2. Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування

Підставою для перевірки факту злочину, як правило, є факт пожежі.

Підставами для порушення КС виступають: 1) повідомлення посадових осіб органів державного пожежного нагляду; 2) заяви громадян.

Дослідчу перевірку, як правило, проводять дізнавачі органів Держпожежнагляду, які відносяться до структури МНС. Взаємодія з цими органами – важлива передумова прийняття обґрунтованого рішення щодо порушення кримінальної справи.

До ПКС про пожежі слідчим проводяться такі дії: 1) організація заходів щодо ліквідації пожежі та її наслідків, надання допомоги потерпілим (якщо це вже не було зроблено); 2) огляд місця події; 3) відібрання пояснень у очевидців; 4) переслідування злочинця за гарячими слідами; 5) витребування документів (коли є підстави вважати, що було порушення вимог безпеки або якщо пожежею приховувались факти розкрадань і т.п.); 6) ініціація проведення оперативно-розшукової діяльності.

На початковому етапі розслідування виділяються такі типові слідчі ситуації:

1. Причина пожежі і злочинець відомі. Проводяться: 1) затримання підозрюваного, його особистий обшук та освідування; 2) обшук за його місцем проживання та роботи; 3) допит підозрюваного; 4) допит потерпілих свідків; 5) призначення пожежно-технічної експертизи; 6) призначення інших видів експертиз; 7) організація проведення оперативно-розшукових дій тощо. Можливе, також, пред’явлення особи для впізнання.

2. Відома причина пожежі, невідомий злочинець. Проводяться: 1) допит потерпілого; 2) допит очевидців; 3) призначення пожежно-технічної та інших необхідних видів судових експертиз; 4) виїмка документів, призначення документальних ревізій і т.п. дії, якщо є підстави підозрювати приховування розкрадання; 5) організація проведення оперативно-розшукових заходів.

3. Невідомі причина пожежі і злочинець. Проводяться: 1) повторний огляд місця пожежі; 2) допит потерпілого; 3) допит як свідків очевидців виникнення пожежі та учасників її гасіння; 4) призначення пожежно-технічної, електротехнічної, експертизу матеріалів, речовин та виробів та інші види експертиз у залежності від характеристики об’єкта; 5) виїмка документів, призначення документальних ревізій і т.п. дії, якщо є підстави підозрювати приховування розкрадання; 6) організація проведення оперативно-розшукових заходів.

3. Тактика проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. Є невідкладною слідчою дією. Найбільш оптимально, щоби слідчий прибув на місце ще до того, як вогонь буде погашено. У такому випадку слід зафіксувати місця, де ще горить вогонь, інтенсивність горіння, колір та запах полум’я та диму, якщо є, то які чути звуки, шум, вибухи; в якому місці, ким та якими засобами проводиться тушіння пожежі. Бажано проводити відеозапис.

Безпосередньо огляд проводиться відразу після тушіння вогню. На стадії загального огляду треба: 1) встановити ознаки напрямку горіння та ступінь обгоряння конструкцій; 2) визначити межі території, що буде підлягати огляду; 3) попередньо визначитися з місцем загоряння; 5) з'ясувати, які предмети та об’єкти слід детально оглянути; 6) здійснити фотозйомку або відеозапис загального вигляду місця події.

Під час детального огляду проводиться: 1) розбирання конструкцій; 2) видаленні вцілілих цінностей; 3) розчищення підлоги; 4) детальне обстеження предметів, матеріалів та їх залишків.

В самому осередку пожежі треба намагатися виявити та вилучити: попіл, золу, вугіль, пляшки, банки, ганчірки (особливо якщо є ознаки, що там були легкозаймисті речовини), частини бікфордова шнуру, свічки, обвуглені сірники, каністри, підозрілі прибори та пристрої. Якщо приміщення електрифіковане, то треба вилучати пристрої електрозахисту, рубильники, електропроводку, штепсельні розетки, ліхтарі.

В якості свідків допитуються: особи-очевидці, які були на місці пожежі, учасники гасіння, особи, яким належить дане приміщення, представники підприємств, де відбулася пожежа, фахівці зі спеціальних питань.

Допит свідків-очевидців спрямований на з'ясування обставин на місці події (коли прибув, хто ще там був, де і як горіло, хто і як гасив вогонь, чи не було сторонніх та підозрілих осіб, чи перед пожежею ніхто не виносив якихось предметів і т.п.).

При з’ясуванні умов дотримання пожежної безпеки доцільно одержувати показання щодо того, хто є відповідальним за дотримання правил, яким був стан отеплювальних приладів, електроприладів, вентиляції і т.п., чи не було на об’єкті легкозаймистих, вибухових речовин, в якому стані знаходилися засоби пожежогасіння тощо.

Допит потерпілих спрямований на з'ясування, як тих обставин, що і у свідків, так і те, яке майно знищено вогнем, в якому стані знаходилось приміщення, які були там прилади, чи було застраховане майно, кого він підозрює у вчиненні злочину.

Допит обвинуваченого спрямований на з'ясування де, у кого та за яких обставин придбав засоби та знаряддя злочину, які причини загоряння, як потрапив на місце події, в яких стосунках з потерпілим і т.п.

Освідування підозрюваного проводиться з метою виявлення слідів злочину на його одежі, взутті та тілі. При освідуванні треба звертати увагу на всі плями, місця опалення, частини попелу, ґрунту, трави, листя з місця події. Ці об’єкти треба описати в протоколі. В освідуванні може брати участь судово-медичний експерт та/або експерт-криміналіст.

Призначення пожежно-технічної експертизи. Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є: встановлення осередку пожежі, причин, умов і обставин її виникнення; з'ясування умов і особливостей розвитку горіння; встановлення часу виникнення і розвитку пожежі,; пожежонебезпечних властивостей речовин, матеріалів і технологічного устаткування; оцінка протипожежного стану об’єкта до виникнення пожежі; встановлення причинного зв’язку між порушеннями вимог пожежної безпеки, виникненням пожежі і наслідками, що настали; з'ясування умов, засобів і способів гасіння пожежі.

До об’єктів пожежно-технічної експертизи насамперед необхідно віднести обстановку, що склалася на місці пожежі, та осередок пожежі. Крім того, об’єктами експертного дослідження можуть бути: конструктивні елементи будинків і споруд, що піддавалися впливу небезпечних факторів пожежі; залишки згорілих чи частково обгорілих предметів; різне технологічне устаткування і технічні пристрої; різного роду документи, що свідчать про протипожежний стан об’єкта пожежі, небезпечні в пожежному відношенні речовини і матеріали, здатні самозайматися; знаряддя і засоби підпалу і їхні залишки; протипожежна техніка й вогнегасні засоби; предмети зі слідами горючих рідин. Тому з метою більш якісного експертного дослідження слід забезпечити можливість огляду місця події експертом. Для цього метою пожежно-технічну експертизу слід призначати на початковому етапі розслідування.

Під час розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами, може виникнути необхідність у призначенні й інших видів судових експертиз. Найчастіше поряд із пожежно-технічною та криміналістичними експертизами призначаються: експертиза речовин, матеріалів і виробів, електротехнічна, металографічна, технологічна, будівельно-технічна, судово-медична, товарознавча, судово-бухгалтерська, судово-психіатрична та інші види судових експертиз.

ЛЕКЦІЯ 38