2. Підготовка до перевірки й уточнення показань на місці

До виходу на місце обвинувачуваний (підозрюваний) або свідок (потерпілий) докладно допитується щодо всіх обставин, пов'язаних із цікавлячим слідство місцем. При допиті варто з'ясувати ознаки цього місця або шляху прямування обвинувачуваного (підозрюваного), свідка (потерпілого).

Перевірка й уточнення показань на місці проводиться тільки при добровільній згоді обвинувачуваного (підозрюваного) або свідка (потерпілого). Тому в ході допиту необхідно з'ясувати, чи може і чи бажає він зазначити ті місця і розповісти там про вчинені дії.

Підготовка до даної слідчої дії містить у собі визначення для нього найбільше сприятливого часу. Воно повинно бути вибрано з таким розрахунком, щоб забезпечити орієнтування на місцевості особі, чиї показання перевіряються, попередити небажані для слідства дії обвинувачуваного, забезпечити в необхідних випадках скритність перевірки. Якщо вона може спричинити за собою арешт інших злочинців, момент її проведення повинен бути обраний із таким розрахунком, щоб забезпечити раптовість арешту.

До початку слідчої дії необхідно перевірити готовність технічних засобів - фото- і відеокамери, магнітофона, а в необхідних випадках - пошукових приладів, слідчої валізи. Потім - проінструктувати про порядок дій всіх учасників, у тому числі і водія транспортного засобу.

3. Тактичні прийоми перевірки й уточнення показань на місці та її

проведення

Надання повної ініціативи особі, чиї показання перевіряються. Перевірка й уточнення показань на місці починається з пропозиції свідку або обвинувачуваному самостійно зазначити шлях проходження на місце. Слідчий або поняті не повинні брати в цьому відношенні ініціативу у свої руки, тому що в противному випадку їхні дії можуть розцінюватися як навідні. У випадку непевності дій допитуваного можна лише застосувати прийоми "пожвавлення" пам'яті.

Свідок або обвинувачуваний повинні йти до встановленого місця перед усією групою учасників перевірки, вказуючи напрямок; при слідуванні на автомашині дана особа повинна знаходитися поруч із водієм, що зобов'язаний виконувати його вказівки.

Слідчий не повинний втручатися в дії свідка або обвинувачуваного, поправляти його, висловлювати сумніви щодо слушності шляху. Проте він може зупинити прямування, наприклад, із метою фіксації показаного, або задати уточнюючі питання.

Здійснення перевірки й уточнення показань із кожним обвинувачуваним або свідком порізно. Коли в справі проходять декілька обвинувачуваних або свідків, що висловили бажання зазначити те саме місце або той самий шлях проходження, перевірка здійснюється з кожним із них окремо. Більш того, у кожному випадку рекомендується залучати нових понятих, щоб вони не змогли переплутати обставини і результати перевірки показань, якщо суд вважає потрібним допитати їх.

Сполучення при перевірці й уточненні показань розповіді з показом і демонстрацією дій. Обвинувачуваний (підозрюваний) або свідок (потерпілий) у процесі перевірки показань на місці дає свої пояснення в сполученні з діями, тобто одночасно показує і розповідає про цікавлячі слідство факти. Також послідовно ці пояснення повинні фіксуватися в протоколі.

Якщо перевірка здійснюється для демонстрації визначених дій, то вони повинні здійснюватися саме в тих місцях, де відбувалися; у противному випадку вся процедура перевірки позбавляється всякого сенсу.

Поєднання перевірки показань із дослідженням місць або предметів. Визначене обвинувачуваним або свідком місце, виявлені на цьому місці предмети, про які йшла мова в показаннях, а також сліди, що свідчать про перебування в даному місці особи, чиї показання перевіряються, повинні бути вивчені слідчим. Все встановлене в процесі їхнього огляду, що є частиною перевірки показань на місці, зіставляється з поясненнями, що даються свідком або обвинувачуваним , і раніше отриманими від них показаннями.

Найбільше поширена помилка, що припускається при виконанні даної слідчої дії, - обмеження його показом і розповіддю обвинувачуваного або свідка без огляду зазначених місць або предметів. Це призводить до того, що слідчий не встановлює доказів, що могли б підтвердити або спростувати показання, що перевіряються, і зіграти важливу роль у встановленні істини: Такими доказами бувають приналежні обвинувачуваному або свідку речі, загублені ним на зазначеному місці, знаряддя злочину.

