Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна

совуватися в субсидіарному порядку для регулювання будь-яких приватно-правових відносин.

Слід зазначити, що дискусійними питаннями науки цивільного права та інших юридичних наук, галузі яких містять регламента­цію великої кількості приватних відносин, є розмежування відпо­відних галузей права, зокрема земельного, сімейного і цивільного права. Це є важливим, оскільки кожна наука повинна мати чітко визначений об'єкт дослідження, а це пов'язано із встановленням чіткого розмежування галузей права.

Ще однією проблемою науки цивільного права є взаємовідношення з господарським правом. Чи можна вважати господарське право окремою галуззю і наскільки доцільним виглядає такій підхід? Дис­кусія навколо цієї проблеми існує вже чимало років. Концепція, створена вченими-цивілістами — розробниками ЦК України, поля­гає в тому, що господарського права як галузі права існувати не мо­же і Господарський кодекс не потрібний, тому що приватно-правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється в межах ци­вільного права, а публічно-правове має різногалузевий характер, і норми, що належать до адміністративного, фінансового, земельного та податкового права, заслуговують окремої кодифікації. Проте мож­на говорити про відособлення господарського права як навчальної дисципліни і, можливо, науки господарського права.

Взаємний вплив існує між наукою цивільного та цивільно-проце­суального права. їх взаємопов'язаність є настільки суттєвою, що де­які дослідження у сфері однієї галузі не можуть відбуватися без від­повідних вивчень в іншій. Це стосується дієздатності фізичних осіб, визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення громадя­нина померлим, цивільно-правової відповідальності тощо.

Цивільне право охоплює економічне життя суспільства, тому слід також сказати про тісний взаємозв'язок науки цивільного пра­ва та економічних наук.

На жаль, завдяки надмірній ідеологізації суспільства в цивільно­му праві і науці закріпилися політекономічні категорії. Сьогодні цивілістика вже поступово відмовляється від них. Вказана пробле­ма стосується так званих «форм власності». Ця «форма власності» — суто економічна, а не юридична категорія. З юридичної точки зо­ру існує одне право власності з різними суб'єктами — громадянами, юридичними особами, державою, територіальною громадою.

§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна

Навчальна дисципліна «Цивільне право» — це впорядковані та систематизовані дані щодо основних цивільно-правових постулатів

57

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

і категорій. Цивільне право як навчальна дисципліна вивчає ци­вільне право і науку цивільного права. Отже, предметом цивільного права як навчальної дисципліни слід вважати вивчення цивільного права і науки цивільного права, теоретичних і законодавчих катего­рій цивільного права, які безпосередньо розкривають зміст інститу­тів і підгалузей цивільного права та практики застосування цивіль­но-правових норм.

Слід зазначити, що навчальний курс цивільного права лише тоді має фундаментальний характер, коли спирається на досягнення на­уки цивільного права. Предметом навчання має бути правознавст­во, а не законознавство. Основу викладання мають становити не ли­ше конкретні законодавчі норми, а й концепції, теорії цивілістич-ної науки та їх практичне використання, у тому числі в різних правових системах.

Завданням цивільного права як навчальної дисципліни є викла­дення діючого цивільного законодавства та існуючої практики на науковому фундаменті та відповідних теоретичних концепціях. Глибоке пізнання соціально-економічної та юридичної природи ци­вільно-правових інститутів формує професіональну правосвідомість сучасного юриста та надає змогу аналізувати зміни і вдосконалення у законодавстві та правозастосовчій діяльності.

Одним із найважливіших завдань цивільного права як навчаль­ної дисципліни є теоретико-пізнавальні завдання отримання, ана­лізу та систематизації досягнень цивілістичної науки. Проте систе­ма курсу цивільного права не збігається з системою цивільного пра­ва як галузі права і системою цивільного законодавства. Вона являє собою певне поєднання цих систем і відображає призначення нав­чальної дисципліни цивільного права — навчити студентів викорис­товувати правову інформацію на підставі аналізу сутності цивіль­но-правових категорій та теоретичного обґрунтування закріплених у законодавстві норм.

Навчальний курс цивільного права за своєю структурою не може бути копією ЦК України, оскільки з навчально-методичних позицій це не виправдано. Такий підхід запропоновано на підставі існуван­ня переважного значення для юридичної освіти — догми права, що виникло ще у середні віки при вивченні римського права, а саме ко­дифікації Юстиніана (гаііо зсгірїа) в італійських університетах. Ра­дянська доба характеризується аналогічним підходом до системати­ки навчального матеріалу.

Система навчального курсу цивільного права не збігається із сис­темою цивільного права і системою ЦК України і має різні варіанти.

58