Історія філософі

поділяється у Дьюї на нескінченну кількість часткових проблем з їх част­ковими рішеннями та частковими відносними істинами. Основа наукового методу — це заперечення хоч би якої незалежної реальності та визнання того, що кожний об'єкт знання створюється дослідженням. Застосування такого методу до вирішення соціальних проблем дозволить досягнути гармонії між успіхами науки та моральними цінностями, навчить людей вирішувати проблеми. Саме тому прагматизм називають «філософією амери­канського суспільства». Дійсно, Дьюї, як і його попередники, орієнтується на практику американського життя, на буденну свідомість бізнесмена та політика, раціоналізацію й обґрунтування яких здійснює шляхом спе­цифічної інтерпретації наукового мислення та наукового методу.

168

Розділ 11 • Прагматизм

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Прагматизм, «творчий випадок», «реконструкція в філософії», «пробле­матична» ситуація, корисність, вигода, досвід, радикальний емпіризм, «потік свідомості», інструменталізм, інтелектуальний інструмент.

Контрольні запитання і завдання

1. До якого напряму у філософії належить прагматизм?

2. У чому полягає сенс емпіричної й об'єктивістської тенденцій Ч. Пірса?

3. Охарактеризуйте «реконструкцію в філософії» Ч. Пірса.

4. Що таке «творчий випадок» у пізнанні?

5. Чим визначається істина у прагматизмі?

6. Що є головним у теорії пізнання У. Джемса?

7. Визначте проблему корисності та вигідності в прагматизмі.

8. Що є прагматичним критерієм істинності?

9. У чому полягає принцип активності психічного життя?

10. Визначте сутність та головні положення інструменталізму Д. Дьюї.

Першоджерела

1. Джеймс У. Воля к вере. — М., 1997.

2. Джеймс У. Прагматизм. — М., 1998.

3. Пирс Ч.С. Логические основания теории знаков. — СПб., 2000.

4. Пирс Ч.С. Начала прагматизма. — СПб., 2000.

5. Рассел Б. Мудрость Запада. — М., 1998.

Рекомендована література

1. Всемирная философия. XX век. — Мн., 2004.

2. Ільїн В. Філософія. — К., 2002.

3. Канке В.А. История философии. Мыслители, концепции, открытия. 2003.

4. Коплстон Ф. История философии. XX век. — М., 2002.

5. Современная западная философия. — М., 1991.

— М.,

169

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Розділ 1 2.

Герменевтика

12.1. Предмет філософської герменевтики.

1 2.2. Методи тлумачення та розуміння.

170

Розділ 12 • Герменевтика

«Ми називаємо розумінням процес, у якому ми із зовнішніх чуттєвих даних знаків пізнаємо щось внутріш­нє. «Розуміння» стверджує, що будь-яке душевне життя можна пізнати з його чуттєво даних виявлень».

В. Дільтей

12.1. Предмет філософської герменевтики

Герменевтика виступає своєрідним способом філософствування — «бід розуміючого буття». Проблеми, поставлені філософською герменевти­кою, реальні та дійсно існують. Категорії, розроблені в герменевтиці, мають важливе теоретико-пізнавальне значення та «працюють» у таких науках і сфе­рах діяльності, як історія та семіотика, логіка та гносеологія мови, філософія та літературна критика, перекладацька діяльність тощо. Із давньогрецької термін «герменевтика» перекладається як роз'яснення, тлумачення, і під ним розуміється мистецтво та теорія тлумачення текстів. Герменевтика — спо­сіб філософствування, центром якого є тлумачення, розуміння текстів. Найчастіше предметом дослідження виступає текст, його розуміння, витлу­мачення, інтерпретація. Головне питання герменевтики можна сформулю­вати у двох варіантах: як можливе розуміння і як влаштоване те буття, сутність якого полягає в розумінні. Головна теза: існувати — означає бути зрозумілим.

Фундаментальними поняттями в герменевтиці є поняття герменевтичного кола та герменевтичного трикутника. У понятті герменевтичного кола вира­жена особливість розуміння його циклічного характеру. Для розуміння всього тексту необхідне розуміння його частини, але розуміння частин неможливе без розуміння цілого. Завдяки геометричному трикутнику з'ясовуються складні взаємостосунки між автором тексту, самим текстом і читачем, інтерпретато­ром тексту. Герменевтика виникає разом із виникненням так званих герменев-тичних ситуацій, пов'язаних із розумінням, тлумаченням.

Формування мови, виникнення писемності стимулювало розвиток гер­меневтики, актуалізувало проблему розуміння. У давньогрецькій філософа гер­меневтика — це мистецтво розуміння, тлумачення багатозначних символів, зашифрованих висловів тощо. В епоху Середньовіччя основним об'єктом тлума­чення була Біблія. Виникає монопольна теологічна герменевтика. Один із най­більш відомих герменевтів — Тома Аквінський. Згодом особливо актуальною герменевтика стає в протестантських теологів у їхньому тлумаченні Свя­щенного письма.

Гуманісти Відродження висунули завдання «історичного аналізу» самого феномена віри, а також мистецтва перекладу й аналізу пам'яток античної

171