5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Допит потерпілого проводиться в лікувальній установі або міліції, відразу ж після того, як це дозволить його стан і з дозволу лікаря, або з його участю. Ціль допиту - з'ясувати всі обставини події (насамперед одержати інформацію про те, хто й чому вчинив злочин), а так само попередити тиск на потерпілого з боку як самого злочинця, так і його родичів, знайомих.

Якщо потерпілий знає злочинця, то слідчий, не перериваючи допиту, повинен дати доручення працівникам карного розшуку про затримку підозрюваного. Якщо ж не знає, то потрібно від нього одержати повний опис прийме злочинця. При необхідності до участі в допиті залучають фахівця зі складання композиційних портретів.

Іноді потерпілий навмисне не називає злочинця, або бреше. У такому випадку необхідно зрозуміти, чому він так надходить, переконати його говорити правду. Варто враховувати, що потерпілий може говорити неправду й у чинність сумлінної омани.

У потерпілого з декількома ушкодженнями, або якому їх заподіяли кілька людей, необхідно з'ясувати як нанесене кожне ушкодження, ким саме й у кожному разі - чим саме. Ці ж питання необхідно мати у виді й при допиті очевидців.

При допиті потерпілого необхідно перевірити версію про те, чи не спровокував він нападника своєю поведінкою. Якщо вони знали один одного до конфлікту, потрібно з'ясувати особливості їхні стосунки, одержати відомості, що характеризують особистість кожного.

Якщо потерпілий перебуває в стані шоку або сильного хвилювання, відкласти допит і по можливості провести з ним коротку бесіду, фіксуючи її у блокноті або на магнітній стрічці, а також допитати осіб медичного персоналу, які перевозили хворого, надавали йому першу допомогу, проводили операції, що доглядають за ним (лікарі, медсестри, доглядальниці й ін.).

При одержанні й оцінці показань від потерпілого варто враховувати можливість амнезії (запам'ятання, провалів у пам'яті) внаслідок заподіяних ушкоджень.

Огляд одягу потерпілого дозволяє виявити сліди, що можуть прояснити картину події. Наявність і характер ушкоджень, їхнє взаємне розташування дають можливість уточнити подання про механізм події, діях його учасників, контактах між ними. В огляді одягу доцільна участь фахівця, що допоможе виявити й кваліфіковано вилучити мікросліди. Якщо злочинець до моменту затримання не перемінив одяг, у якому вчинив злочин, то його також варто оглянути, а в необхідних випадках (що можна віднести й до одягу потерпілого) вилучити для проведення відповідної експертизи. Також необхідно діяти і якщо підозрюваний перемінив одяг у якому вчинив злочин, що потім був виявлений.

Огляд місця події має метою досліджувати обстановку й механізм події, виявити сліди й інші речові докази. Проводиться відразу ж після опитування потерпілого, по можливості з його участю, оскільки він може точно вказати, де й що відбувалося, як розташовувалися учасники відносно один одного, де могли зберегтися сліди. Якщо у справі кілька потерпілих, то доцільно залучати до огляду кожного окремо, з метою зіставлення даних.

При огляді використовуються техніко-криміналістичні засоби, що полегшують виявлення, фіксацію й вилучення слідів рук, ніг, холодної й вогнепальної зброї, а також предметів і обривків одягу, головних уборів, взуття, носових хусток, гребінців, документів і інших предметів, які під час бійки могли втратити учасники.

Межі огляду визначають із урахуванням охоплення прилеглих будинків і будов, з яких можна було бачити або чути, що відбувалося в місці події. Це дозволяє розширити коло очевидців злочину.

Допит очевидців має на меті одержати об'єктивні дані про розслідувану подію, його механізмі й діях учасників. Тактика допиту свідка-очевидця залежить від його позиції стосовно потерпілого і підозрюваного. Можливо що: а) свідок нейтральний; б) він симпатизує потерпілому; в) він симпатизує підозрюваному. Якщо свідок учасник бійки, то з'ясовується його роль, тому що іноді підбурювачі й організатори проходять у справі як свідки, а кримінальну відповідальність несуть виконавці їхньої волі.

Доцільно при допиті використати план-схему місця події, на якій би допитуваний показував хто, де й коли перебував, у тому числі й він сам, у процесі розвитку конфлікту.

