Систематичний курс філософії

тецтво і т. д. Четвертий рівень — це суспільство як цілісна система, яка ство­рюється внаслідок взаємодії індивідів, колективів і соціальних інститутів на основі певної системи цінностей.

_______________________________________________________________________________

Парсонс Толкотт (1902-1979 pp.), американський соціолог, творець функціональної школи. З його ім'ям пов'язують пошуки «загальної теорії» в сучасній західній соціології. На її роль претендує теорія соціальної дії. Користуючись методом структурно-функціонального аналізу, Парсонс конструює модель соціальної системи, вихідною клітиною якої слугує взає­модія індивідів. Механізмом, за допомогою якого встановлюється узгодже­ність в їх діях і здійснюється виконання наданих ним суспільством ролей, є, з точки зору Парсонса, засвоєння загальноприйнятих норм, стандартів поведінки, перетворення їх на внутрішні мотиви діяльності. Розглядаючи як найважливішу ознаку нормального стану суспільства рівновагу, Пар­сонс велику увагу приділяє засобам соціального контролю за цим станом (діяльність політичних і правових органів, реакції на вчинки людей збоку оточуючих і т. д.). У багатьох своїх працях він використовує ідеї еволю­ціонізму для описання соціальних систем і аналізу їх змін.

Основні праці Т. Парсонса: «Структура соціальної дії» (1937 p.); «Нариси чистої і прикладної соціологічної теорії» (1949 p.); «Соціальна система» (1952 p.); «Структура і прогрес в сучасному суспільстві» (1959 p.); «Суспільства. Історичний і порівняльний аспект» (1966 р.) та ін.

______________________________________________________________________________

Т. Парсонс високо оцінював значення загальної соціальної теорії, з пози­цій якої можна пояснити процеси, що відбуваються в окремих сферах суспіль­ного життя. Прагнення йти від аналізу діяльності людей до розгляду суспіль­них відносин між ними і функціонування соціальних інститутів сприяло глибшому дослідженню суспільства саме як цілісної системи.

Теорія соціальної дії розроблена марксизмом. Людське «Я» — це сума ролей, які засвоюються внаслідок соціального досвіду. Індивід формується під час соціальних взаємодій — так відбувається його соціалізація. Представники концепції соціальної дії намагаються відійти від предметності. Марксизм під­креслює своєрідність і самостійність суспільства як сукупності суспільних відносин. Психічне стає соціальним. Життя людини обумовлене суспільним вироб­ництвом. У продуктах праці в результаті виробничої кооперації сліди інди­відуального немовби «стираються». У підсумку отримуємо знівельоване, суспільне. Отже, за появу суспільних відносин відповідає символічний ха­рактер діяльності людини. І не просто однієї людини, а багатьох, які обмі­нюються продуктами своєї діяльності.

Суспільство — це системне утворення, спільна життєдіяльність людей. Соціальне — це системні характеристики суспільства.

278

Розділ 3 • Соціум