2. Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування

Підставою для перевірки факту злочину, як правило, є факт ДТП.

Підставами для порушення КС виступають заяви постраждалих або їх родичів, очевидців події, повідомлення посадових осіб транспортних організацій, медичних закладів, а також безпосереднє виявлення злочину працівниками ОВС або прокуратури.

До ПКС про ДТП слідчим проводяться такі дії: 1) відібрання пояснень у очевидців; 2) огляд місця події; 3) організація переслідування злочинця за гарячими слідами; 4) ініціація проведення оперативно-розшукової діяльності.

На початковому етапі розслідування виділяються такі типові слідчі ситуації:

1. Т/з та водії присутні на місці події, є достатньо даних про ДТП. Проводяться: 1) допит свідків та потерпілих; 2) допит підозрюваного; 3) його освідування та освідування потерпілих; 4) огляд транспортних засобів; 5) призначення автотехнічної, судово-медичної та інших видів експертиз; 6) організація проведення оперативно-розшукових дій тощо.

2. Наявність т/з та відсутність винної особи. Проводяться: 1) допит потерпілого, його освідування; 2) допит очевидців; 3) огляд т/з; 4) призначення судових експертиз за виявленими слідами (наприклад, слідами рук), перевірка за обліками т/з та слідів, орієнтування територіальних ОВС про особу, яка зникла; 5) організація проведення оперативно-розшукових заходів. Слід пам’ятати, що в цій ситуації т/з – джерело інформації про водія.

3. Водій втік з місця події разом із т/з. Проводяться: 1) допит свідків; 2) допит потерпілого, його освідування; 3) попереднє дослідження експертами слідів, що залишилися від т/з, на якому зник водій; 4) введення в дію спеціальних планів типе „Перехоплення”; 5) призначення відповідних судових експертиз; 6) організація проведення оперативно-розшукових заходів.

Якщо на місці події труп, проводяться відповідні дії (огляд, експертиза, пред’явлення для впізнання і т.д.).

3. Тактика проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. Є невідкладною слідчою дією. Бажано проводити з участю спеціаліста – автотехніка. Після прибуття на МП слідчому треба одержати орієнтуючу інформацію від очевидців, працівників міліції, які раніше прибули на МП. Треба переконатися, що постраждалим надано медичну допомогу, а також записати дані про осіб, які є присутніми.

Під час огляду МП треба: 1) визначити межі огляду МП; 2) з'ясувати дорожні умови на МП (погоду, видимість, дорожні знаки та їх видимість, характер покриття дороги, її ширина, стан покриття, наявність обставин, що ускладнюють рух); 3) виявити та зафіксувати місцезнаходження слідів гальмування (якщо їх немає – вказати це в протоколі), коліс, частин т/з, речовин, заміряти їх та відобразити на схемі; 4) зафіксувати на схемі розташування т/з учасників ДТП, які є на місці; 5) провести фотозйомку МП та окремих вузлів і деталей.

При огляді т/з треба: 1) перевірити разом зі спеціалістом стан системи гальмування, рульового керування, коробки передач та зчеплення, освітлювальних приладів та шин; 2) встановити наявність на т/з слідів крові, мозкової речовини, шкіри і т.п. слідів потерпілих; 3) встановити, заміряти та зафіксувати всі ушкодження, що є на т/з; 4) зафіксувати стан дзеркал заднього виду, рульової колонки, показання спідометру, стан важелів ручного гальма та переключення передач; 5) вилучити відбитки пальців з рульового колеса, важеля переключення передач, а також вилучити волокна одягу з сидіння водія. Треба, також, зафіксувати тип, марку т/з та його номерний знак.

Допит очевидців проводиться з метою з'ясування: 1) умов, в яких вони спостерігали подію, стан їхнього зору, слуху; 2) поведінки учасників ДТП; 3) особливостей обстановки ДТП, які не були встановлені під час ОМП (наприклад, коли до приїзду слідчого т/з забрали з проїжджої частини і т.п.). Під час допиту доцільно використовувати схему МП, доцільно проводити допит на МП, треба враховувати емоційний стан допитуваних.

Допит водіїв – учасників ДТП проводиться як можна скоріше. При цьому треба з'ясувати: 1) яким було взаємне розташування автомобілів, пішоходів та інших об’єктів до, під час та після ДТП; 2) якими були видимість на дорозі; 3) з якою швидкістю рухався; 4) в якому стані знаходився (втомлений, сп’янілий, має фізичні вади); 5) в якому технічному стані був автомобіль; 6) що здійснював для недопущення ДТП, чи мав технічну можливість для цього; 7) хто може підтвердити правильність показань.

При допиті потерпілих з’ясовується, також, прикмети водія, його автомобіля, а можливо пішоходів, які втекли з МП.

На наступному етапі розслідування проводять допит нових свідків, обвинувачуваного (включаючи очні ставки), слідчі експерименти, пред'явлення для впізнання, перевірки й уточнення показань на місці, призначають необхідні судові експертизи.

При розслідуванні дорожньо-транспортного злочину за допомогою відтворення обстановки та обставин події у вигляді слідчого експерименту одержують підтвердження або спростування тому, що підозрюваний, потерпілий або свідок дійсно могли спостерігати або робити те, про що вони розповідали на допиті. У ряді випадків експеримент проводять для того, щоб установити особливості утворення слідів на транспортному засобі, на одязі потерпілого або на яких-небудь інших об'єктах. Експеримент дозволяє впевнитися в можливості здійснення тих або інших дій за певних умов, наприклад, зробити маневр або проїхати в тім місці, де вказав водій.

В інших випадках відтворення ООП за згодою допитуваного проводиться у вигляді перевірки показань на місці. Цю дію здійснюють, коли відсутня можливість уточнити або перевірити в кабінетних умовах (навіть використовуючи схеми й макети транспортних засобів) що-небудь у показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених без виїзду на місце, де відбулася дорожньо-транспортна подія.

ВООП проводиться в тих же умовах, в яких сталася подія, з такими ж т/з та пішоходами (такого ж зросту, віку і т.п.).

Пред'явлення для впізнання, як правило, проводять, коли водій транспортного засобу, причетного до ДТП, з місця події зник, але є свідки, які його бачили й можуть пізнати.

Із судових експертиз у справах розглянутої категорії найчастіше призначаються такі:

1 Автотехнічна (клас інженерно-технічних експертиз), що включає в себе дослідження технічного стану транспортних засобів, механізму дорожньо-транспортного випадку, психофізичного стану водія. Відповідно ця експертиза вирішує завдання, які безпосередньо пов’язані з безпекою руху, експлуатацією доріг, т/з.

2 Судово-медична експертиза живих осіб, трупів і речових доказів (клас судово-медичних експертиз) Судово-медична експертиза речових доказів дозволяє досліджувати сліди людини, які мають біологічне походження (сліди крові, потожировых і інших виділень людини, його волосся, фрагменти костей, органів і тканин людського організму). Вона також встановлює причини смерті, характер та ступінь тяжкості одержаних тілесних ушкоджень.

3 Транспортно-трасологічна експертиза (клас традиційних криміналістичних експертиз) дозволяє вирішувати діагностичні й ідентифікаційні питання з метою встановлення транспортного засобу, з'ясування істотних обставин механізму утворення слідів, а також дорожньо-транспортного випадку в цілому.

4 Експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів, об'єктів волокнистої природи, нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, скла й виробів з нього, металів і сплавів, полімерних матеріалів і виробів з нього (клас експертиз речовин, матеріалів, виробів).

Можуть призначатись і інші види експертиз (наприклад, дактилоскопічна) у залежності від обставин конкретної справи.