3) Активації імунної відповіді, оскільки як сама пухлина, так і цитоста-

тики, оперативне втручання, наркоз, променева терапія мають іму-

носупресивну дію.

На сьогодні у клінічній практиці застосовується кілька напрямків

імунотерапевтичного впливу.

1. Моноклонові антитіла. Основний принцип дії моноклонових анти-

тіл полягає у високоспецифічній доставці токсичних речовин до пу-

хлини. У процесі терапії застосовують специфічні до антигенів пух-

лини антитіла, до Fc-фрагменту яких прикріплена молекула дифте-

рійного токсину, токсину Pseudomonas, цитостатика, фактора некрозу

пухлин чи радіоізотоп (особливо з α-випромінюванням). За допомо-

гою Fab-фрагменту антитіло фіксується до атипової клітини, достав-

ляючи смертельний "вантаж" строго за призначенням, не ушкоджу-

ючи нормальних тканин. Спочатку моноклонові антитіла використо-

вувалися майже виключно для лікування лейкозів і лімфом. Як

правило, вони найефективніші при невеликому об'ємі пухлини, а

тому частіше застосовуються після хірургічного втручання, опромі-

нення чи під час ремісії, досягнутої хіміотерапією.

2. Пухлиноінфільтруючі лімфоцити (til) — лімфоцити, активовані іп

Vitro у присутності клітин пухлини та іл-2 (їх ще іноді називають

лімфокін-активованими кілерами — ЛАК-клітинами). Принцип при-

готування полягає у культивації суспензії лімфоцитів з антигеном

клітин пухлини і фактором росту протягом 4-5 тижнів. Після того,

як атипові клітини гинуть, TIL-лімфоцити (число Т-кілерів повинно

становити приблизно 10^м клітин) вводяться пацієнтові. Ще кращий

ефект досягається при поєднаному введенні активованих лімфоци-

тів з рекомбінантними колоніє стимулювальними факторами.

3. Макрофагоактивуючі фактори, застосування яких забезпечує акти-

вацію кілерної функції макрофагів. До найважливіших належать:

• БЦЖ — мікобактерійна вакцина, яка застосовується для вакцина-

ції проти туберкульозу. Вона стимулює реакцію сповільненої гі-

перчутливості у місці введення. Ін'єкції вакцини в зони підшкір-

них рецидивів при раці молочної залози чи меланоми дають непо-

ганий ефект у лікуванні місцевих рецидивів. Обнадійливі результати

отримані також при раці легенів;

• динітрохлорбензен — у місцевих аплікаціях теж стимулює спові-

льнену гіперчутливість. При поверхневому плоскоклітинному раці

та базаліомі шкіри багаторазові аплікації динітрохлорбензену да-

ють такий же відсоток виліковування, як і місцеве застосування 5-

фторурацилу;

• ксеногенний трансплантат (переважно дермотрансплантат) засто-

совується переважно при раці шкіри і меланомі на locus morbi