- •За загальною редакцією
- •§ 1. Поняття цивільного права як галузі права
- •Глава 1. Поняття цивільного права
- •§ 2. Предмет цивільного права
- •§ 3. Метод цивільно-правового регулювання
- •Глава 1. Поняття цивільного права
- •§ 4 Відмежування цивільного права від суміжних галузей права
- •Глава 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1. Поняття цивільного права
- •§ 5. Принципи цивільного права
- •Глава 1. Поняття цивільного права
- •§ 6. Функції цивільного права
- •§ 7. Система цивільного права
- •Рекомендована література:
- •Глава 2 Загальна характеристика цивільного законодавства
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •Глава 2. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •§ 2. Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб
- •Глава 2. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •§ 3. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 4. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •§ 1. Основні цивільно-правові системи сучасності Поняття цивільно-правової системи
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •§ 2. Романо-германська (континентальна) система Загальна характеристика
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •§ 3. Англо-американська система Загальна характеристика
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн
- •§ 4. Загальна характеристика інших цивільно-правових систем
- •Глава 4. Порівняльне цивільне право зарубіжних країн
- •Рекомендована література:
- •Глава 4
- •§ 1. Суб'єкти цивільних правовідносин у цивільному праві зарубіжних країн
- •Глава 4. Порівняльне цивільне право зарубіжних країн
- •Глава 4. Порівняльне цивільне право зарубіжних країн
- •§ 2. Право власності та речові права
- •Глава 4. Порівняльне цивільне право зарубіжних країн
- •§ 3. Договірне (контрактне) право
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •Глава 5 Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •§ 2. Методи дослідження науки цивільного права
- •§ 3. Наука -цивільного права та інші юридичні науки
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •Глава 5. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •Рекомендована література:
- •Глава 6 Поняття і особливості цивільного правовідношення
- •§ 1. Поняття цивільного правовідношення
- •Глава 6. Поняття і особливості цивільного правовідношення
- •§ 2. Особливості цивільних правовідносин
- •§ 3. Елементи цивільного правовідношення
- •Глава 6. Поняття і особливості цивільного правовідношення
- •Глава 6. Поняття і особливості цивільного правовідношення
- •Глава 6. Поняття і особливості цивільного правовідношення
- •Глава 7. Здійснення цивільних прав
- •Рекомендована література:
- •Глава 7 Здійснення цивільних прав
- •Глава 7. Здійснення цивільних прав
- •Глава 8. Захист цивільних прав
- •Рекомендована література:
- •Глава 8 Захист цивільних прав
- •Глава 8. Захист цивільних прав
- •Глава 8. Захист цивільних прав
- •Глава 8. Захист цивільних прав
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Рекомендована література:
- •Глава 9 Відповідальність у цивільному праві
- •§ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •§ 2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •§ 4. Підстави звільнення від відповідальності
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 9. Відповідальність у цивільному праві
- •Глава 10. Об'єкти цивільних прав
- •Глава 10 Об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття об'єктів цивільних прав
- •Глава 10. Об'єкти цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Майно
- •Глава 10. Об'єкти цивільних прав
- •§ 3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10. Об'єкти цивільних прав
- •Глава 10. Об'єкти цивільних прав
- •§ 4. Дії, послуги та зобов'язальні вимоги як об'єкти цивільних прав
- •§ 5. Нематеріальні блага як об'єкт цивільних прав
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11 Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність і дієздатність фізичної особи
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •§ 2. Місце проживання фізичної особи
- •§ 3. Безвісна відсутність. Визнання особи померлою
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •§ 4. Опіка та піклування
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 11. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права
- •Глава 12. Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності
- •Глава 12 Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності
- •Глава 12. Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності
- •Глава 12. Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності
- •Рекомендована література:
- •Глава 13 Особисті немайнові права
- •§ 1. Поняття особистого немайнового права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •§ 2. Види особистих немаинових прав
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •§ 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •§ 4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •§ 5. Захист особистих немайнових прав
- •Глава 13. Особисті немайнові права
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 14 Юридичні особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •§ 2. Види юридичних осіб
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •§ 3. Правоздатність та дієздатність юридичної особи Правоздатність юридичної особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •§ 4. Державна реєстрація юридичної особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •§ 5. Філії та представництва юридичних осіб
- •§ 6. Порядок припинення юридичної особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 14. Юридичні особи
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15 Підприємницькі товариства
- •§ 1. Поняття підприємницьких товариств
- •§ 2. Поняття та види господарських товариств
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 15. Підприємницькі товариства
- •Глава 16. Держава і територіальні громади ...
