Розділ 3 • Соціум

для встановлення адекватності виконання ними соціальних функцій; селек­цію індивідів для визначення соціальних позицій; відповідний розподіл членів суспільства за різними соціальними прошарками щодо просування або де­градації. Цей процес контролюють соціальні інститути: школа, церква, проф­спілки, сім'я тощо.

_______________________________________________________________________

Соціальні інститути (армія, церква, освіта, політичні, економічні, профе­сійні організації) виконують функції соціальної циркуляції в суспільстві. Серед професійних організацій у плані вертикальної циркуляції виді­ляються наукові, літературні, творчі союзи та інститути.

Велику роль відіграють соціальні групи, які контролюють засоби масо­вої інформації. Вони здатні здійснювати колосальний вплив на просування індивідів соціальною ієрархією в обох напрямах.

Одним із простих і дієвих засобів соціального просування є нагро­мадження багатства. Якщо людина багата, то вона знаходиться на вершині соціальної піраміди, незалежно від свого походження, освіти та джерела доходів. Аристократами сучасного демократичного суспільства є багаті підприємці.

Сім'я як соціальний інститут також може бути каналом вертикальної циркуляції. Шлюб із представниками вищого соціального статусу є просу­ванням індивіда соціальними сходинками, хоча для його партнера це може бути кроком до соціальної деградації.

З інституціоналізацією інших сфер людської діяльності з'являються нові можливості соціального піднесення. Нині рис такого інституту набув спорт. Видатні представники найбільш популярних видів спорту (футбол, бокс, теніс та ін.), олімпійські чемпіони мають можливість не лише значно покращити своє матеріальне становище, але й просунутися в інших аспек­тах соціальної стратифікації.

________________________________________________________________________

Розвиток теорії стратифікації і соціальної мобільності відбувається як щодо уточнення і вдосконалення понятійного апарату, так і шляхом з'ясування нових радикальних моментів відповідно до сьогоднішнього соціального і економіч­ного процесу. Так, під час аналізу соціальної структури сучасного суспільства виділяють такі критерії стратифікації:

* престиж професій;

* рівень влади і могутності;

прибуток або багатство; освіта або знання;

* релігійна або ритуальна чистота;

* родинні або етнічні зв'язки.

289

Систематичний курс філософії

Велике значення має виникнення теорії «середнього класу», яка стверджує, що в сучасному суспільстві в процесі соціальної еволюції з'явилася велика кількість посад середнього рангу в таких стратифікаційних параметрах, як влада, прибуток (багатство), освіта (знання). Соціальна практика вказує на зміну тенденцій суспільного розвитку порівняно з XIX ст., а формування великого і впливового середнього класу розглядається як альтернатива класовим конф­ліктам і гарантія стабільності суспільного організму. Схематично страти­фікація сучасного суспільства зображується не у вигляді піраміди, а ромбу.

Громадянське суспільство, яке складається з багатьох соціальних груп людей, змушене з метою виживання певним чином організовувати свою життєдіяльність. Саме в цьому зв'язку встановлюється інститут держави. Стосовно окремого громадянина, то він є елементом суспільства (і держави), їх елементарною частинкою. Йому не так просто зорієнтуватися в суспіль­ному цілому. Питання про те, які цінності і на якому етапі свого розвитку будуть засвоєні особистістю, стануть її власністю. Звідси поліфонія підходів до визначення соціальної структури суспільства, проблеми соціальної мо­більності.