Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивльне право Украни акад курс ЯМ Шевченко Т..-1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
4.2 Mб
Скачать

§ 2. Види особистих немаинових прав

У ст. 270 ЦК України насамперед виділяються особисті немайнові права, попередньо врегульовані в Конституції України: право на життя (ст. 27 Конституції України), право на охорону здоров'я (ст. 49 Конституції України), право на безпечне життя і здоров'я дов­кілля (ст. 50 Конституції України), право на свободу та особисту не­доторканність (ст. 29 Конституції України), право на недоторкан­ність особистого і сімейного життя (ст. 32 Конституції України), пра­во на повагу до гідності та честі (ст. 28 Конституції України), право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31 Конституції України), право на недоторкан­ність житла (ст. ЗО Конституції України), право на вільний вибір міс­ця проживання та на свободу пересування (ст. 33 Конституції Украї­ни), право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54 Конституції України). Однак даний перелік не є ви­черпним і може бути доповнений як самою Конституцією України, так і ЦК України та іншими законами. Але зрозуміло, що передбачи­ти повний перелік даних прав у законах видається нереальним, то-

145

10 4-148

10*4-148

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ

му законодавець встановлює можливість розширювального тлу­мачення особистих немайнових прав навіть незалежно від того, закріплені вони в законі чи ні. При цьому за основу має братися те, чи відповідає дане особисте немайнове право вимогам, що ви­суваються до даного виду цивільних прав, передбачених ст. 269 ЦК України. Тому важливо не лише визначити повний перелік особистих немайнових прав, а й здійснити їх класифікацію зале­жно від того чи іншого правового критерію.

У ЦК України всі особисті немайнові права, залежно від цільово­го призначення, поділяються на:

  • особисті немайнові права, що забезпечують природне існуван­ ня фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу, особисту не­ доторканність тощо);

  • особисті немайнові права, що забезпечують соціальне бут­ тя фізичної особи (право на ім'я, індивідуальність, особисте жит­ тя тощо).

Однак серед науковців немає єдиної точки зору щодо однаковості критерію класифікації особистих немайнових прав. Одну з перших класифікацій запропонував В. А. Рясенцев, який вирізняє п'ять ви­дів особистих немайнових прав: 1) особисті права, сутність яких складають немайнові блага, невіддільні від особистості (життя, здо­ров'я, недоторканність особистості); 2) особисті права, в основі яких лежать немайнові блага, що індивідуалізують особу в колективі (ім'я, честь, гідність тощо); 3) особисті немайнові права у сфері шлюбно-сімейного права; 4) особисті немайнові права, що пере­бувають у сфері творчої діяльності, а також інтереси, що витікають з реалізації права на відпочинок, різноманітні культурні потреби тощо; 5) особисті немайнові права, в основі яких лежить майновий інтерес1. Отже, в основі даного класифікаційного критерію лежить об'єкт особистих немайнових прав. Подібні класифікації на основі зазначеного критерію пропонувалися й іншими авторами2.

Інші автори за основу класифікаційного поділу пропонують ме­ту, на досягнення якої спрямоване відповідне особисте немайнове право. Так, М. М. Малеїна поділяє особисті немайнові права на: 1) особисті немайнові права, що забезпечують фізичне та психічне

1 Рясенцев В. А. Неимущественньїй интєрес в советском гражданском праве // Уч. записки Москов. юрид. ин-та. — М., 1939. — Вьіп. 1. — С. 26-27, Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественньїх отношений: единст-во и дифференциация. — Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1988. — С. 129-135; Ромовс-каяЗ.В. Личньїе неимущественньїе права граждан СССР (понятие, видьі, классифика-ция, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.712 / Киевский гос. ун-т. — К., 1968. — С. 6-7; Слесарев В. Л. Обт>ект и результат гражданского правонарушения. — Томск: Изд-во ТГУ, 1980. — С. 128.

146