2. Об’єкти і предмет криміналістики

Основним способом цільової взаємодії людини, цілого суспільства з навколишнім середовищем є діяльність. Тому діяльністний підхід до з’ясування об’єкту й предмету криміналістики є найбільш точним. З точки зору такого підходу у криміналістиці необхідно виокремлювати два об’єкти – злочинну діяльність (кримінальну) та криміналістичну діяльність щодо її розслідування й попередження.

Злочинна діяльність доволі різноманітна й охоплює різні сфери життєдіяльності (економіку, культуру, спорт, охорону здоров‘я та ін.) вона нормативно розкрита у Кримінальному кодексі. ЇЇ структура багатоелементна і складається з таких елементів: суб’єкти (основні та другорядні учасники події), предмет (жертва) посягання, його ціль (уся суб’єктивна сторона складу злочину), сама злочинна поведінка (способи і засоби, хитрощі, що використовуються злочинцями), обстановка скоєння злочину (усі умови, що оточують суб’єкта і в яких скоюється злочин) та результат (фізична, майнова та моральна шкода заподіяна суб’єктами). Інформація про вказані елементи наявна в слідах – наслідках злочинної діяльності, які дозволяють одержати уяву про її криміналістичні особливості і взаємозв’язках між ними, а також вибрати найбільш ефективні методи її розслідування. (Давайте розглянемо взаємозв’язок між вказаними вище елементами. Установлення відносин і взаємозв’язків між предметом посягання і суб’єктом злочину має безпосереднє значення його розшуку та встановлення. Наприклад, наркомана найчастіше цікавить, де і як дістати наркотики. Якщо при крадіжці з аптеки зникли лише наркотичні препарати, а інші, навіть дорожчі, залишились, насамперед слід шукати наркомана. Предмет посягання закономірно пов’язаний із особою злочинця, його віком, професією, деякими особистісними властивостями. Приміром, із фітовідділу великого магазину зникли два фотоапарати, кілька пачок фотопаперу та плівки. Відділи продажу годинників розташований поруч злодія не цікавив. Було висунуто версію, що крадіжку вчинив неповнолітній, який цікавиться фотографією, можливо, раніше займався у фотогуртку. На вокзалі затримали школяра, який утік від батьків. З’ясувалося, що перед закриттям магазину він залишився всередині, вночі взяв фотоапарати, а вранці коли магазин відкрили, непомітно вийшов.)

Другий об’єкт – криміналістична діяльність – протилежна злочинній діяльності і викликана нею. Вона у залежності від специфіки завдань боротьби зі злочинністю, поділяється на декілька видів: 1) криміналістична діяльність з розкриття і розслідування злочинів; 2) експертно-криміналістична діяльність; 3) криміналістична профілактична діяльність; 4) оперативно-розшукова діяльність; 5) криміналістична науково-педагогічна діяльність. Усі види діяльності повністю або частково є об’єктами криміналістичного вивчення. Структура всіх видів криміналістичної діяльності формально, за назвою її елементів, зовнішньо схожа зі структурою злочинної діяльності. Стосовно діяльності з розслідування злочинів вона така. Її об’єктом є любий вид злочинної діяльності передбачений КК України. Її основним суб’єктом є слідчий, як організатор і виконавець цієї діяльності. Йому допомагають в цьому оперативно-розшукові працівники, експерти, спеціалісти, перекладачі, певною мірою поняті. Важливими елементами розслідування, з яких воно і складається – є слідчі дії, а також методи, прийоми, способи і засоби їх проведення. Обстановка розслідування, як наступний елемент, певною мірою визначає слідчу ситуацію і містить в собі відомості про те положення, яке складається під час любого розслідування, про умови, в яких воно здійснюється на різних етапах.

Оскільки злочинна та криміналістична діяльності є системами, що складаються з розглянутих вище елементів, їх функціонування визначають притаманні ним закономірності. Злочинній діяльності притаманні такі закономірності:

- наявність причинно-наслідкових взаємозв’язків між окремими структурними її елементами та їх певний вплив на ступінь зовнішнього відображення;

- певний вплив обстановки, що склалася та обраного злочинцем способу вчинення злочину на механізм і особливості його протікання;

- наявність зв’язку поведінки між суб’єктом злочину і жертвою;

- прояв комплексів слідів-наслідків, що повторюються, які характерні для різного роду злочинів і криміналістичних ситуацій;

- типовість формування образної і словесної інформації про злочин та ін.

Для криміналістичної діяльності з розкриття, розслідування і запобігання злочинів притаманні такі закономірності:

- виникнення і повторення однотипних слідчих ситуацій;

- стабільність критеріїв вибору й набору засобів і методів виявлення, фіксації, вилучення , дослідження, оцінки й використання значимої інформації у справі;

- постійна необхідність сполучення типовості й атиповості у діях суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності;

- типовість у поведінці на слідстві суб’єктів злочину, потерпілих і свідків з урахуванням виду, особливостей злочину, що розслідується, психофізіологічних факторів та ін.

Таким чином, розглянута вище злочинна діяльність, яка має свої закономірності вчинення злочину, його механізм, криміналістичні засоби і методи збирання доказів, як криміналістична діяльність, складають елементи предмета науки криміналістики, визначення якої можна сформулювати таким чином:

Криміналістика – це наука про закономірності механізму злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки та використання доказів і розроблених на основі цих закономірностей засобів і методів спрямованих на розкриття, розслідування й запобігання злочинів.