Систематичний курс філософії

дину на реалізацію лише однієї її можливості (фізичної чи культурної). Щодо інших явищ вона являла собою певну стаціонарну, застиглу систему, яка залишалась однаковою для багатьох поколінь. Освіта та навчання також визначалися цією одномірністю. Така духовність в її матеріалізованій час­тині була своєрідним музеєм, який поновлювався зібранням сукупності духов­них утворень у вигляді традиційної системи вищих людських цінностей, котрі завжди претендують на абсолютність. У межах такої культурної єдності духовне життя людини поставало як певна закінчена цілісна символічна сис­тема культурних значень, яка фіксувала певну завершеність буття людини і суспільства. Завершеність виступає одним із принципів локальної культури, в тому числі і на рівні утворень людського духу, що знайшли відображення в музиці, літературі, архітектурі, філософії тощо. У всіх випадках перед нами довершене утворення. Також довершеною була й освіта, яка «замикала» лю­дину на стабільності, догматизмі, сталості існуючих істин.

Сучасний стан людського буття в його духовних вимірах фіксує стадію його переходу від локально-стабільного до інтегративного рівня, що й усві­домлюється як криза нашої епохи. Це той «гострий» період людської історії, коли відбувається зміна духовно-культурної свідомості цивілізації. У цей мо­мент філософія стає потрібною для всього суспільства, як «культурний баро­метр», який повинен не лише охарактеризувати існуючу ситуацію, але й ви­значити тенденції розвитку суспільства, всіх його сфер, в тому числі й сфери освіти. Через це філософія починає трансформуватися, в ній виділяються нові її утворення. Так на зміну раціоналістичній філософії приходить ірра­ціоналізм, об'єктивності — суб'єктивізм тощо. З'являється філософія куль­тури, економіки, науки та ін. Нині запитом епохи стає філософія освіти як «можливості можливого», орієнтованої на подальший розвиток людини. Вра­ховуючи зміни, які відбулися із самою людиною внаслідок іншого рівня інфор­мації та шляхів її одержання, філософія освіти з нових позицій повинна охарак­теризувати буття людини — буття світу душі, котра найбільш рельєфно демонструє особистість.

498

Розділ 8 • Філософія освіти

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Освіта, педагогіка, філософія освіти, знання, професія, мудрість, софій-ність, душа, розум, розсудок, душевний розум, самоствердження, освіт­ній процес, філософсько-освітня діяльність, цінності освіти.

Контрольні запитання і завдання

1. Визначте основні часові параметри формування філософії освіти.

2. Охарактеризуйте співмірність понять «освіта» та «педагогіка».

3. Що входить у предмет філософії освіти?

4. Яка мета освітянського процесу — знання чи мудрість?

5. У чому полягає відмінність знання від мудрості?

6. Як визначали мету і завдання навчання у філософії античності?

7. Визначте систему цінностей в освітньому процесі.

8. У чому полягає сенс самоствердження особистості у філософсько-освіт­ній діяльності?

9. Охарактеризуйте основні типи самоствердження особистості в освіт­ньому процесі.

10. Які основні принципи філософії як філософської дисципліни?