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб'єктів цивільних правовідносин
- •Глава 16. Держава і територіальні громади ...
- •Глава 16. Держава і територіальні громади ...
- •§ 2. Участь держави і територіальних громад у цивільних правовідносинах та її правові форми
- •Глава 16. Держава і територіальні громади ...
- •Глава 16. Держава і територіальні громади ...
- •Глава 17. Підстави виникнення, зміни та припинення ...
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття підстави виникнення, . Зміни та припинення цивільних правовідносин
- •§ 2. Поняття юридичного факту
- •Глава 17. Підстави виникнення, зміни та припинення ...
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 17. Підстави виникнення, зміни та припинення ...
- •Глава 18. Правочини
- •Рекомендована література:
- •Глава 18 Правочини
- •§ 1. Поняття правочину
- •Глава 18. Правочини
- •§ 2. Види правочинів
- •Глава 18. Правочини
- •Глава 18. Правочини
- •§ 3. Умови дійсності правочинів
- •Глава 18. Правочини
- •Глава 18. Правочини
- •Глава 18. Правочини
- •§ 4. Державна реєстрація правочину
- •§ 5. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину
- •Глава 18. Правочини
- •Глава 18. Правочини
- •§ 6. Наслідки недійсності правочину
- •Рекомендована література:
- •§ 1. Представництво
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Глава 19. Представництво і довіреність
- •Рекомендована література:
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Глава 20 Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Глава 20. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Рекомендована література:
- •Глава 21 Право власності
- •§ 1. Поняття права власності
- •Глава 21. Право власності
- •Глава 21. Право власності
- •Глава 21. Право власності
- •§ 2. Способи набуття і припинення права власності
- •Глава 21. Право власності
- •Глава 21. Право власності
- •Глава 21. Право власності
- •Глава 21. Право власності
- •Рекомендована література:
- •Глава 22 Право приватної власності фізичних осіб1
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності фізичних осіб (громадян)
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •§ 3. Здійснення фізичними особами (громадянами) права приватної власності
- •Глава 22. Право приватної власності фізичних осіб
- •Глава 23 Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Право власності громадських об'єднань
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •Глава 24. Право державної власності
- •Глава 24 Право державної власності
- •§ 1. Загальні положення про державну власність
- •Глава 24. Право державної власності
- •Глава 24. Право державної власності
- •§ 2. Підстави виникнення права державної власності
- •Глава 25. Право комунальної власності
- •Глава 25 Право комунальної власності
- •Глава 25. Право комунальної власності
- •Глава 25. Право комунальної власності
- •Глава 25. Право комунальної власності
- •Рекомендована література:
- •Глава 26. Право спільної власності
- •Глава 26 Право спільної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 26. Право спільної власності
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •Глава 26. Право спільної власності
- •§ 3. Право спільної сумісної власності
- •Глава 26. Право спільної власності
- •Глава 26. Право спільної власності
- •Рекомендована література:
- •Глава 27. Інші речові права
- •Глава 27 Інші речові права
- •§ 1. Поняття та види інших речових прав
- •Глава 27. Інші речові права
- •§ 2. Ознаки інших речових прав
- •Глава 27. Інші речові права
- •§ 3. Сервітути
- •§ 4. Емфітевзис та суперфіцій
- •Глава 27. Інші речові права
- •§ 5. Співвідношення права власності та інших речових прав
- •Глава 27. Інші речові права
- •Рекомендована література:
- •Глава 28. Володіння
- •Глава 28 Володіння
- •Глава 28. Володіння
- •Глава 28. Володіння
- •Глава 29. Захист права власності
- •Глава 29 Захист права власності
- •§ 1. Основні засади захисту права власності
- •§ 2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •Глава 29. Захист права власності
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •Глава 29. Захист права власності
- •Глава 29. Захист права власності
- •§ 4. Негаторний позов
- •Глава 29. Захист права власності
- •Глава 29. Захист права власності
- •§ 5. Позов про визнання права власності
- •Глава 29. Захист права власності
- •Рекомендована література:
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •§ 3. Спадкування за законом
- •§ 4. Здійснення права на спадкування
- •§ 5. Оформлення права на спадщину
- •§ 6. Спадковий договір
- •Рекомендована література:
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31 Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Поняття прав інтелектуальної власності, їх об'єкти та суб'єкти
