Глава 19. Представництво і довіреність

17 4-148

По-перше, довіреність припиняє свою дію внаслідок закінчення строку довіреності, оскільки довіреність є строковим правочицом.

По-друге, разова довіреність припиняє свою дію після вчинення представником від імені особи, яку представляють, правочину, на здійснення якого довіреність була видана. У цьому випадку довіре­ність припиняє свою дію незалежно від того, чи закінчився на той момент строк дії довіреності, чи ні.

По-третє, довіреність припиняє свою дію за скасування її особою, яка її видала, тобто вчинення особою, яку представляють за довіре­ністю, одностороннього правочину, що може бути вчинений з будь-яких причин у будь-який час. Винятком з цього правила є видача безвідкличних довіреностей на певний час у випадках, встановле­них законом (ст. 249 ЦК України).

При скасуванні довіреності на особу, яка видала довіреність і зго­дом її скасувала, законом покладається обов'язок негайно сповістити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представ­ництва перед якими була видана довіреність. Закон визначає, що від­мова особи, яка видала довіреність, від права на скасування довірено­сті або передоручення є нікчемною (ст. 249 ЦК України).

По-четверте, довіреність припиняє свою дію у разі відмови пред­ставника від вчинення дій, що були визначені довіреністю. Зазначе­на відмова також може бути вчинена представником з будь-яких причин у будь-який час. Однак слід зазначити, що відмова від до­віреності працівника, який у силу трудових обов'язків повинен вчи­няти правочини на підставі довіреності, наприклад керівник філії або представництва юридичної особи приватного права (ст. 95 ЦК України), буде для зазначених осіб порушенням трудових обов'яз­ків та призведе до наслідків, передбачених трудовим законодавст­вом України.

Представник, який відмовився від вчинення дій за довіреніс­тю, зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про таку відмову. Однак представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завдан­ню збитків особі, яку він представляє, або іншим особам (ст. 250 ЦК України).

По-п'яте, підставою припинення довіреності, виданої юридич­ною особою, є припинення цієї юридичної особи.

По-шосте, підставою припинення довіреності, яка була видана юридичній особі, є припинення цієї юридичної особи.

По-сьоме, підставою припинення довіреності є смерть особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздат­ною, обмеження її цивільної дієздатності, оскільки вчинення право-

256

чинів від її імені стає неможливим. Припинення довіреності також є наслідком визнання особи безвісно відсутньою. Останнє викликано як тим, що немає доказів про те, що вона є живою і може вчиняти за допомогою представника правочини, так і тим, що у цьому випадку відсутній зв'язок з особою, яка видала довіреність, та її представни­ком.

У зв'язку з цим представництво майнових інтересів особи, яку визнано безвісно відсутньою, здійснює опікун її майна (ст. 44 ЦК України).

У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

По-восьме, довіреність припиняє свою дію у разі смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Наслідки припинення довіреності. Закон покладає на особу, яка видала довіреність, обов'язок негайно сповістити про її скасу­вання представника, а також відомих їй третіх осіб, для представ­ництва перед якими була видана довіреність (ст. 249 ЦК України). Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчи­нення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про її припинення, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосо­вується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіренос­ті припинилася.

Представник несе відповідальність перед особою, яка видала до­віреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог щодо негайного повідомлення особи, яка видала довіреність, про відмову від вчинення дій, що були визначені довіреністю, або відмови від вчинення за довіреністю дій, якщо вони були невідкладними та спрямованими на запобігання завданню збитків особі, яку він пред­ставляє, чи іншим особам (ст. 250 ЦК України).