розвиток.
- •3. Суспільний лад на Галицько-Волинських землях
- •3. Державний устрій
- •4. Правова система
- •Державні унії Литви і Польщі.
- •Політико-правові наслідки Люблінської 1569 р. Унії для українських земель.
- •Суспільний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Вищі органи влади Речі Посполитої.
- •Органи центрального управління та урядовці у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій.
- •4. Адміністративно-територіальний поділ і місцеве управління на українських землях литовсько-польської доби.
- •Кодифікації права у Великому князівстві Литовському.
- •Особливості застосування магдебурзького права на українських землях.
- •Система судоустрою та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.
- •Основні риси цивільного права (право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право).
- •Основні етапи політичної історії Запорізької Січі.
- •3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •Правова система і судочинство Запорізької Січі.
- •Утворення реєстрового козацтва, його правове становище.
- •Правовий статус України за Зборівським і Білоцерківським договорами.
- •Формування органів влади і управління на українських землях у роки Визвольної війни.
- •Правовий статус України у складі Московської держави згідно з "Березневими статтями" і царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
- •Акти, з яких складався договір:
- •Зміст «Просительних статей»:
- •Короткий зміст «Статей Богдана Хмельницького»:
- •Політично-правова оцінка та історичне значення входження України до складу Російської держави.
- •Тема 12. Політико-правові передумови створення і ліквідації україни-гетьманщини – 2 години
- •Вищі та місцеві органи влади й управління Гетьманщини.
- •Функції старшинської ради:
- •Обмеження та ліквідація автономії України. Малоросійський приказ. Малоросійські колегії.
- •Судова система Гетьманщини. Судові реформи.
- •Тема 13. Право україни-гетьманщини – 2 години
- •Обмеження української державності за гетьманськими статтями в другій половині XVII - XVIII ст.Ст.
- •3. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •Основні риси права України-Гетьманщини.
- •5. Основні риси судового процесу.
- •Тема 14. Кодифікація українського права у XVIII - на поч. XIX ст. – 2 години
- •2. Кодифікаційні роботи іі половини XVIII століття.
- •3. «Екстракт малоросійських прав» (1767) та «Екстракт із указів, інструкцій, настанов» (1786).
- •4. Кодифікаційні роботи першої половини XIX ст.:
- •Тема 15. Державно-правовий устрій на українських землях у складі російської імперії після ліквідації автономії у першій половині хіх ст. – 2 години
- •Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Органи та система управління російського царату в Україні.
- •Джерела права. „Звід законів Російської імперії" та його значення в історії права України.
- •Селянська реформа 1861 р. Та особливості її проведення в Україні
- •Земська 1864 р. Реформа
- •Міська 1870 р. Реформа
- •Судова реформа 1864 р. В Україні
- •6. Поліцейська та військова реформи
- •Тема 17. Державно-правові інститути на західноукраїнських землях австро-угорської імперії (кінець хvііі – друга половина хіх ст.) – 2 години
- •2. Організація управління Галичиною, Буковиною і Закарпаттям до середини хіх ст.
- •3. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління після створення дуалістичної монархії
- •4. Місцеве "самоврядування" у Галичині, Буковині і Закарпатті
- •5. Судоустрій
- •6. Джерела права на західноукраїнських землях за часів австрійського панування
- •Тема 18. Державно-правові інститути на українських землях в період контрреформ і розвитку російського неоабсолютизму – 2 години
- •Зміст і значення контрреформ 80-90 років XIX ст. Та їх особливості на Україні.
- •Закон про земських дільничних начальників 1889 р.
- •Судова система після прийняття закону про земських дільничних начальників
- •Зміни в суспільних відносинах і новий розподіл класових сил на початку XX ст.
- •Тема 19. Державно-правові інститути в період революції і першох світової війни – 2 години.
- •Статус і компетенція Державної Думи. Повноваження Державної думи:
- •Діяльність і політична платформа Української думської громади.
- •Юридичний зміст столипінської аграрної реформи.
