Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про господарські товарист­ва» та ст. 156 ЦК України акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарсь­кою діяльністю.

Акціонери мають переважне право на придбання додатково ви­пущених акцій.

Прийняття рішення про збільшення статутного капіталу нале­жить до компетенції загальних зборів. Статутом товариства може бути передбачено збільшення статутного капіталу не більні ніж на 1/3 за рішенням правління товариства.

Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій через ви­куп частини акцій у їх власників з метою їх анулювання.

Рішенням АТ про зменшення розміру статутного капіталу акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціоне­рів способом, передбаченим статутом. АТ відшкодовує власникові акцій збитки, пов'язані зі змінами статутного капіталу.

Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу наби­рає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Слід зазначити, що статутний капітал у товариствах характери­зує межі відповідальності власне товариства і його учасників.

У повних товариствах усі учасники несуть повну солідарну від­повідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

У командитному товаристві її несе певний відсоток вкладників, а в товаристві з обмеженою відповідальністю для членів товариства розмір їх відповідальності за боргами товариства пропорційний від­сотку їхнього внеску до статутного капіталу товариства.

Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов'язаннями то­вариства у межах належних їм акцій.

Отже, відповідно до вимог Закону України «Про господарські то­вариства» статутний капітал товариства має такі функції:

• створення майнової основи для діяльності товариства шляхом внесення вкладів до статутного капіталу чи оплати акцій;

• визначення розміру частки учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю та кількості акцій, якими володіє акціонер.

Тобто статутний капітал відповідно до Закону України «Про гос­подарські товариства» не містив гарантійної функції виконання зо­бов'язань господарського товариства перед його кредиторами. Натомість у ЦК України змінена не тільки назва статутного фонду

315

Розділ III. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ

на «статутний капітале, а й функція статутного капіталу і встанов­лений принцип кореляції між статутним капіталом та чистими ак­тивами товариства.

Так, ст. 144 ЦК України встановлює, що у разі, якщо після за­кінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявить­ся меншою від зареєстрованого статутного капіталу, товариство зо­бов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і за­реєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, то­вариство підлягає ліквідації¹.

Аналогічне правило передбачене ст. 155 ЦК України щодо статутного капіталу акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про господарські товарист­ва* зменшення статутного фонду не допускалося за наявності запе­речень кредиторів, але старе законодавство не встановлювало самої процедури повідомлення господарським товариством про зменшен­ня статутного фонду та порядок виявлення волі кредиторами щодо цього.

Оскільки статутний фонд не містив функції гарантій виконан­ня зобов'язань перед кредиторами, питання зменшення статутно­го фонду не зачіпали інтересів кредиторів. Зміна у кодексі функ­цій статутного капіталу ставить завдання чіткого врегулювання порядку зменшення статутного капіталу в господарських товари­ствах².

Відповідно до статей 144, 157 ЦК України зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також акціонерного товариства буде допускатися після повідом­лення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припи­нення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшко­дування їм збитків. Як суб'єкт права власності, господарські това­риства здійснюють свої правомочності з володіння, користування і розпорядження належним їм майном через органи управління в по­рядку, передбаченому законом і установчими документами.

¹ Шевченко Я. М., Венецька М. В„ Кучеренко І. М. Проблеми вдосконалення правово­ го регулювання права приватної власності. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Ко- рецького НАН України, 2002. — С. 68. Глава написана І. М. Кучеренко.

² Там само.

316