3. Учасники слідчого експерименту

Обов'язковим учасником і організатором дії є слідчий (особа, що робить дізнання, начальник слідчого відділу або прокурор, у випадку прийняття ними справи до свого виробництва; суд у процесі судового слідства).

Слідчий приймає рішення, визначає місце, час, обстановку, необхідні предмети, учасників експерименту й ін., планує хід експерименту, забезпечує виконання необхідних умов, що гарантують достовірність результату; проводить слідчий експеримент, керує всім процесом його виконання, фіксує хід і результати експерименту, оцінює останні.

Поряд із слідчим обов'язково присутність понятих (ст. 194 УПК України). Закон не визначає їхня кількість - це встановлює самий слідчий, виходячи з характеру експерименту й змісту повторюваних дослідів. У наведеному вище прикладі експерименту "на чутність" було четверо понятих: двоє в кімнаті, де відбувалася розмова, двоє - де перевірялась можливість чути.

В іншій справі було потрібно перевірити, чи чутний одночасно заводський гудок у трьох місцях, віддалених один від одного на значній відстані. У цьому випадку в кожному з місць знаходилося по двоє понятих.

Не виключене запрошення понятих, що володіють деякими фаховими навичками, наприклад, водіїв при експерименті в справі про ДТП. У будь-якому випадку поняті не повинні активно брати участь у проведенні експерименту. Їхнє завдання - спостерігати за діями слідчого й інших учасників, засвідчити відповідність фіксації дій у протоколі їхнього здійснення.

Так само обов'язкова присутність перекладача, якщо учасник експерименту, чиї показання перевіряються, не володіє мовою, якою ведеться судочинство, а також педагога, що виступає в ролі спеціаліста, якщо в ході експерименту перевіряються показання свідка або потерпілого у віці до 14 років.

При експерименті вправі бути присутнім захисник, якщо він допущений до участі в справі. Він управі бути присутнім при експерименті, що проводиться по клопотанню його самого або обвинувачуваного, після ознайомлення останнього з усіма матеріалами справи.

На розсуд слідчого в експерименті можуть брати участь: підозрюваний, обвинувачуваний, потерпілий, свідок, спеціаліст, співробітник органа внутрішніх справ, представник громадськості.

Коли експеримент проводиться для перевірки показань обвинувачуваного або підозрюваного, то слідчому в кожному випадку має бути вирішувати питання про їхнє залучення до участі з урахуванням цілей і прогнозованих результатів експерименту. При перевірці особистих якостей (можливість учинення визначених дій та ін.) їхня участь необхідна. У тих же випадках, коли перевіряється можливість існування якогось факту, треба виходити з реальності і наочності очікуваного результату. У приведеному вище прикладі експериментальної перевірки можливості розміщення вісімдесятьох ящиків із склотарою в кіоску негативний результат був очевидний для слідчого. Тому, привертаючи до участі в експерименті обвинувачуваного, він розраховував, що результат експерименту вплине потрібною уявою, і не помилився.

В іншій ситуації, коли результати не настільки однозначні, це може зміцнити позицію обвинувачуваного, що заперечить факт, що перевіряється. У подібних випадках обвинувачуваного, очевидно, запрошувати недоцільно. Про результати експерименту він дізнається пізніше, у стадії ознайомлення з усіма матеріалами справи, після того як буде викритий іншими доказами.

При необхідності до участі в експерименті залучається спеціаліст. Він може посприяти слідчому в реконструкції обстановки, допомогти у фіксації ходу і результатів експерименту (фотографування, відеозапис).