- •Мілітаризація державного апарату Російської імперії в роки Першої світової війни
- •Тема 20. Державно-правові інститути тимчасового уряду в україні після перемоги лютневої демократичної революції – 2 години
- •Реформа Тимчасовим урядом центрального і місцевого державного апарату, судових та правоохоронних органів.
- •3. Законодавство Тимчасового уряду.
- •Основні нормативні акти Тимчасового уряду
- •4. Діяльність Рад робітничих і селянських депутатів в лютому-жовтні 1917 р.
- •Тема 21. Державний лад і право унр (центральної ради) – 2 години
- •2. I та II універсали Центральної Ради
- •III універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •4. IV Універсал Центральної Ради. Унр після Брестського миру.
- •Законодавча діяльність унр. Конституція унр від 29 квітня 1918 р.
- •7. Судова система.
- •Тема 22. Державно-правові інститти в період української держави (гетьманату п.Скоропадського) – 2 години
- •2. Державна влада та місцеве самоврядування в період Гетьманату.
- •3. Судова система Української держави (Гетьманату п.Скоропадського).
- •4. Законодавство Української гетьманської держави
- •Тема 23. Державно-правові інститути в період правління директорії української народної республіки – 2 години
- •2. Державний лад у період правління Директорії унр.
- •3. Акт злуки унр та зунр.
- •3. Право у період правління Директорії унр.
- •5. Судова система Директорії.
- •Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.
- •Тема 24. Державний лад і право західноукраїнської народної республіки – 2 години
- •2. Вищі та місцеві органи влади й управління зунр
- •3. Судові і правоохоронні органи та збройні сили зунр
- •4. Законодавча діяльність зунр
- •Тема 25. Проголошення радянської влади на україні і його юридичне оформлення. Державно-правові інститути радянської україни в 1917 – 1920 рр. – 2 години
- •2. Особливості державного устрою і права Донецько-Криворізької Радянської республіки та інших державних утворень радянського типу на території України.
- •3. Конституція усрр 1919 р.
- •Органи державної влади і управління Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Становлення і розвиток в Україні радянських судових і правоохоронних органів.
- •Створення органів чк в Україні.
- •Основні джерела права Радянської України в 1917 - 1920 рр.
- •Тема 26. Нова економічна політика та її законодавче оформлення – 2 години
- •Особливості проведення нової економічної політики в Україні
- •Реформування органів державної влади і управління усрр в період непу
- •Реформа судової системи і правоохоронних органів в період непу
- •Тема 27. Національно-державне будівництво в роки непу. Утворення союзу рср
- •2. Утворення Союзу рср і роль Радянської України в цьому процесі.
- •3. Державно-правовий статус України за Декларацією і Договором про утворення Союзу рср 1922 р. І Конституції срср 1924 р.
- •4. Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки у складі усрр.
- •5. Політико-правові аспекти українізації (20-ті рр.).
- •Тема 28. Перша кодифікація радянського законодавства в україні – 2 години.
- •Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської у країни.
- •Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт.
- •Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •1. Причини, мета та основні завдання першої кодифікації законодавства Радянської України
- •2. Загальна характеристика основних етапів кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрямки кодифікаційних робіт:
- •4. Історично-правове значення першої кодифікації законодавства Радянської України.
- •Тема 29. Держава і право україни в період тоталітарно-репресивного режиму (1929 – 1941 рр.) – 2 години
- •2. Організація державної влади в Україні у 30-ті р. Після прийняття Конституції усрр 1929 р.
- •3. Конституція урср 1937 р. Та перебудова державних органів урср на її основі
- •4. Основні риси радянського права в 30-ті рр.
- •Тема 30. Держава і право україни в роки другої світової війни – 2 години
- •Юридичне оформлення вступу срср і урср у Другу світову війну. Приєднання західноукраїнських земель до складу урср.
- •Зміни державного апарату срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі срср і урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Встановлення німецького окупаційного режиму.
- •Рух опору на окупованій території. Спроби відновлення української держави на окупованій території.
- •Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу урср.
- •Тема 31. Державно-правові інститути україни у післявоєнний період (1945 – 1953 рр.) – 2 години
- •2. Державний лад
- •Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.
- •Основні риси права.