Виявлені в ході перевірки показань свідки, потерпілі, співучасники повинні бути невідкладно опитані (допит їх здійснюється згодом), а повідомлені ними відомості враховані у процесі подальшої перевірки показань; крім того, у відношенні виявлених співучасників приймаються передбачені законом заходи.

Спостереження за поведінкою особи, чиї показання перевіряються. У ході перевірки слідчий або за його дорученням оперативний співробітник постійно спостерігає за станом і поводженням особи, чиї показання перевіряються. Це дозволяє судити про те, впевнено або ні діяв свідок або обвинувачуваний, яким був його емоційний стан у цілому й в окремі моменти перевірки, і з чим це пов'язано. Дані, отримані в результаті спостереження, можуть допомогти слідству, наприклад, у з'ясовуванні причин невдачі початої перевірки показань, в оцінці результатів даної дії, а також при коригуванні слідчих версій після перевірки.

Питання проведення перевірки показань на місці в криміналістичній літературі розроблені достатньо докладно. Приведемо деякі криміналістичні рекомендації. До їхнього числа відносяться:

1. Визначення цілі й конкретних завдань даної слідчої дії, а також тактичних прийомів, за допомогою яких вони будуть реалізовані.

2. Вибір і використання технічних засобів, що сприяють повній і точній фіксації ходу і результатів даної слідчої дії.

Для найбільше наочного уявлення процес проведення і фіксація перевірки показань на місці даються на прикладах із слідчої практики.

Перевірка показань на місці здійснюється відповідно до підготовчих заходів, призначених забезпечити успішне її проведення. Ці заходи визначаються ціллю слідчої дії і її конкретними завданнями.

Дана слідча дія може бути почато як у кабінеті слідчого або в іншому, заздалегідь обумовленому місці, так і в слідчому ізоляторі, де утримується під арештом обвинувачуваний або підозрюваний.

Приведемо оптимальну схему проведення перевірки показань на місці.

1. Слідчий представляє учасників слідчої дії, роз'ясняє їм права й обов'язки і знайомить із процесуальним порядком проведення слідчої дії.

2. У необхідних випадках слідчий попереджує учасників слідчої дії й осіб, що присутні при її виконанні, про кримінальну відповідальність за розголошення даних попереднього слідства.

3. При проведенні слідчої дії за участю свідка або потерпілого, їх варто попередити про кримінальну відповідальність за відмову або відхилення від дачі показань і за дачу явно помилкових показань,

4. Учасникам слідчої дії й особам, що присутні при її виконанні, роз'ясняються ціль перевірки показань на місці й організаційний порядок її проведення '.

5. Перед тим, як направитися до місця проведення слідчої дії, слідчий уточнює в особи, чиї показання перевіряються, його орієнтири, відомості про об'єкти, що там знаходяться, їхнє розміщення, інші обставини.

6. Під час прямування до місця, де намічається проведення перевірки показань, слідчий здійснює контроль за дотриманням організаційного порядку, що був ним визначений на початку слідчої дії.

7. Прибувши на місце, слідчий з'ясовує в особи, чиї показання перевіряються, про наявність там змін, що фіксуються на схемі, фотографується, запам'ятовуються за допомогою відеозапису або кінознімання.

8. Виходячи з тактичних задач, обстановка на місці може бути реконструйована.

9. Далі слідчий пропонує дати показання про події, що відбувалися, і в необхідних випадках продемонструвати їх.

10. У випадках, коли особа відмовляється від раніше даних показань, або слідчий таку відмову припускає, доцільно запропонувати йому обмежитися показаннями щодо основних подій злочину.

11. При наявності протиріч у показаннях особи, варто встановити їхню причину. Для цього можна рекомендувати оголосити відповідні матеріали кримінальної справи, у тому числі і раніше дані показання.

12. Під час проведення перевірки показань слідчий аналізує отримані дані і при необхідності вносить відповідні корективи в процедуру слідчої дії.

І на закінчення звернемо увагу на ту обставину, що не варто перетворювати дану слідчу дію у допит за участю понятих.

Розглянемо на прикладі основні моменти проведення перевірки показань на місці, пов'язані з реалізацією підготовчих заходів і рішенням тактичних задач слідства.

У ході перевірки показань на місці слідчому необхідно було зіставити й уточнити відомості, що були в матеріалах кримінальної справи, із деталізованими показаннями обвинувачуваного щодо інкримінованих діянь і демонстрацією окремих обставин злочинної діяльності. Для максимальної повноти і точності фіксації даної слідчої дії, умов і порядку її проведення було вирішено зробити відеозапис, звукозапис, кінознімання і фотозйомку, а в необхідних випадках скласти і схеми.

