2. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування

і програма дій слідчого.

З огляду на так називаний ступінь очевидності злочину, що виражається у відсутності, невеликому або значному обсязі інформації про особистості шахрая, можна виділити три типові слідчі ситуації:

1. злочинець затриманий на місці події або відразу ж після здійснення шахрайства;

2. злочинець не затриманий, однак слідчий розташовує про нього певної, значної по обсязі й характеру інформацією;

3. інформація про шахрая дуже незначна.

Для першої ситуації характерні наступні первісні слідчі дії:

- особистий обшук затриманого;

- допит затриманого;

- обшук за місцем проживання затриманого;

- допит потерпілого.

При другій і третій ситуаціях проводять такі слідчі дії, як:

- допит потерпілого або особи, у чиїм розпорядженні перебувало передане їм шахраєві державне або громадське майно;

- огляд предметів і документів, отриманих від шахрая;

- огляд місця події.

У всіх трьох ситуаціях проводиться оперативно-розшукова робота співробітників міліції.

Коло типових ЗАГАЛЬНИХ версій порівняно невеликий:

1. шахрайство дійсно мало місце при тих обставинах, які випливають їхніх первинних матеріалів;

2. шахрайства не було, а заявник сумлінно помиляється;

3. шахрайства не було, а заявник повідомляє про шахрайство

ложно (інсценівка шахрайства).

Найбільш типовими ОКРЕМИМИ версіями є:

1. версії про особистості шахраїв;

2. версії про місця зберігання й збуту злочинно отриманого;

3. версії про обставини, при яких було зроблене шахрайство (іноді потерпілі за тими або іншими причинами не говорять всієї правди про обставини здійснення шахрайства);

4. версії про розміри шкоди, заподіяної шахрайством.

Нерідко потерпілі, побоюючись можливих питань про джерела придбання майна, приховують щирі його розміри. Іноді можлива версія про джерела придбання потерпілим майна, переданого

їм шахраям.

3. Тактика проведення початкових слідчих дій

У ряді випадків при розслідуванні шахрайства залежно від часу, що пройшов з моменту здійснення злочину, проводиться огляд місця події, особливо після проведення шахраями "самочинного обшуку". Оскільки при виробництві такого "обшуку" шахраї

стосуються руками різних предметів, переміщають їх, то при уважному огляді приміщення, де проходив такий "обшук", можна виявити сліди рук шахраїв.

Нерідко при огляді місця події по справах про "обшуки" виявляються залишені шахраями протоколи обшуків, загублені записки й т.д. Такі документи також можуть допомогти у встановленні й викритті злочинців.

Затримка й особистий обшук шахрая. Для того щоб затримка була успішним, його потрібно ретельно підготувати й швидко й рішуче для того, щоб не дати шахраям можливості непомітно викинути ті або інші предмети або документи, що можуть бути речовинними доказами, або відмовитися від приналежних їм предметів або документів.

Допит підозрюваного повинен проводитися без зволікання слідом за особистим обшуком затриманого. Навіть затриманий на місці злочину шахрай звичайно не відразу зізнається в здійсненні злочину, прибігаючи до різноманітних вивертів. Якщо він затриманий разом зі своїм співучасником, то заявляє, що бачить того вперше. Якщо ж шахраєві доведуть, що він був знаком зі співучасником, він, визнавши це, заявляє, що зустріч носила випадковий, ненавмисний характер.