2. Особливості порушення кримінальної справи. Типові слідчі ситуації та версії

Типовим приводом до ПКС про крадіжку є заява потерпілого. Якщо заява надійшла телефоном, то для її перевірки на МП направляється СОГ. До ПКС про крадіжку, як правило проводяться такі дії: 1) відібрання пояснень у потерпілого та інших осіб, які є на місці події або виявлені під час по квартирного (подвірного) обходу як очевидці; 2) огляд місця події; 3) витребування документів, які підтверджують наявність і приналежність майна, яке було викрадено.

На початковому етапі розслідування характерним є висунення таких загальних версій: 1) мала місце крадіжка за обставин, що вказуються заявником; 2) має місце інсценування крадіжки; 3) має місце добросовісна омана заявника і крадіжки не було; 4) крадіжку вчинено раніше судимою за корисливі злочини особою.

Типовими слідчими ситуаціями цього етапу розслідування є:

Перша ситуація. Факт крадіжки встановлений, але відсутні відомості про винне особу. На початковому етапі розслідвання в цьому випадку є дуже мало інформації, якою можна було б оперувати для пошуку злочинця.

В даній ситуації слідчий повинен перш за все визначити коло, серед яких слід вести пошук злочинця осіб. Висуваються, як правило, наступні слідчі версії : а) злочинець є раніше судимим за аналогічні злочини; б) раніше скоював злочини таким же способом;

в) є неповнолітнім ; г) не має постійного місця проживання і роботи ; д) належить до тої або іншої соціальної групи ;

Слідчі дії і оперативно-розшукові заходи: допит потерпілого або особи, що заявила про злочин; виявлення можливих свідків і їх допит; пред'явлення особам, що бачили злочинця, фотоальбомів із зображенням осіб, що перебувають на обліку в ОВС; призначення за наслідками огляду місця події криміналістичних експертиз; складання або дача завдання про складання композиційного портрета особи, що вчинила крадіжку (якщо злочинця хтось бачив); перевірка за криміналістичними обліками; дача завдання про встановлення особи, що вчинила крадіжку оперативним шляхом; організація пошуку злочинця за прикметами викраденого.

Друга ситуація виникає за наявності інформації про особу, що її зробила, яке затримане на місці злочину на місці злочину або незабаром після здійснення злочину ( наприклад, при втечі з місця події, при реалізації викраденого ), а також тоді, коли потерпілий або свідки знають злочинця.

Слідчі та інші дії: 1) затримання особи як підозрюваного; 2) особистий обшук цієї особи і виїмка (вилучення) викраденого майна, огляд цього майна і залучення його до справи як речові докази ; 3) допит підозрюваного з метою з'ясування даних про його особу, обставини крадіжки і затримання на місці злочину ; 4) допит осіб, які затримали з речовими доказами злочинця, а також допит свідків, очевидців про обставини злочину і затримання ; 5) огляд місця крадіжки в цілях з'ясування обстановки події, виявлення слідів злочину і речових доказів ; 6) очні ставки між допитаними особами, якщо в їх свідченнях є істотні суперечності; 7) обшук за місцем проживання підозрюваного з метою виявлення майна, викраденого в інших місцях, і інших предметів і документів, які можуть мати значення у справі ; 8) пред'явлення знайдених при обшуку речей для впізнання. Разом з цим слід доручити органу дізнання збір даних, що характеризують особу підозрюваного, його спосіб життя, а також перевірити за обліками його можливу причетність до здійснення інших нерозкритих злочинів.

Третя ситуація. Має місце при вчиненні крадіжки, коли особа злочинця встановлена, але останній переховується від слідства.

В цій ситуації дії слідчого і органів дізнання направлені на збір даних, що повно характеризують особу розшукуваного, виявлення його зв'язків, встановлення можливого місцезнаходження або появи злочинця, вживання заходів до затримання розшукуваного і доставляння його на місце ведення слідства.

При розшуку злочинця, що сховався, можуть бути висунутий наступні версії: а) розшукуваний виїхав за межі населеного пункту, де вчинив крадіжку ; б) злочинець ховається у своїх родичів, друзів знайомих; в) розшукуваний залишився на легальному положенні або перейшов на нелегальне.

Первинними слідчими діями в даній ситуації можуть бути: огляд місця події ; детальний допит потерпілого очевидців злочину і інших обізнаних осіб, (мешканців дому, де вчинена крадіжка; допит осіб, які можуть дати відомості про злочинця і його спосіб життя ( родичів, знайомих, товаришів по службі); накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; давання письмового доручення органам дізнання про проведення розшуку особи, що переховується.