- •Тема 32. Держава і право україни в період десталінізації (середина 1950-х – перша половина 1960-х рр.) – 2 години
- •Десталінізація та її частковий характер в Україні.
- •Державний лад. Боротьба за владу в партійно-державному керівництві срср в 1953-1964 рр.
- •Господарчі реформи в другій половині 50-х і першій половині 60-х років.
- •4. Реформування судових і правоохоронних органів
- •5. Основні риси права.
- •Тема 33. Держава і право україни в період застою (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) – 2 години
- •Історія створення та прийняття Конституції урср 1978 року.
- •Спроби удосконалення державного апарату урср після прийняття Конституції
- •Зміни в системі судових та правоохоронних органів.
- •Тема 34. Друга кодифікація законодавства радянської україни – 2 години
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Основні напрямки кодифікаційних робіт:
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Централістські установки в законотворчості срср та урср. Основи законодавства Союзу рср і союзних республік.
- •Етапи кодифікаційних робіт
- •3. Окремі напрями кодифікаційних робіт.
- •3. Звід законів срср і Звід законів урср.
- •Тема 35. Держава і право україни в період перебудови. Розпад союзу рср і становлення незалежної української держави – 2 години
- •Реформування державного апарату урср.
- •Зміни в законодавстві урср.
- •Проголошення та розбудова української національної держави у 1991-1995рр.
- •Розробка і прийняття Конституції України 1996.
Тема 15. Державно-правовий устрій на українських землях у складі російської імперії після ліквідації автономії у першій половині хіх ст. – 2 години
Поділ українських земель між Росією і Австро-Угорщиною в кінці ХVІІІ - на поч. XIX ст.
Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
Органи та система управління російського царату в Україні.
Джерела права. „Звід законів Російської імперії" та його значення в історії права України.
Поділ українських земель між Росією і Австро-Угорщиною в кінці ХVІІІ - на поч. XIX ст.
Остання чверть ХVІІІ ст. в українській історії – це час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополітичною ситуацією в Центральній і Східній Європі. В результаті декількох російсько-турецьких вій зникла турецька присутність на півдні України, частиною Російської імперії стало Кримське ханство (1783 р.), зазнала поділів (1772, 1793, 1795 рр.) і зникла з політичної карти Річ Посполита. Тобто, наприкінці ХVІІІ ст. всі етнічні українські землі опинились в складі найбільших (на той час) в Європі імперій: Російської та Австрійської.
Приблизно 85 % етнічної української території належало Російській імперії. За даними перепису 1897 р. тут проживало 25, 3 млн. українців, більшість із яких (17 млн.) – у південно-західній частині імперії. Решта – 15 % етнічної української території, що належала Австрійській імперії, нараховувала на початку ХХ ст. близько 7,5 млн. осіб.
Поділені між двома імперіями, українці впродовж тривалого часу були найчисленнішою етнічною групою в Європі, позбавленою своєї державності. Натомість, вони мали неоднакові політичні умови для розвитку. Російська імперія у здійсненні управління не враховувала етнічного фактора (крім великоросійського). До новітньої епохи такі етнічні чинники, як мова, культура і навіть релігія, у російсько-імперській суспільно-політичній структурі відігравали другорядну роль. А найважливішими елементами легітимації та організації були государ і династії, становий порядок суспільства та імперська ідея. Лояльність щодо государя та імперії, станова належність мали більше значення,ніж належність до етнічної або конфесійної групи.
В імперській Австрії, зокрема з 60-х років ХІХ ст., існувала цілком протилежна ситуація. Держава надала можливість українцям, як і іншим національним групам, бути залученими до політичного життя: створювати національні організації, політичні партії, школи. У підсумку це призвело до того, що російсько-австрійський кордон упродовж всього періоду його існування ( з кінця ХVІІІ до першої десятиліть ХХ ст.) утвердився не тільки як географічно-політичне поняття. Він означав належність населення цих двох держав до різко відмінних суспільно-політичних систем.
Відмінність в історичному досвіді населення західноукраїнських земель і населення Наддніпрянської України, що закладалася в імперську добу вітчизняної історії, відіграє важливу роль і дотепер.
