Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони

П роекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах 4 і 5, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняю­ться відповідно до цього Закону.

Передбачена Законом України «Про авторське право і суміжні права» правова охорона поширюється лише на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Дане обмеження авторського права обумовлене нездатністю самого авторського права забезпечити належну охорону подібних досяг­нень. Охорона ідей, способів, а також аналогічних результатів мож­лива лише при формалізації даних результатів, проведення експер­тизи і видачі охоронних документів, що не входить у функції ав­торського права.

Суб'єкти авторського права

Закон України «Про авторське право та суміжні права» визна­чає, що суб'єктами авторського права є автори творів науки, літера­тури і мистецтва, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їхні спад­коємці передали свої авторські майнові права. Іноземні особи та осо­би без громадянства відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності мають однакові з особами України пра­ва, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 435 ЦК України первинним суб'єктом авторсь­кого права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором тво­ру вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як ав­тор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право на твір виникає у творця завдяки факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не по­трібно реєстрації, іншого спеціального оформлення твору чи дотри­мання будь-яких формальностей. Власник виключних авторських прав для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що розміщується на кожному екземп­лярі твору і складається з трьох елементів: латинської букви «С» об­веденої колом: ©, імені (найменування) особи, яка має авторське право, та року першого опублікування твору.

Знак охорони авторського права служить інформаційним цілям і його розміщення має факультативний характер. Буква «С* є почат­ковою буквою англійського слова «соругі^Ьи («авторське право»), "озміщення знака охорони авторського права на екземплярах опуб­лікованих творів на практиці покликане забезпечити виявлення ви­падків несанкціонованого використання авторських прав на дані твори.

405

Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Співавторство породжує факт створення твору спільною творчою працею двох чи більше осіб. Співавтори мають єдине авторське пра­во на твір, якщо він є нерозривним цілим або складається з само­стійних частин, що можуть бути використані незалежно одна від од­ної. Перше — нероздільне співавторство, друге — роздільне. Ці два види співавторства розрізняються режимом використання творів.

Право на використання будь-якого колективного твору належить співавторам спільно. Вони можуть регламентувати свої відносини взаємною угодою. При роздільному співавторстві кожний із співав­торів вправі використовувати створену ним частину твору на свій розсуд, у тому числі заборонити її використання, якщо інше не пе­редбачено угодою між співавторами. При нероздільному співавтор­стві, коли твір складає одне нероздільне ціле, жоден із співавторів не має права без достатніх підстав заборонити використання твору.

Питання співавторства є одним з найбільш розповсюджених і складних у спорах, що виникають з авторських правовідносин. Су­дова практика виходить з можливості досягнення угод про співав­торство на будь-якій стадії створення колективного твору чи навіть після його завершення.

Співавторство на колективний твір може виникати і при відсут­ності такої угоди, зокрема при використанні композитором виданих літературних творів для створення музичних творів з текстом. У будь-якому випадку важливий факт творчої участі у створенні твору. Надання автору чи співавторам лише технічної допомоги (підбір матеріалів, креслення схем, діаграм, графіків і т. п.) співав­торства не породжує, так само як і надання авторам фінансової до­помоги для створення твору.

Особливості виникнення і здійснення авторського права окреми­ми суб'єктами можуть бути пов'язані з особливостями створених ними творів. Законом України «Про авторське право і суміжні пра­ва» деякі такі випадки розглянуто детально. Зокрема, авторами аудіовізуального твору визнаються режисер-постановник, автор сценарію і (або) текстів, діалогів, автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього, ху­дожник-постановник, оператор-постановник. Свою специфіку ма­ють також авторські права упорядників складених творів, перекла­дачів і авторів інших похідних творів.

Види прав автора

Авторські права поділяються на особисті немайнові та майнові. Майнові права можуть переходити до будь-яких інших суб'єктів ав­торського права у силу закону чи договору, а також спадкування. Особисті немайнові права авторів творів не можуть бути передані ін-

406