Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивльне право Украни акад курс ЯМ Шевченко Т..-1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
4.2 Mб
Скачать

Глава 34. Виконання зобов'язань

міна осіб у зобов'язанні може здійснюватися заміною кредитора аб боржника.

Заміна кредитора

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою вна­слідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання зобов'язання боржника його поручителем або заставодавцем (май­новим поручителем); 4) виконання третьою особою за боржника йо­го зобов'язання перед кредитором, а також в інших випадках, вста­новлених законом (ст. 512 ЦК України). Але така заміна може бути заборонена приписом закону або договором. Наприклад, заміна кре­дитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином на­зивається цесіею. Кредитора, який уступає своє право, називають цедентом, а особу, якій право уступається, — цесіонарієм.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій формі, що і правочин, з якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни креди­тора у зобов'язанні, яке виникло із правочину, що підлягає держав­ній реєстрації, має бути зареєстрований у порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права, при цьому згода боржника на таку заміну не потрібна, оскіль­ки цесія ні в якій мірі не погіршує його положення. Але вищевказа­не правило не є імперативним приписом, оскільки договором або за­коном може бути встановлено інше.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кре­диторові документи, що засвідчують передані права, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не викон вати свого зобов'язання новому кредиторові до надання йому дока­зів переходу до нього прав за зобов'язанням. Крім того, закон ви гає, щоби боржник був повідомлений про заміну кредитора у пись­мовій формі. При порушенні цього припису боржник має пра здійснити виконання первісному кредиторові і воно буде вважати належним.

Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кр дитором за недійсність переданої йому вимоги, але не несе відальності за її невиконання боржником, крім випадків, кол вісний кредитор поручився за боржника перед новим кредит р

484

Яоожник у зобов'язанні має право висувати проти вимоги нового питора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на Комент одержання повідомлення про його заміну.

Заміна боржника у зобов'язанні називається переведенням бор-

Первісний боржник вибуває із зобов'язання і заміняється іншою особою. На це потрібна згода кредитора, тому що для нього особис­тість боржника (його кредитоздатність та інші якості) може мати гуттєвє значення. Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кре­дитором і первісним боржником.

Заміна боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або за­ставою, має певні особливості. Зокрема, порука і застава, встановле­на іншою особою, припиняються після заміни боржника, якщо пору­читель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зо­бов'язання новим боржником. Вказане правило є логічно обґрунтова­ним, оскільки, гарантуючи виконання зобов'язання, поручитель та заставодавець виходили насамперед з індивідуальних якостей первіс­ного боржника, його ділової репутації тощо, а добропорядність ново­го боржника може викликати у них певні сумніви. Але застава, вста­новлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма правочину щодо заміни боржника визначається відповід­но до правил, встановлених ст. 513 ЦК України.