Суспільний лад на українських землях Російської імперії в першій половині XIX ст.
На початку ХІХ ст. українські землі у складі Російської імперії були поділені на 9 губерній та 3 генерал-губернаторства (На Лівобережжі – Полтавська, Київська, Подільська губернії; на правобережжі – Волинська, Київська, Подільська губернії; на півдні – Катеринославська, Таврійська, Херсонська). З 1835 р. назва „Малороссия” змінили на „Юго-Западная Россия”.
Перша пол. ХІХ ст. характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичного укладу.
У поміщиків – 70 % землі; 90 % - товарного хліба;
У 1825 р. – 649 підприємств, у 1858 р. – понад 2.5 тис.
У 1825 р. – 25 % вільнонайманих робітників, у 1861 р. - 74 %.
Виділилося 3 економічні райони:
Лівобережжя – швидкі темпи промислового розвитку;
Південь – товарне виробництво пшениці і тваринництво; промисловий розвиток промисловості.
Правобережжя – с/г район із феодальними формами с/г та обробними мануфактурами.
Панівною верхівкою суспільства було дворянство, як соціальна база і опора абсолютної монархії. Зрівняння українського дворянства в правах з російським підтверджувалося рядом законів. У 1835 р. був виданий Указ „ О малороссийских чинах, дающих право на действительное или потомственное дворянство”, який затверджував станові привілеї та пільги для козацької старшини. Законом 1827 р. дворянам було надано право створювати фабрики, заводи, ремісничих майстерень у містах без обмеження кількості робітників. Закон 1842 р. про майорати припинив процес дроблення дворянських земель.
Духовенство як і раніше належало до привілейованих верств населення (православна Церква була частиною Всеросійської православної церкви). Духовенство було звільнене від податків, повинностей, тілесних покарань, але не мало права займатися торгівлею, промислами, володіти землями з кріпаками. Проте, династії українських священиків дуже часто були виразниками культурних та національних інтересів українського населення.
Міське населення поділялося на категорії:
1) почесні громадяни;
2) купецтво;
3) міщани;
4) ремісники або цехові;
5) робочі люди.
Почесні громадяни – заможні купці та інші недворяни, які займали високі посади на цивільній службі (звільнялися від рекрутської повинності і подушного податку та тілесних покарань).
Купецтво поділялося на гільдії, більшість українських купців належали до 3-ї (І-ІІ – перш за все російські купці). Купці звільнялися від станових обмежень, але до 1841 р. мали дозвільний порядок місця проживання. Сплачували державні податки і виконували повинності.
Міщани (75 % у містах) були податковим станом (сплачували подушне, податки на будівництво шляхів, несли рекрутську повинність).
Ремісники об’єднувалися в цехи за професійною ознакою. У 1850 р. установлювався єдиний порядок регулювання цехового устрою.
Робітні (робочі) люди – це позастанова соціальна група, яка виникла з поч. 19 ст. Основним джерелом їх існування була праця за наймом. Вони не мали власного житла та постійного місця проживання. Робочий день – 12-13 год.
Селяни поділялися на кріпосних (5,2 млн.) та державних (5,2 млн.) станом на 1857 р. Панщина становила від 2 до 6 днів на тиждень. Крім того, кріпаки сплачували податки на користь держави.
У 1847 р. за ініціативою генерал-губернатора Бібікова на Правобережжі була проведена інвентарна реформа, якою визначалися розміри панщини ( 3 дні для чоловіків і 1 день для жінок). Селянам надавалися у довічне користування наділи, які поміщик не міг ні відняти, ні зменшити. Однак, через невдоволення поміщиків вже в грудні 1848 р. права селян були урізані контрреформою.
Державні селяни зазнавали нещадної експлуатації. вони платили грошову ренту, податки, несли рекрутську, возову, дорожню, інші повинності. вони жили на державних землях. Становище державних селян покращилося в 1837 – 1841 рр. в результаті реформи міністра державних маєтностей графа Кисельова: збільшилися земельні наділи селян, подушний податок замінявся меншим поземельним промисловим податком, дозволили сільські і волосні органи самоврядування.