2. Встановлення змін змісту і реквізитів документів та їх ознаки.

Будь-який документ має свої реквізити, які встановлені для того чи іншого роду документа. Перш за все він повинен мати – бланк, відбитки печатки, штампу, номер, дату, колір паперу, його товщина і форма, підписи посадових осіб та ін. Якщо бланк друкувався у типографії, то він повинен мати також номер замовлення, тираж, умовне позначення типографії, у якій виготовлений бланк та інші дані.

Розпочнемо з дослідження бланків. Вони повинні бути встановленої форми, розмірів і способу виготовлення. Бланки офіційних документів, зазвичай, виготовляються типографським способом. Особливо важливі документи крім печатного тексту мають захисну сітку у вигляді зігнутих ліній, що переплітаються. А іноді і водяні знаки.

Бланки документів часто підробляють шляхом малювання, друкування з набору типографського шрифту, за допомогою копірів, а також з використанням кліше, які вирізані на резині, лінолеумі та іншому матеріалі, виготовлені за допомогою гравірування чи фотоцинкографічним способом. При вивченні такого бланка виявляється різниця у розмірах і конфігурації однакових знаків, можуть зустрічатись знаки у дзеркальному відображенні, наявність у текстах бланків граматичних помилок, викривлення малюнка герба, відсутність чи грубе відтворення захисної сітки тощо.

Встановлення факту підробки бланку документа дозволяє дійти до висновку про підробку всього документа, тому що в ньому відсутня одна з ознак, що для нього установлена – це визначена форма і спосіб виготовлення.

При розслідуванні злочинів часто приходиться мати справу не з повною, а з частковою підробкою документів, тобто з внесенням у справжній документ додаткових відомостей (дописка), та змін до первісного тексту шляхом підчистки, повного чи часткового виведення тексту (витравлення, змивання), заміна окремих частин документа, зміна реквізиту (переклеювання фотографії), підробка печаток і штампів, технічна підробка підписів.

Підчистка полягає у механічному виведенні тексту чи його частини шляхом витирання гумкою чи іншим еластичним предметом або вискоблювання штрихів гострим предметом. Ознаки при підчистці – забруднення і підіймання волокон паперу на місці підчитки, наявність залишків барвника виведених штрихів, пошкодження захисної сітки чи ліновки, розпливи барвника у штрихах, зменшення товщини паперу на просвіт.

Дописка – це зміна змісту документа шляхом внесення в нього нових штрихів, письмових знаків, слів, а іноді й цілих речень. У деяких випадках дописці передує підчистка, витравлення, змивання початкового тексту. Різновидом дописки є вимальовка, яка здійснюється шляхом додавання окремих штрихів, що змінюють літери або цифри.

Ознаки при дописці – зменшення відстані між літерами і словами, різниця між основним текстом і допискою у структурі, відтінках, рельєфі штрихів, різниця у розгоні почерку.

Витравлення – це знебарвлення записів шляхом впливу на них хімічними реактивами, а змивання – виведення тексту різними розчинами.

Ознаки при витравленні – матові, сірі чи жовтуваті плями, мікротріщини у папері, пошкодження ліновки та захисної сітки, зміна кольору, розпливи штрихів, різна люмінесценція в у/ф випромінюванні на місці витравлення, ламкість паперу.

Заміна окремих частин документа – це заміна листів, вклеювання частин замість видалених, заміна фотокартки. Заміну листів зазвичай здійснюють у паспортах, трудових книжках, воєнних білетах. Лист із записами вилучають і замість нього вставляють лист із другого документа.

Ознаки заміни листів – різниця у нумерації сторінок, серії та номері на вставлених листах і інших частинах документа, невідповідність листів за ступенем і характером забруднення, кольору паперу та ін. Номер і серію на вставлених листах іноді заливають барвником або відривають.

Заміна фотокарток. Вона здійснюється у документах, що посвідчують особу та інших документах, які мають такі фотокартки. Оскільки фотокартки захищаються відбитками печаток, то особі, яка здійснює переклеювання, доводиться підробляти й ці відбитки або їх фрагменти, що відображаються на знімку.

Ознаки переклеювання фотокарток: не збігаються відбитки печатки на фотокартці і документі або його відсутність на новому приклеєному знімку, обідки відбитків печаток заходять за краї фотознімку, надрізи біля фотознімку, наявність клеєних речовин, що дають різну люмінесценцію при огляді.

Підробка відбитків печаток і штампів здійснюється різними способами: найпростіший – це малювання зображення відбитка на документі, цю підробку також здійснюють шляхом копіювання через копіювальний папір, іноді відбиток печатки переносять на документ з мальованого кліше, за допомогою рельєфного кліше чи проміжного кліше.

Ознаки цієї підробки: відсутність радіальності у розміщенні букв, скривлення лінії строки, несиметричне розміщення тексту, наявність помилок, нечіткі межі штрихів тощо.

Основні завдання, що вирішуються при експертизі:

• чи піддавався зміні первісний текст документа;

• чи піддавались записи підчистці, витравленню, якщо так, то якими засобами і якими речовинами;

• який первісний зміст документа

• чи переклеювалась фотокартка на документі та ін.