4. Психологічні особливості перевірки показань на місці

При проведенні слідчої дії “перевірка показань на місці” виникає ряд психологічних питань, від правильного вирішення яких залежить ефективність його проведення.

Насамперед потрібно, щоб слідчий добре вивчив психологію центральної фігури слідчої дії - особи, чиї показання перевіряються. Це допоможе в налагодженні необхідного психологічного контакту, дасть можливість уникнути непотрібних конфліктів і одержати в ході перевірки максимум необхідних доказів.

Як вище вже було зазначено, перевірка показань на місці може бути здійснена тільки в тому випадку, якщо особа, чиї показання перевіряються, виражає згоду брати участь у цій слідчій дії, розповісти про ті або інші вчинені ним дії (або сприйманих їм), продемонструвати при необхідності ці дії, дати необхідні пояснення та ін. Тому істотне значення тут має належний психологічний контакт між обвинуваченим, підозрюваним, потерпілим і свідком з одного боку, і слідчим - з іншого.

Особливо це стосується взаємовідносин з обвинуваченими і підозрюваними, котрим потрібно роз'яснити, що участь у перевірці спрямована не на погіршення їхнього становища, а на те, щоб всі обставини справи були встановлені з максимальною точністю, що дасть можливість по справедливості розв'язати кримінальну справу. У розмовах з обвинувачуваним або підозрюваним варто підкреслити, що перевірка дасть можливість відмести безпідставні обвинувачення, які хто-небудь (наприклад, співучасник злочину) зводить на нього.

Слідчий не повинен забувати і про той негативний вплив, що роблять часом на позицію особи, чиї показання підлягають перевірці, що оточують його особи (співучасники злочину, інші зацікавлені у наслідках справи особи).

Є люди, що охоче розповідають про зроблені злочини або проступки наодинці слідчому і , разом з тим, зазнають великих труднощів, розповідаючи про це ж саме групі людей. Очевидно, припускаючи це, треба заздалегідь провести з допитуваним певну роботу - роз'яснити порядок перевірки показань на місці, розповісти, хто бере участь у цій слідчій дії, які функції буде виконувати.

Оскільки одна із задач слідчого при проведенні перевірки складається в стимулюванні дачі обвинуваченим, підозрюваним, потерпілим або свідком правдивих показань і запобіганні відмов від дачі показань, елемент викриття особи, чиї показання перевіряються, повинен або взагалі бути відсутнім, або зведений до мінімуму. Якщо виникає необхідність, випливає спокійно, без повчальності, подразнення або закидів показати допитуваному нелогічність його пояснень, що даються в ході перевірки.

Нерозумно вступати в конфлікт з обвинуваченим у дрібних, несуттєвих деталях, із якими можна розібратися потім, у ході чергового допиту.

Особливо багато уваги потребує проведення перевірки з неповнолітніми. Звичайно, велику поміч слідчому може зробити педагог, що бере участь у перевірці , із яким є смисл поговорити до перевірки про особливості психіки підлітка для того, щоб увага підлітка було сконцентрована на розповіді і демонстрації того, що складає сутність перевірки показань на місці. Варто заздалегідь докладно розповісти педагогу про порядок проведення цієї слідчої дії, про його учасників, про завдання, що стоять перед підлітком.

У ході самої перевірки необхідно скоротити до мінімуму відтяжні моменти (наприклад, наявність сторонніх осіб, можливо, знайомих або родичів, непотрібна для даної дії апаратура тощо).

Ряд питань психологічного плану варто мати на увазі й у відношенні інших учасників аналізованої слідчої дії.

Підбирати їх треба завчасно, а не за півгодини до початку перевірки. Вони повинні знати, що участь у перевірці потребує тривалого часу і мати у своєму розпорядженні цей час. Інакше в ході перевірки показань на місці в учасників цієї слідчої дії може виникнути знервованість, з'являться заяви про те, що учасник спізнюється на поїзд, не встигає взяти дитини з дитячого саду та ін. Все це, природно, ускладнює роботу слідчого.

Далі слідчому корисно зустрітися і поговорити з учасниками перевірки до появи обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого і свідка. Це дозволить слідчому більш докладно роз'яснити істоту майбутньої слідчої дії, охарактеризувати в розумних межах особистість людини, чиї показання підлягають перевірці.

Якщо мова йде про підозрюваного або обвинуваченого, учасники перевірки повинні бути попереджені про неприпустимість прояву зовні почуттями презирства, обурення, жалості та ін., тому що одне необережно кинуте слово може миттєво зруйнувати атмосферу довіри до слідчого й унеможливити подальше проведення перевірки показань на місці.

Визначені труднощі виникають тоді, коли перевірка показань на місці має своїм змістом злочин, що відбувався тривалий час тому . Змінюється рослинність: учорашні кущики стали високими деревами. Старий будинок магазину зруйновано, побудовано новий - у ста метрах від старого та ін. У цьому випадку дуже важливо, не кваплячись, прийняти всі можливі міри для того, щоб оживити в допитуваного асоціативні зв'язки, допомогти йому пригадати ті або інші обставини, деталі та ін., що дадуть можливість правильно оцінити результати перевірки.

Обвинувачений Н. стверджував, що п'ять років тому учинив крадіжку зі зломом магазину, розташованого в селі Каменка. Оскільки в цей період він учинив біля півтора десятків подібних крадіжок, він навіть не міг пригадати, що саме викрав із даного магазину. Це ставило під сумнів його зізнання. Слідчий докладно розпитував обвинуваченого про скоєну ним крадіжку, просив показати, як йому удалося відчинити вікно, як він проникнув у торговий зал. І раптом обвинувачений пригадав, що в момент проникнення, його страшно злякав великий кіт, що “зненацька зстрибнув із підвіконня”. “Кіт був дивного кольору, - додав обвинувачений,—весь білий-білий, а хвіст чорний”.

Допитом завідуючого магазином було встановлено, що кіт такого кольору в той час знаходився у них у магазині.