Розділ 2 • Гносеологія

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Гносеологія, епістемологія, об'єкт, суб'єкт, евристика, істина, раціональ­ний і чуттєвий рівні пізнання, есенціалізм, скептицизм, агностицизм, практика, види пізнання, знання, пірронізм, конкретність, відносність, абсолютність.

Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте сутність і сенс пізнання.

2. Що таке об'єкт і суб'єкт пізнання?

3. Визначте особливості чуттєвого пізнання.

4. Охарактеризуйте специфіку і форми раціонального пізнання.

5. У чому полягає взаємозв'язок раціонального та чуттєвого пізнання?

6. Чим відрізняється пізнання від знання?

7. Що таке істина?

8. Які основні компоненти пізнання?

9. Визначте основні характеристики інтуїції та її роль в пізнанні. 10. Що таке екзистенційна істина і в чому полягає її критерій?

Рекомендована література

1. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. — К., 1984.

2. Борисов Й. Человек познающий. — СПб., 1997.

3. Демидов В. Как мы видим то, что видим. — М., 1987.

4. Загадки человеческого понимания. — М., 1991.

5. Полани М. Личностное знание. — М., 1985.

6. Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. — К., 1971.

7. Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. — К., 1997.

8. Современные теории познания. — М., 1992.

9. Чудинов З.М. Природа научной истины. — М., 1997.

10. Шевченко В.І. Людина в системі пізнання. — К., 1996.

273

Систематичний курс філософії

Розділ З

Cоціум

3.1. Теоретичні принципи розуміння сутності суспільства.

3.2. Сфера соціального.

3.3. Суспільство і його структура.

3.4. Основні напрями життєдіяльності суспільства.

3.5. Соціальні виміри індивіда.

274

Розділ 3 • Соціум

«Матеріальний прогрес за останні деся­тиліття дозволяє нам сподіватися, що зрештою наша система дозволить ство­рити повністю матеріально забезпечене суспільство. Але чи означає це, що воно стане більш щасливим? Я вважаю, що наш спосіб життя породжує все більшу тривогу і немічність, і врешті-решт призведе до повного розпаду нашої куль­тури».

Е. Фромм

3.1.Теоретичні принципи розуміння сутності суспільства

У процесі суспільного життя утворюється суспільство. Філософія сус­пільства прагне до з'ясування природи суспільства, його особливостей. Не існує такого філософського напряму, принципи якого не використовувалися б для розкриття таємниць суспільства. Наприклад, у платонівській «Державі» вчення про суспільство розроблене в тісному взаємозв'язку з теорією ідей. В епоху середньовіччя суспільство розглядається як «град земний» (на відміну від «граду Божого»). У Новий час Т. Гоббс і Д. Локк розроблюють концепцію суспільного договору і відповідно договірну концепцію держави. В епоху Просвітництва Ж.-Ж. Руссо висуває концепцію нового суспільного договору. Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер) з його орієнтацією на наукове знання сприяли виділенню з філософії специфічної науки про суспільство — соціології. «Філо­софія життя» і феноменологія призвели до становлення соціології повсякден­ності, яка вивчає процес життя в суспільстві.

Людина як єдність природного і психологічного, як практично діюча істо­та, що символізує себе в продуктах своєї діяльності, викликала низку можливих філософських підходів до розуміння суспільства: натуралістичний, психоло­гічний, діяльний, праксеологічний тощо.

Філософський підхід «від природи до суспільства» складає основу натураліс­тичних концепцій суспільства. У них підкреслюється особлива, детермінуюча специфіка суспільства, роль географічних (клімату, ресурсів корисних копа­лин, флори і фауни) і демографічних (населення) факторів, біології людини, що розглядається з позицій дарвінізму і генетики. Багато натуралістичних концепцій сьогодні становлять хіба що історичний інтерес. Але натураліс­тична концепція, соціобїології? ставить благородне завдання синтезу природних і суспільних наук. Шляхи реалізації цього завдання пов'язуються з вивченням еволюційно-генетичних передумов поведінки людини. Вважається, що гени і куль­тура'еволюціонують разом, тобто відбувається генно-культурна еволюція.

275