Глава 16. Держава і територіальні громади ...

Майно сільськогосподарського кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперати­ву (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фон­ду встановлюються статутом. Розміри пайових внесків до коопера­тиву встановлюються у рівних частинах і/або пропорційно очікува­ній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.

Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу тільки у межах пайового майнового внеску. Коопера­тив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має пра­во на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки — в натурі (на місцевості). Термін та інші умо­ви отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьо­му термін отримання паю не може перевищувати двох років, а від­лік терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу (виключення) із кооперативу. Право власності членів коопе­ративу — фізичних осіб на пай є спадковим.

Рекомендована література:

СпасибоФатеева И. В. Акционерньїе общества: корпоративньїе право-отношения. — X., 1998.

Санхметова Я. О. Підприємницьке право. — К., 2001. Сонін О. Правові основи виникнення сільськогосподарських кооперати­вів // Право України. — 1992. — № 1. — С. 15-17. Шиткина И. С. Предпринимательские об-ьединения. — М., 2001. Жилинскип С. З. Предпринимательское право. — М., 2002.

Глава 16

Держава і територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин

§ 1. Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб'єктів цивільних правовідносин

У цивільних правовідносинах, крім фізичних та юридичних осіб, можуть брати участь також держава Україна, Автономна Респуб­ліка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єк­ти публічного права (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

211

14*4-148

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ

Поняття та ознаки держави як суб'єкта цивільно-правових відносин

Держава, порівняно з іншими суб'єктами цивільних правовідно­син, наділена цілою низкою особливостей. Вона є передусім влад­ним суб'єктом публічних відносин (відносин субординації), а це на­кладає певний відбиток на специфіку її участі у цивільно-правових відносинах.

Здійснення державою публічно-владних повноважень полягає в тому, що вона є не просто носієм влади, а таким носієм, що наділе­ний суверенітетом на всій її території (ст. 2 Конституції України). Наявність суверенітету держави означає, що вона у межах своєї те­риторії здійснює найвищу владу порівняно з іншими владними суб'єктами (внутрішній суверенітет), а в зовнішніх відносинах є єдиним суб'єктом, діяльність якого незалежна від волі інших суб'єктів міжнародного права (інші держави, міжнародні організа­ції тощо), що проявляється у забороні останнім втручатись у внут­рішні справи держави (зовнішній суверенітет).

Однак таке привілейоване становище держави у публічних та зовнішньополітичних відносинах не повинно позначатись на її участі у цивільно-правових відносинах. Так, у ч. 1 ст. 167 ЦК України законодавець чітко закріпив норму, згідно з якою держа­ва діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасни­ками цих відносин. Ця важлива норма-принцип є галузевим роз­витком конституційного положення про те, що людина є вищою соціальною цінністю, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. З Конституції України). Держава вже зняла пріори­тетність державної форми власності над іншими, відмовилась від одвічної монополії на скарби (окрім випадку, коли скарб є пам'ят­кою історії та культури), безпідставного присвоєння спадщини у випадку, коли не знайшлись спадкоємці, взяла на себе відпо­відальність за шкоду, завдану усіма державними органами, тощо.

ЦК України встановлює, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ст. 167 цього Кодексу).

Згідно з п. 2 ст. 2 ЦК України держава є суб'єктом публічного права¹. При цьому, будучи єдиним та неподільним суб'єктом, бере

¹ У багатьох зарубіжних країнах держава, рівно як і територіальні громади, визна­ється юридичною особою публічного права і належить до так званого особливого суб'єкта права (зиі £епегіз). Див.: Гражданское и торговое право капиталистичес-ких государств / Васильєв Е. А., Зайцева В. В., Костин А. А. и др. / Отв. ред. Е. А. Васильєв. — М., 1993. — С. 79; Жюллио де ла Морандьєр Л. Гражданское право Франции. — М., 1958. — С. 232; Вагацума Саказ, Ариидзуми Тору. Граж­данское право Японии: Книга пєрвая. — М., 1983. — С. 79.

212