Квінке, атопічний дерматит, риніт, нутрітивна астма, рідше —

анафілактичний шок; НІ типу — васкуліт, синдром Шенляйн-Ге-

ноха, синдром сироваткової хвороби; IV — екзантема;

— інгаляційна: найчастіше формується при професійній сенсибілі-

зації, наприклад у пекарів, і характеризується здебільшого про-

явами з боку дихальних шляхів;

— шкірна: при контакті із шкірою може формуватися екзема, іноді

з уртикарними елементами.

Псевдоалергічні харчові реакції спостерігаються внаслідок:

— дегрануляції мастоцитів слизової оболонки і базофілів при вжи-

ванні в їжу овомукоїду, малини, креветок, протеазовмісних фрук-

тів;

— неспецифічного зв'язування ІдЕ лектинами арахісу і бобових;

— активації простагландинів і лейкотрієнів у присутності бензо-

йної кислоти (часто міститься у фруктах і овочах, у великих кіль-

костях — в консервантах);

— активації лімфоцитів із звільненням медіаторів при дії лектинів;

— подразнення вегетативних нервових волокон чи перехресного

впливу з нейромедіаторами при дії метабісульфату і глутаміну;

— вживання продуктів з високим вмістом гістаміну (сухі вина, ква-

шені овочі, консерви, сирокопчені ковбаси, томати, бобові, лісо-

ві горіхи, шпинат, полуниці, суниці, шоколад, какао), гістаміну

(червоне вино, ферментовані сири), фенілетиламіну (шоколад,

горіхи, деякі сорти червоних вин).

Спектр алергенів при харчовій сенсибілізації у дорослих

Харчовий алерген	Частота розвитку алергії, %
Коров'яче молоко	42,0
Курячі яйця:	33,2
- Білок	14,5
- Жовток	9,0
- Білок і жовток разом	9,7
Риба	11,0
Цитрусові та інші фрукти	4,5
Бобові культури	2,5
Конина	1,5
М'ясо інших тварин	1,3
Овочі	1,0
Цибуля	1,0
Інші (горіхи, шоколад)	2,0

Серед продуктів харчування, особливо багатих на гістамін, варто

виділити ферментовані сири (1300 мг/кг продукту) і салямі (225 мг/кг).

Лібераторами гістаміну є також маринована риба, ікра, яйця, сира

капуста, полуниці, суниці, малина, чорна смородина, мед, пивні дріжджі

та дріжджове тісто, молоко, горіхи (окрім мигдалю), боби, гриби, ківі,

хурма, цитрусові (мандарини, апельсини, рідше — лимони і грейпфру-

ти), прянощі, рідше — соління, мариновані і консервовані продукти.

Параалергічні реакції найчастіше виникають внаслідок:

— ферментної недостатності (як абсолютної, вродженої, так і від-

носної, зумовленої харчовим перевантаженням);

— впливу токсичних сполук, які випадково чи спеціально потрап-

ляють у харчові продукти в момент приготування їжі чи консер-

вування (солі тяжких металів, заборонені харчові добавки, ком-

поненти упаковки);

— впливу токсичних сполук, зумовлених псуванням продуктів при

неправильному їх зберіганні (харчові інтоксикації, які слід дифе-

ренціювати від харчових токсикоінфекцій, спричинених впли-

вом бактерійних токсинів і умовно-патогенної флори);

— впливу афлатоксинів у злаках і стручкових.

На кожен з цих процесів різною мірою можуть нашаровуватися

вегетативні і психогенні розлади, що значно утруднює діагностику. З

часом, за рахунок ослаблення алергічної реакції, психогенний компо-

нент може ставати домінуючим.

Найважливіші лібератори гістаміну (за в. Казьмірчук, 1996)

Продукти харчування	Харчові добавки	Медикаменти
1. Консерви 2. Копченості 3. Ферментовані сири 4. Квашені та мари- новані продукти 5. Кава, какао, шоколад б. Цитрусові 7. Риба і морські продукти 8. Газовані напої	1. Барвники 2. Приправи 3. Ароматизатори 4. Тартразин 5, Консерванти 6, Антиоксиданти	і. Папаверин 2. Аналгетики 3. Піразолонові препарати 4. Йодовмісні засоби 5. Бромовмісні медикаменти 6. Пеніциліни 7. Наркотичні засоби 8. Рентгеноконтрастні препарати 9. Вітаміни групи В 10. Кровозамінники (білкові пре- парати, препарати плазми та ін.)

Анамнестичне виявлення харчового алергену ускладнюється з ба-

гатьох причин.

1. На алергенність речовини значною мірою може впливати процес

приготування їжі: під впливом термічної обробки, харчових кис-

лот вона може значно знижуватися.

2. Поєднане вживання слабкоалергенного продукту з прянощами,

алкоголем і цукром. Самі по собі ці компоненти не зумовлюють

істинної алергії, але можуть модифікувати дію інших алергенів,

а при псевдоалергії — посилювати їх всмоктування.

3. Циклічність процесів при харчовій алергії. Безпосередньо після

алергічної реакції починається рефрактерний період, який може

тривати до 4 діб (за рахунок споживання антитіл). У цей час

реакція на алерген не розвивається. Після цього настає фаза під-

вищеної чутливості.

При псевдоалергії причиною циклічності може бути посилення

явищ дисбактеріозу після прийому антибактерійних засобів або загос-

трення хронічних запальних процесів органів травного тракту. Останні

також декомпенсують перебіг параалергій, порушуючи нормальні про-

цеси ферментації.

Алергічні проби при харчовій алергії недостатньо інформативні —

дуже часто спостерігаються як несправжньопозитивні (латентна сен-

сибілізація), так і несправжньонегативні (рефрактерний період, пере-

важання реакцій сповільненого типу чи проведення проб без еліміна-

ційної дієти).

У діагностиці необхідно, перш за все, виключити наявність інфек-

ційних, токсичних процесів, ферментопатій та інших параалергічних

факторів. Інколи навіть сама госпіталізація зумовлює затихання проце-

су, оскільки, крім усунення впливу інших алергенів і психічних факто-

рів, значно змінюється харчування.

Після вступу до стаціонару пацієнтові пропонують елімінаційну

дієту: підсолоджену воду і чай із синтетичною їжею (наприклад, біл-

ковими гідролізатами) протягом тижня. Зрозуміло, що таке харчу-

вання ("нульова" дієта) застосовується лише у стаціонарних умовах

і при тяжкому перебізі алергії. В домашніх умовах.вибірково виклю-

чають підозрювані продукти і найсильніші потенційні алергени (див.

таблицю), хоч така дієта якісно неповноцінна і рекомендується лише

протягом 1-2 тижнів. Далі раціон хворого розширюється за рахунок

підозрюваних продуктів, які вводяться по одному щодня. При цьому

ведеться так званий щоденник харчування, у якому пацієнт реєст-

рує як зміни в дієті, так і всі соматичні реакції (пронос, блювання,

кольки, метеоризм, шкірні висипи, AT, пульс; при лабораторному

обстеженні — вміст еозинофілів, гістаміну, ІдЕ і циркулювальних

імунних комплексів).

При невідомому харчовому алергенові призначають стандартну

пробну дієту (за Funk, або Rowe):

1-3 дні — чай і 100-150 г глюкози;

з 4-го дня — підсолена вівсяна каша на воді;

з 6-го дня — вершкове масло;

з 10-го дня — томатний сік і відварений рис;