При затриманні підозрюваного його слід негайно обшукати з метою виявлення викраденого, знарядь і слідів злочину. Позитивні результати дає проведення одночасно обшуків за місцем проживання і роботи підозрюваного, його рідних і близьких.

Задачею огляду місця крадіжки в цій ситуації є виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину, а злочинця з метою доведення його причетності до даного злочину. Допит потерпілого повинен бути направлений на встановлення індивідуальних ознак викраденого і визначення розміру збитків.

Четверта ситуація . Виявлено факт крадіжки особистого майна за відсутності слідів проникнення злочинця до місця його знаходження.

Така ситуація типова у випадках, коли пропажа майна виявляється не відразу, а через якийсь час, викраденими виявляються одна або декілька речей, що зберігалися в потайних місцях ( шафах, ящиках столів, кишенях одягу, тайниках ). Сліди крадіжки, істотно змінюючі обстановку, відсутні (замки справні, інші предмети знаходяться в порядку ). Потерпілий, виявивши пропажу речі як правило, робить спробу відшукати її (оглядає приміщення, меблі, одяг і т.п. ). Лише після огляду і опиту родичів він заявляє про крадіжку .

Типові загальні версії : крадіжку майна вчинена членом сім'ї або знайомим ; має місце інсценування крадіжки і ін.

В цій ситуації можлива організація тактичних операцій, направлених на розшук викраденого майна, встановлення осіб, обізнаних про злочин, перевірку зв'язків потерпілого і передбачуваного злодія . В здійсненні їх, наряду з допитом потерпілого ( встановлення предмету крадіжки, його індивідуальних особливостей, встановлення осіб, які останніми бачили викрадене) важливе значення має оперативно проведений допит родичів, знайомих, сусідів з метою встановлення кола осіб, котрі знали про вкрадені предмети, місця їх зберігання, які мали доступ до них, які відвідували потерпілого, виражали цікавість до викраденої речі. Якщо свідчення суперечливі, доцільно проведення очних ставок . При огляді місця крадіжки звертається увага на стан замків на дверях, шафах, де знаходилося викрадене . У разі потреби замки вилучаються і прямують на трасологічну експертизу з метою з'ясування, чи не відмикалися вони підібраними підробленими ключами.

П'ята ситуація . Виникає в цьому випадку, коли знайдені викрадені речі, але відсутні відомості про потерпілого і особу, що вчинила крадіжку.

В цій ситуації на первинному етапі розслідування, крім винного підлягають встановленню місце крадіжки і особа потерпілого.

Слідчі дії в даній ситуації: огляд викрадених предметів, а також місця їх виявлення, допит осіб, що знайшли викрадене. При огляді місця виявлення предметів розкрадання основна увага звертається на спосіб їх заховання (тимчасово або на тривалий період ) сліди, що ведуть до місця виявлення (транспортних засобів, тварин, ніг людини). Огляд викрадених предметів проводиться в цілях виявлення на них слідів рук, мікро слідів, а також ознак, що свідчать про їх власника (ярлики пральні, хімчистки і ін.). Іноді серед викраденого знаходять особисті документи потерпілих, проїзні документи, що свідчать про маршрути їх переміщень, паспорти речей із вказівкою місця і часу їх придбання. При допиті осіб, що знайшли викрадене, встановлюються прикмети осіб (зовнішності, одягу і ін.) яких вони зустрічали поблизу або безпосередньо на цьому місці. Разом з вказаними діями наводяться довідки за заявами, що поступили, про крадіжку речей і приймаються заходи з установлення потерпілого і виявленню злодія.

Шоста ситуація. Про факт крадіжки заявляє обвинувачений, що проходить в іншій кримінальній справі, заяви від потерпілого не поступало .

Основна задача - встановити факт здійснення крадіжки, особа потерпілого . Для цього слідчий повинен шляхом перевірки показань на місці точно встановити місце крадіжки, провести ретельний його огляд, виявити і зафіксувати сліди, допитати проживаючих тут осіб ( про зникле майно, його вартість, особливості ), вжити заходів до розшуку викраденого. Важливо встановити особу потерпілого і причини по яких він не заявив про крадіжку ( нерідко предметом крадіжки є незаконно придбане майно, або майно, що було придбано на нетрудові доходи).

Початковими слідчими діями в більшості випадків є допит потерпілого і свідків - очевидців, огляд місця події, результати яких дають підставу для висунення обґрунтованих версій, планування слідчих і оперативно-розшукових дій з їх перевірки.