У слідчій дії брало участь велика кількість осіб: декілька слідчих, прокурор-криміналіст, група фахівців із використання науково-технічних засобів, співробітники карного розшуку, поняті. Охорону обвинувачуваного В., що знаходиться під арештом, і підтримку громадського порядку забезпечували співробітники місцевого УВС (конвойного дивізіону), разом із якими знаходилися два провідники зі службово-пошуковими собаками. У якості запобіжних заходів, епізодично, в ході проведення слідчої дії, у тих випадках, коли в цьому була реальна необхідність, одна рука обвинувачуваного В. з'єднувалася двома парами наручників із рукою конвоїра, що володіє прийомами самбо. Дана обставина не перешкоджала свободі переміщення В. і дозволяло йому в повному обсязі відтворювати дії, зокрема, пов'язані з нападом і убивством постового ДАІ.

Були здійснені й інші додаткові заходи обережності щоб уникнути яких-небудь ексцесів із боку обвинувачуваного В. Його взули в масивні сторожові валянки, що утрудняло можливу втечу, оділи в кожушок, що ускладнював рух рук і всього тіла. Спортивна шапочка на голові В. різко виділяла його серед учасників слідчої дії, конвою і їхніх осіб, що супроводжували.

Учасники слідчої дії, конвой, інші супровідні їхні особи під час переїзду розміщалися в декількох автомашинах, а при перевірці показань на місці знаходилися на значній відстані один від одного. Згадані люди були розбиті на групи, і кожна з них мала свій позивний; зв'язок між групами здійснювався по раціях, наявними на озброєнні органів міліції.

На початку слідчої дії всі його учасники, конвой, інші присутні особи, були попереджені про нерозголошення даних попереднього слідства, що їм стануть відомі в ході його проведення.

Одним із центральних моментів слідчої дії були показання і відтворення обвинувачуваним В. напади на постового ДАІ Н., його убивство і заволодіння зброєю. Для більшої наочності дій злочинця слідчий використовував поміч дублера. Свої дії і дії співучасника злочину - молодшого брата І., обвинувачений В. демонстрував на дублері, роблячи по ходу подій необхідні пояснення. Слідуючи цим поясненням, дублер одночасно імітував дії потерпілого Н., що захищався від несподіваного нападу.

Обвинувачений В. продемонстрував, як спеціальним борцовським прийомом “підсіканням” був збитий з ніг постовий міліціонер, як на нього одночасно накинулися обидва обвинувачуваних (щодо дій свого молодшого брата І., обвинувачуваний давав показання). Далі обвинувачуваний показав, як у лежачого на статі потерпілого Н. були перехоплені зап'ястя, коли він потягнувся до зброї і як йому на плечі і на голову натягнули кожушок, щоб утруднити його опір. Потім обвинувачений В. зазначив, у які частини тіла потерпілого і скільки разів завдавалися удари боцманським ножем, у якому напрямку, куди конкретно і скільки разів провадилися постріли з пістолета, яким заволоділи злочинці. У процесі слідчої дії обвинувачуваний В. декілька разів уточнював місце боротьби з потерпілим, місце, де був залишений труп, його позу, стан одягу.

Така деталізація показань і дій дозволила надалі зіставити їх із результатами огляду місця події, висновками експертів та іншими доказами у справі, а потім оперувати отриманими даними в обвинувальному висновку.

Проведення перевірки показань на місці, при проведенні якої в самому широкому обсязі використовуються тактичні прийоми слідчих оглядів, допитів, експерименту, визначають необхідність застосування різноманітних за призначенням технічних засобів.

У процесі даної слідчої дії звичайно застосовуються вимірювальні засоби і приналежності для виготовлення планів, схем, кіно- і фотоапаратура, а також апаратура для звуко- і відеозапису.

У зв'язку з конкретними обставинами може виникати необхідність у використанні різноманітних освітлювальних засобів, джерела ультрафіолетових променів, електронно-оптичного перетворювача (ЭОПа), міношукача, металошукача, магнітного підіймача, розчинів для попередньої проби на кров та ін. Таке широке застосування технічних засобів має на меті повну і точну фіксацію ходу і результатів слідчої дії, реалізації його тактичних планів, дає можливість одержати наочний матеріал, що ілюструє умови і порядок його проведення.