Прогностично несприятливими ознаками цієї стадії є:

1) подальше зменшення процентного вмісту Т-лімфоцитів на тлі зрос-

тання кількості 0-клітин;

2) різке посилення зсуву лейкоцитарної формули вліво, особливо з

появою юних форм;

3) зниження вмісту лейкоцитів і, особливо, поява лейкопенії;

4) підвищення вмісту Т-супресорів відносно рівня Т-хелперів і зростан-

ня імунорегуляторного індексу;

5) зниження адгезивної активності нейтрофілів.

Поява перелічених ознак свідчить про виснаження імунної систе-

ми, що може зумовити в подальшому генералізацію процесу або його

хронізацію. Особливо несприятливим щодо генералізації є різке наро-

стання імунорегуляторного індексу при майже повному зникненні Т-

супресорів з наступним різким його зниженням. Як правило, такі змі-

ни передують розвитку септичних ускладнень;

— стадія кризу І завершення процесу:

• найбільш рання ознака кризу, яка з'являється за 1-2 доби до ньо-

го — поява еозинофілів у крові або наростання їх вмісту;

• наростання вмісту В-лімфоцитів;

• підвищення вмісту Т-супресорів відносно рівня Т-хелперів і зро-

стання імунорегуляторного індексу (як правило — після зростан-

ня числа еозинофілів);

• поступове зменшення процентного вмісту 0-клітин на тлі зростан-

ня кількості Т-лімфоцитів;

• зниження лейкоцитозу з наступним зменшенням зсуву вліво (при-

чому найбільш молоді форми зникають першими);

• збереження лімфоцитозу, більш виражене при вірусних хворобах;

• збереження підвищеного вмісту ШОЕ;

• зростання індексу навантаження.

Період реконвалесценції:

• нормалізація рівня В-лімфоцитів;

• нормалізація ШОЕ;

• зменшення процентного вмісту 0-клітин на тлі зростання кількості Т-

лімфоцитів з наступною нормалізацією цих показників;

• нормалізація імунорегуляторного індексу;

• нормалізація індексу навантаження.

Фактично, у період реконвалесценції нормалізується клінічний

стан хворого і результати більшості лабораторних та інструменталь-

них методів обстеження. Але робота регуляторних механізмів, як

правило, ще не відновлена. Тому видужання можливе лише на тлі

так званого охоронно-відновлювального режиму. Якщо в цьому пе-

ріоді повністю відмінити всі лікувальні заходи чи відновити повний

навантажувальний ритм життя, то може розвинутися загострення

або хронізація процесу.

Особливості імунограми в гострий період, які свідчать про ймовір-

ну хронізацію або рецидив процесу.

1) повторне зниження вмісту еозинофілів та індексу навантаження;

2) тривале невідновлення вмісту Т-лімфоцитів і 0-клітин;

3) "спотворення" імунорегуляторного індексу, тобто невідповідність

його тяжкості чи етапу запального процесу;

4) моноцитоз на тлі лімфопенії;

5) стійкий зсув лейкоцитарної формули вліво при "омолодженні"

формули на тлі позитивної клінічної динаміки;

6) різке і тривале зниження адгезивної активності нейтрофілів або

фагоцитарної активності;

7) тривале підвищення вмісту лейкоцитів і ШОЕ вже після завер-

шення клінічних проявів.

Загалом, будь-яка невідповідність показників імунограми клінічним

проявам захворювання (інтенсивність чи період запального процесу)

свідчить про неадекватну реакцію імунної системи і можливість не-

сприятливих наслідків (рецидив, хронізація, генералізація, смерть). Ін-

шими причинами такої невідповідності можуть бути:

• перебіг гострого запалення на тлі іншого — хронічного (гострий

бронхіт на фоні хронічного сальпінгоофориту);

• приймання препаратів, які знижують реактивність організму (не-

стероїдні протизапальні, антигістамінові, глюкокортикоїди, цито-

статики чи інші імунодепресанти), — частіше в дітей;

• наявність імунопатологічних станів (алергічні, автоімунні, імуно-

комплексні захворювання, пухлини тощо).

Зміни в імунограмі при хронічному запальному процесі

Період ремісії супроводжується такими ознаками:

1) підпорогові показники імунограми (на нижній чи верхній межі

норми);

2) слабко виражений лейкоцитоз (без видимої причиняй), лімфо-

цитоз і/або наростання ШОЕ;

3) зниження індексу навантаження;

4) зменшення співвідношення IgM/IgG;

5) періодичне зниження вмісту Т-лімфоцитів при зростанні імуно-

регуляторного індексу.

Перелічені критерії здебільшого зумовлені тліючим запальним проце-

сом, інтенсивність якого слабка і клінічно маніфестує лише періодично.

Для періоду загострення хронічного запального процесу властиві:

• нечасте зниження вмісту еозинофілів, на відміну від гострого за-

пального процесу. Цей факт пояснюють частою наявністю алергі-

чного компоненту в патогенезі хронічного запалення;

• стійке і тривале зростання ШОЕ, яке не відповідає тяжкості пере-

бігу і "переживає" клінічні прояви загострення;

• раннє і значне зростання вмісту В-лімфоцитів;

• раннє підвищення вмісту імуноглобулінів, виражена дисімуногло-

булінемія за рахунок IgG (при гострому процесі — ІдМ);

• підвищений індекс навантаження. Дуже високий індекс свідчить

про несприятливий перебіг загострення на тлі зниження реакти-

вності організму.

ШУНОГРАМА

Хворий стать рік народження

Спрямований

Клінічний діагноз

Синдром імунопатології: інфекційний, алергічний, автоімунний, лімфо-

проліферативний, швидкої втоми (підкреслити)

Імунологічні показники	Показник	Норма
Абс. кіл-сть лейкоцитів (Г/л)		4-8
Абс. кіл-сть лімфоцитів (Г/л)		800-3600
% лімфоцитів		19-37
Т-лімфоцити
-абс.		600-1600
-%		40-60
Т-хелпери
-абс.		400-1500
-%		30-40
Т-супресори/цитотоксичні
-абс.		12О450
-%		10-19
ІРІ (Т-хелп./Т-супр.)		2,2-3,2
В-лімфоцити
-абс.		300-450
-%		15-30
Імуноглобуліни (г/л):
-G		7-20
-А		0,7- 5,0
-М		0,5-2,0
Імунні комплекси		0,04-0,09 опт.щільн.
Фагоцитарний індекс		40-70
Фагоцитарне число		2-8

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дисфункції імунної системи, їх типи і причини.

2. Вторинні імунодефіцити, їх причини, клінічні прояви.

3. Первинні імунодефіцити, їх причини, клінічні прояви.

4. Диференційна діагностика первинних і вторинних імунодефіцитів.

5. Основні імунопатологічні синдроми, їх клінічні та імунологічні прояви.

6. Синдроми швидкої втомлюваності і хронічної втоми.

7. Імунний статус. Особливості імунологічного анамнезу.

8. Клінічні прояви імунопатології. Імунологічні та алергологічні тести, які проводяться

на хворому, їх оцінка.

9. Показники імунограми, їх нормальні значення. Правила аналізу імунограми.

10. Режими функціонування імунної системи. Еволюція запального процесу.

11. Динаміка змін в імунограмі при гострому запальному процесі.

12. Динаміка змін в імунограмі при хронічному запальному процесі.