Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань

подавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це ^Щ° новлено договором купівлі-продажу, покупець має право вима-^всТ дередання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися ^Г^^Т переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, — ви­магати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор, якщо цього ви­магає боржник, повинен видати останньому розписку про одержан­ня виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. При цьо­му боржникові повертаються всі боргові документи, які він видав кредиторові, а в разі неможливості їх повернення кредитор повинен вказати про це у своїй розписці. У разі відмови кредитора поверну­ти борговий документ, видати розписку на підтвердження виконан­ня зобов'язання боржник має право затримати виконання, а креди­тор у цьому разі вважається як такий, що прострочив його прийнят­тя.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує вико­нання зобов'язання. Цей факт свідчить про припинення останнього, оскільки сторони вчинили дії, що складали предмет виконання зо­бов'язання.

Спеціальним способом виконання є внесення боргу у депозит но­таріуса. Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право вико­нати зобов'язання внесенням належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса у разі: 1) відсутності креди­тора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їх боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Нотаріус повідомляє кредитора про внесення боргу в депозит у порядку, встановленому законом.

Рекомендована література:

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положе­ння. — м.: Статут, 1998.

Яарапетов А. Г. Соотношение принципа реального исполнения и мер граж-анско-правовой ответственности // Актуальньїе проблеми гражданского іфава / Под ред. М. И. Брагинского. — М.: НОРМА, 2003. — С. 311-348.

уць В. в. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. — «-: Юрінком Інтер, 2001. — С. 50-53.

Побед^' ^И' ^{Русское г}Ражданское право. — М.: Статут, 2000. ц 9пп^СЕ*^Єв ^' ^' ^УР^С гражданского права; В трех томах. — М.: Зер-

489

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань

Глава 35 Способи забезпечення виконання зобов'язань

§ 1, Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов'язань

Зобов'язання є правовідносинами, тому вони охороняються з собами примусового характеру. Ці засоби можна поділити на групи. ^д

До першої групи належать так звані загальні міри (спонуканн до виконання зобов'язання, покладення обов'язку відшкодувати за­подіяні його порушенням збитки тощо), що застосовуються у всі випадках, за винятком тих, що виключені законом, договором аб характером встановлених відносин.

До другої групи належать так звані спеціальні забезпечувальн міри, що застосовуються лише для забезпечення тих зобов'язань для яких вони безпосередньо встановлені законом або договором Останні у цивілістиці називаються способами забезпечення вико нання зобов'язань.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання мож> забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Але законом або договором можуть бут встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. На­приклад, згідно зі ст. 66 Закону України «Про господарські товари­ства» учасники повного товариства несуть солідарну відповідаль­ність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Встановлю­ючи такий вид цивільно-правової відповідальності, законодавець надає контрагентам юридичної особи, створеної у формі повного то­вариства, додаткові юридичні засоби забезпечення виконання зобе в'язання.

Більшість способів забезпечення виконання зобов'язань має а цесорний характер і при недійсності основного зобов'язання аб< припиненні його дії перестає існувати. Але є і такі способи забезі чення, що мають самостійний характер, наприклад, гарантія.

Кожен із способів забезпечення виконання зобов'язань має пев особливості, обумовлені ступенем та механізмом впливу на борж ка, але підкорені одній загальній меті — спонукати боржника ви. нати зобов'язання належним чином. „

Забезпеченню підлягає тільки дійсне зобов'язання. При ці» недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недіи правочину щодо його забезпечення. Але недійсність ^пР^ав0ЧИ„^н^_істЬ до забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недіис основного зобов'язання.

490

щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиня-V письмовій формі. Цей припис має імперативний характер, ^ЄТЬСЯйого порушення призводить до нікчемності вказаного право-

^ЧИ V 'швілістичній науці проводиться класифікація способів забезпе-ня виконання зобов'язань за різними ознаками. Наприклад, за-^Єжно від юридичної конструкції способи поділяються на такі, що " 'язані та такі, що не пов'язані з попереднім виділенням майна для можливої примусової реалізації обов'язку порушника. До пер­шої групи належать застава та завдаток, до другої — неустойка, по-пука гарантія. За правовою природою способи поділяються на такі, що є формою юридичної відповідальності, та такі, що не можуть бути формами юридичної відповідальності. До першої групи належать не­устойка та завдаток, до другої — застава, порука, гарантія¹. Притри-мання, на думку спеціалістів, є однією з форм самозахисту, що має спільні риси із заставою².