Функція цитокінів тісно зв'язана з віссю гіпоталамус-гіпофіз-яйник.

Так ІЛ-1, сповільнює виділення естрадіолу, а також лютеїнізацію, ІЛ-2 —

утворення прогестерону в недозрілих зернистих клітинах яйників.

Прозора оболонка, яка оточує яйцеклітину, складається з трьох

основних глікопротеїдів: ПОІ, П02, ПОЗ. ПОІ сприяє фіксації сперма-

тозоїдів на оболонці. П02 з'єднується трипсиноподібною протеазою на

поверхні сперматозоїда, що дає обмежений протеоліз із подальшим

ствердненням оболонки. ПОЗ зв'язує сперматозоїд, а також індукує у

ньому акросомальні реакції.

Вважається, що 75 % запліднених яйцеклітин гине. При цьому у 60-

70 % Випадків втрата яйцеклітини відбувається до імплантації [преім-

плантаційна). Але вже навіть після імплантації у ЗО % відбувається спо-

нтанне переривання вагітності (лосшї'мпланіпацЇїше), близько 2/3 та-

ких абортів відбувається до того, як вагітність була клінічно розпізнана.

Таким чином, на кожен діагностований спонтанний аборт припадає ще

принаймні два недіагностованих.

Спонтанний аборт вважається найчастішим ускладненням вагітно-

сті—за даними зарубіжних джерел він діагностується у 10-15 % випа-

дків вагітності. У більшості жінок такі випадки поодинокі і, як правило,

не повторюються. При наявності 3 і більше спонтанних переривань

вагітності діагностують так званий "звичний аборт". Серед найчасті-

ших причин звичного аборту — наявність хромосомних аномалій у

когось з подружжя, анатомічні вади матки, генітальні інфекції, наяв-

ність антифосфоліпідних автоантитіл, наприклад антикардіоліпіно-

вих антитіл, гормональної недостатності внаслідок гіпофункції жовто-

го тіла. Крім цього, переважна більшість випадків так званого "безпри-

чинного" або ідіопатичного аборту теж обумовлена пошкодженням плода

імунною системою матері.

За влучним висловом Г. Дранніка: "З імунологічної точки зору, плід

— це трансплантат в організмі жінки, який не відторгується протягом 9

місяців, а потім — відторгується". Проте в організмі вагітної жінки

одночасно існує два транплантати: плід і трофобласт. Імунна відповідь

матері може бути спрямована проти кожного з них. В організмі вагіт-

ної жінки виявляються антитіла до різних антигенів як плода, так і

трофрбласта.

Трофобласт виконує специфічну бар'єрну функцію щодо плода. У

ньому не лише відсутні HLA-антигени, які могли б розпізнаватися іму-

нною системою матері або плода. Трофобласт може зв'язувати та інак-

тивувати антигени плода, які потрапляють у нього, за допомогою бло-

кувальних антитіл матері. Функціональна активність лімфоїдних клі-

тин, які потрапляють у трофобласт, теж різко знижується за'рахунок

япливу місцевих імуносупресивних факторів.