2. Правила побудови, аналізу та перевірки версій.

Вище вже згадувалось як будуються версії і особливо на прикладі з “тіткою Ганною”, проте при будуванні і перевірці версій слід враховувати вимоги, дотримання яких є умовою ефективності розслідування.

Вимоги, врахування яких необхідне при будуванні версій:

- кожна версія повинна мати певні підстави. Безпідставні версії не виконують пізнавальної функції у ході розслідування (це витікає з поняття версії);

- версія повинна бути конкретною, ясною, чітко сформульованою, на проти річною у своєму змісті;

- версія повинна бути правдоподібною у конкретних умовах місця і часу і з урахуванням наявної у слідчого інформації;

- не можна переоцінювати до закінчення перевірки значимість однієї версії і відкидати недооцінювати інші;

- необхідно будувати всі реально можливі версії, паралельно організовувати їх перевірку, враховуючи при цьому фактор часу, можливість втрати доказової інформації.

Перш за все слідчому необхідно вивчити наявну інформацію, яка може бути одержана з любих джерел: як процесуальних так і не процесуальних. Важливо, щоб вона була суттєвою і відносилась до справи. Така інформація при побудові версій вивчається за допомогою таких прийомів, як аналіз, синтез. (Аналіз – розподіл фактів та їх окремий розгляд. Синтез – навпаки мислене з’єднання, групування елементів, які були розподілені при аналізі. Навести приклади про “тітку Ганну”). Одним із засобів конкретизації аналізу є постановка запитань, вона полегшує вивчення фактів, їх деталізацію, виявлення нових даних. Ще римські юристи розробили класичну так звану “ семичленну формулу”, застосування якої допомагало скласти уяву про подію. Формула вклала до себе такі запитання: що скоєно, де, коли, яким чином, ким, за допомогою кого чи чого, чому тобто з якою метою? Проте у конкретній ситуації можуть бути поставлені й інші запитання.

При побудові версій використовуються також такі прийоми як індукція, дедукція та аналогія.Індуктивні висновки– умовивід від окремого до загального – найчастіше застосовується у випадках, коли слідча версія випливає з аналізу доказів, виявлених при проведенні окремих слідчих дій. Тоді від встановлення окремих причин походження доказів шляхом індуктивного мислення слідчий приходить до загального припущення про характер і причини події злочину, про причетність суб’єкта до злочину. При використанні індукції у процесі побудови версій слідчий повинен передбачати помилки, які можуть виникнути. І не треба слідувати такому правилу і висновку як: “після цього – значить внаслідок цього”. Такі висновки поспішні і не ґрунтуються на всебічному і повному аналізі причинних зв’язків, слідчий не враховує певні чинники.

Дедуктивний метод може мати місце при явно недостатній кількості виявлених у справі доказів. У цьому випадку при побудові версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення. Так, при розслідуванні пожежі у будинку суду слідів підпалу не було встановлено. В результаті огляду був виявлений обвуглений труп сторожа суду та залишки напівобгорілих кримінальних справ у шафах канцелярії. Слідчий міг будувати такі версії:

• підпал вчинений з метою знищення кримінальної справи;

• підпал вчинений з метою помсти судді;

• підпал вчинений з метою вбивства сторожа з будь-яких причин;

• пожежа виникла через несправність електропроводки.

Тут всі названі версії ґрунтуються не на конкретних доказах, виявлених у справі, а на загальних положеннях методики розслідування пожеж, яка на підставі наукового аналізу і узагальнення досвіду слідчої практики рекомендує перелік можливих (типових) версій при розслідуванні справ цієї категорії.

При схожій ситуації події злочину або окремих обставин зі злочинами, які раніше розслідувалися, слідчі версії можуть будуватись за аналогією. Джерелами аналогії при побудові версій можуть бути:

• оперативні та слідчі дані щодо складу та методів вчинення розкритих злочинів;

• оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нерозкритих злочинів;

• загальні теоретичні положення, які ґрунтуються на узагальненні слідчої практики;

• теоретичні узагальнення та власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

Наступний етап це аналіз версій чи виведення наслідків. Воно здійснюється за допомогою дедукції: версія розглядається у якості загального положення з якого дедуцируються, виводяться наслідки. Прикладом цього етапу є виведення слідчим наслідків зі справи про “тітку Ганну”.

Вимоги, яким повинно відповідати виведення наслідків:

а) при дослідженні кожної версії необхідно виводити всі реально можливі наслідки;

б) між наслідками, які виводяться з версій повинний бути логічний зв’язок і усунуті можливі протиріччя;

в) першочергово виводяться необхідні, потім випадкові версії;

г) тільки практичне підтвердження чи спростування наслідків дозволяє зробити достовірний висновок про істинність чи хибність версії.

Після виведення наслідків слідчий перевіряє версії. Перевірка версій це практична діяльність спрямована на збирання доказів та їх вивчення. Версії допомагають слідчому цілеспрямовано організувати свою роботу, саме цьому вони складають основу планування розслідування, дозволяють слідчому визначити комплекс необхідних технічних і тактичних прийомів при проведенні слідчих дій.

Якими засобами і методами перевіряються версії? Слідчі і судові версії перевіряються в основному шляхом проведення слідчих і судових дій, оперативно-розшукові засоби і методи теж застосовуються, проте вони носять допоміжних характер.

Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій:

1) версії у процесі розслідування повинні перевірятися по можливості одночасно;

2) жодне з виведених з висунутої версії наслідків не може бути залишено без перевірки. До тих пір поки версія не спростована і не відпала, кожен логічно виведений з неї факт повинен бути перевірений з позиції відповідності (чи невідповідності) його реальній дійсності;

3) якщо у ході перевірки одержані протирічні дані, коли одні з них підтверджують версію, а інші її спростовують, припиняти перевірку версії неприпустимо, вона повинна продовжуватися до повного з’ясування і усунення протиріч;

4) при вирішенні питань про послідовність слідчих дій важливо у першу чергу планувати початкові та невідкладні слідчі дії, а потім дії, якими одночасно перевіряються кілька версій.