4. Тактика проведення окремих слідчих дій.

Допит потерпілого з етичних міркувань рекомендується доручати або слідчому однієї статі з ним, або слідчому, що значно старше потерпілого. У кожному разі необхідно проявляти особливу тактовність при постановці питань, виборі формулювань. Корисно дати можливість потерпілому написати показання власноручно, а потім задати уточнюючі й питання, що конкретизують. При допиті варто з'ясувати: коли вчинене зґвалтування; де воно відбулося і як потерпіла там опинилась; хто його вчинив; які обставини вчинення злочину (поведінка ґвалтівника й потерпілої, що говорив, чим загрожував, якщо група - то скільки чоловік і який характер дій кожного з них); чи мав місце статевий акт; чи чинив опір потерпілий, якщо так, то які сліди опору могли залишитися на тілі й одязі ґвалтівника; якщо потерпілий був раніше знайомий із ґвалтівником, які обставини цього знайомства; якщо заяву про зґвалтування було подано не відразу, у чому причина затримки, чи не було спроб впливати на потерпілого; чи повідомила особа кому-небудь про те, що трапилося, кому саме, хто ще може повідомити які-небудь відомості про зґвалтування, що мав місце; які наслідки зґвалтування й т.д. Якщо потерпілий неохоче дає показання, то варто з'ясувати причину (соромливість, хвилювання, вплив ґвалтівника або його оточення й т.д.). Тому обов'язково у потерпілої особи варто запитати: чи не зустрічалася вона після подачі заяви із ґвалтівником, його рідними, друзями; які були характер і обставини цих зустрічей?; чи не було спроб впливу на неї?.

Якщо ж потерпілий занадто охоче дає показання й вони не цілком відповідають іншим матеріалам справи, то це може свідчити про бажання обмовити підозрюваного. У таких випадках необхідно пред'являти докази, домагаючись правдивих показань.

Після допиту потерпілого провадиться огляд одягу, що було вдягнуто на ньому у момент злочину. Його ціль складається у виявленні слідів (плям крові, сперми, бруду, розривів тканини й ін.), за допомогою яких можна було б перевірити, чи мало місце подія злочину, а чи також причетний до нього підозрюваний. Якщо на одязі або білизні виявлені сліди крові, сперми, волосся, їх потрібно впаковувати так, щоб виключити можливість знищення. Ці ж дії характерні й для огляду одягу підозрюваного.

Огляд місця події спрямований на виявлення слідів перебування потерпілого й підозрюваного на місці події, сліди боротьби між ними (порушення обстановки в кімнаті, розбитий посуд, прим'ята трава), а також безпосередні сліди зґвалтування (дрібні предмети, що належать злочинцеві й потерпілому, частини їхнього одягу, ґудзики, плями крові, сперми й т.д.). Доцільно до огляду залучати фахівців - судового медика й криміналіста, а також потерпілого, котрий може посприяти у виявленні слідів.

На вирішення судово-медичної експертизи можуть бути поставлені такі питання: чи досягла потерпіла особа статевої зрілості; чи порушена незаймана пліва в потерпілої й коли; чи могли мати місце статеві зносини без порушення незайманої пліви; чи є сліди недавніх полових зносин; чи є на тілі потерпілого тілесні ушкодження (їхній характер, локалізація, ступінь важкості, давнина, чим вони могли бути заподіяні); чи є в потерпілого ознаки венеричного (або іншого) захворювання, вид захворювання й давнина зараження; чи немає в потерпілої ознак вагітності, якщо є, то яка давнина вагітності; чи є на тілі, у статевих органах і на одязі потерпілого сперма, кров, яка їхня групова приналежність; чи могли виявлені на тілі потерпілого сліди утворитися при обставинах, названих ним?

Допит підозрюваного звичайно проводиться відразу ж після його затримання. Допит доцільно починати зі з'ясування характеру взаємин між підозрюваним і потерпілим: чи знайомі, з якого часу; чи були між ними інтимні відносини, як давно вони почалися; коли вони зустрічалися востаннє. Потім необхідно задати питання щодо власне кажучи заяви потерпілого.

Подальший напрямок допиту залежить від показань підозрюваного. Якщо він визнав факт зґвалтування, то пропонують дати докладні показання: про час, місце зґвалтування, характер застосованого насильства, який опір чинив потерпілий і т.д.

Якщо підозрюваний визнав, що полові зносини мали місце, але затверджує, що воно носило добровільний характер, то допитуваному пред'являють зібрані в справі докази, які спростовують його затвердження (протоколи огляду місця події, огляду, допитів, висновку експертиз і ін.). Підозрюваному доцільно також запропонувати пояснити, якими мотивами могла керуватися заявниця, обвинувативши його в здійсненні зґвалтування.

Допит свідків. Крім прямих очевидців здійснення насильницького полового акту допиту підлягають особи, що бачили, як потерпіла намагалася вирватися від ґвалтівника, відмовлялася йти з ним, бігла від нього, або навпаки – бачили, як потерпіла особа добровільно йшла з підозрюваним і т.п. Свідки, які бачили потерпілу й підозрюваного після злочину, можуть розповісти про наявність на їхньому тілі й одязі ушкоджень, забруднень, про те, що потерпіла плакала, дорікала ґвалтівника й т.д.

При обшуку особистому або за місцем проживання підозрюваного, варто шукати одяг і взуття, у якому він був на місці злочину, зброя й предмети, застосовані для подолання опори потерпілої, а також речей, предметів, викрадених у неї при зґвалтуванні й ін.