Затримання підозрюваного за гарячими слідами, варто провести з використанням прийомів і засобів, що забезпечують безпеку учасників цієї операції й людей, що були поблизу. Відразу ж проводиться особистий обшук з метою виявлення й вилучення зброї, знаряддя злочину й інших речових доказів, предметів, що дозволяють висунути версію про здійснення затриманим і інших злочинів. Якщо при затриманні з'ясовується, що підозрюваний перемінив або викинув одяг, у якому вчинив злочин, необхідно прийняти міри до його виявлення й вилучення.

Освідувати підозрюваного слід відразу ж після доставляння в міліцію з метою виявлення слідів, у тому числі й речовин, однорідних з наявними. Доцільно залучати фахівця - судового медика, що надасть допомогу у фіксації й описі ушкоджень.

Допит підозрюваного проводиться відразу ж після затримання, особистого огляду й огляду одягу. Тактика допиту залежить від визнання або невизнання підозрюваним вини.

Якщо він визнає вину, то пропонується йому розповісти послідовно й детально про обставини що відбулися. Приділяється увага тим питанням, які можна підкріпити об'єктивними даними або експертизою, що дозволить з'ясувати форму вини й зміст наміру, тому що згодом підозрюваний може відмовитися від своїх показань. У процесі допиту з'ясовується чи не спровоковані потерпілим дії допитуваного, чи не діяв останній у стані необхідної оборони або сильного щиросердечного хвилювання.

Якщо підозрюваний не визнає себе винним, ретельно перевіряються ті обставини, на які він послався. Лише довівши хибність його доводів можна розраховувати на правду.

Призначення судово-медичної експертизи у справах про заподіяння тілесних ушкоджень відноситься до початкових слідчих дій, тому що саме висновок експерта дозволяє правильно кваліфікувати діяння. На її вирішення звичайно виносять такі питання: 1) чи є в даної особи які-небудь ушкодження, якщо так, те який їхній характер, локалізація й кількість; 2) яка ступінь тяжкості ушкоджень; 3) як давно вони були нанесені; 4) до якого роду, виду, типу відноситься знаряддя, яким заподіяне ушкодження; 5) одним або декількома особами заподіяні тілесні ушкодження; 6) яким було взаємне розташування нападника й потерпілого в момент нанесення ушкоджень; 7) чи не володіє особа, що заподіяла тілесні ушкодження, якими-небудь фізичними аномаліями або явно вираженими ознаками; 8) чи немає в даному випадку ознак самоушкодження; 9) ким (чоловіком або жінкою) заподіяні тілесні ушкодження?

Якщо розслідується кримінальна справа про нанесення тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, то на дозвіл експертизи ставляться ще й таке питання: яка причина смерті.

Перед призначенням даної експертизи бажано одержати консультацію у фахівця, щоб правильно сформулювати питання й надати в розпорядження експерта всі необхідні матеріали. Корисну інформацію одержують шляхом вивчення історії хвороби потерпілого або медичної картки.

Обшук у підозрюваного провадиться за місцем проживання й роботи, а також в інших місцях, де можливо заховані докази: на дачі, у гаражі й ін. Метою обшуку є виявлення знаряддя злочину або одягу, що був на підозрюваному під час здійснення злочину. У зв'язку із цим доцільно обшук проводити із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і залученням фахівців. Необхідно фіксувати ознаки, що свідчать про спробу знищити докази (наприклад, змивання слідів крові). Знайдені при обшуку предмети ретельно оглядають, прагнучи виявити сліди рук, мікрочастинки й нашарування. Знаряддя, що вилучають, і одяг упаковують таким чином, щоб забезпечити можливість їх наступного експертного дослідження.

Допит свідків, які, не будучи очевидцями, мають інформацію про підозрюваного або потерпілого, також відіграє істотну роль. Ці свідки хоча й не спостерігали саму подію, але внаслідок свого положення або стосунків із підозрюваним або потерпілим (сусіди, учителі й ін.) мають відомості, що мають значення для встановлення істини.

Допит обвинувачуваного особливих тактичних прийомів, у порівнянні з допитом підозрюваного, не вимагає. Все залежить від того, чи визнає себе обвинувачуваний винним чи ні. Для викриття заперечливої вини обвинувачуваного використовують всі зібрані в справі докази, проводять такі слідчі дії, як очні ставки, пред'явлення для впізнань, відтворення обстановки й обставин події.

Для дослідження матеріальних слідів органічного походження призначають судово-біологічні, судово-ґрунтознавчу й судово-ботанічну експертизи речових доказів.

Дослідження одягу, документів, знарядь, інструментів, холодної й вогнепальної зброї й слідів їхнього застосування, а також слідів рук, ніг і зубів здійснюється методами й засобами відповідних криміналістичних експертиз.