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •§ 2. Авторське право і суміжні права
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •2. Суміжні права
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •§ 3. Патентне право Поняття та джерела патентного права
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •§ 4 Правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •§ 5. Правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності
- •1. Правова охорона наукового відкриття
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •3. Правова охорона раціоналізаторських пропозицій
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •5. Правова охорона комерційної таємниці
- •Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •Глава 32. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 32. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 32. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 32. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •Глава 33 Цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття та значення договору
- •§ 2. Види договорів
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •§ 3. Зміст договору
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •§ 4. Укладення, зміна і розірвання договору
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •Глава 33. Цивільно-правовий договір
- •Глава 34. Виконання зобов'язань
- •Рекомендована література:
- •Глава 34 Виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття виконання зобов'язань
- •§ 3. Суб'єкти виконання
- •Глава 34. Виконання зобов'язань
- •Глава 34. Виконання зобов'язань
- •§ 4. Місце виконання
- •Глава 34. Виконання зобов'язань
- •§ 5. Строк (термін) виконання
- •§ 6. Предмет виконання
- •§ 7. Спосіб виконання
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Рекомендована література:
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35 Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1, Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •2.2. Порука
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 35. Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Рекомендована література:
- •Глава 36. Припинення зобов'язань
- •Глава 36 Припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Глава 36. Припинення зобов'язань
- •Глава 36. Припинення зобов'язань
- •Рекомендована література:
§ 4. Здійснення права на спадкування
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України). Прийняття спадщини та відмова від неї — це односторонні правочини, в яких висловлюється воля однієї особи — спадкоємця.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець не може, наприклад, вказати, що він прийме спадщину у разі, коли йому буде передано те чи інше майно, інший спадкоємець відмовиться від спадщини, черга одного зі спадкоємців буде змінена та ін.
Закон передбачає три способи прийняття спадщини (статті 1268-1269 ЦК України). Перший спосіб полягає у фактичному прийнятті спадщини спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вважається, що такий спадкоємець висловлює свою волю щодо прийняття спадщини своєю фактичною поведінкою — він продовжує проживати у тому самому приміщенні, користується речами, які належали спадкодавцеві, зберігає їх тощо. Проте такий спадкоємець може й відмовитися від прийняття спадщини. Для цього треба висловити свою волю певним чином — подати заяву про відмову прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК України).
Другий спосіб прийняття спадщини стосується окремих категорій осіб, інтереси яких потребують підвищеного захисту. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину в силу прямого припису закону. Як і в попередньому випадку, це правило має диспозитивний характер. Тому ці особи можуть відмовитися від прийняття спадщини за згодою відповідних осіб (батьків, опікунів і піклувальників), органу опіки та піклування (ст. 1273 ЦК України). Це пояснюється тим, що прийняття спадщини не завжди може бути пов'язано тільки з надходженнями майнового характеру. До спадкового майна можуть належати певні обов'язки спадкодавця (борги), внаслідок чого прийняття спадщини не буде відповідати інтересам малолітньої, неповнолітньої або недієздатної особи, обтяжувати її, створювати проблеми майнового характеру.
390
Третій спосіб прийняття спадщини стосується спадкоємців, які бажають прийняти спадщину і не належать до першої та другої категорії (є дієздатними особами та на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем). Ці особи мають подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
Законодавство встановлює спеціальне правило щодо прийняття спадщини у випадках, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини, але не встиг її прийняти.
Отже, йдеться про випадки, коли після смерті спадкодавця й відкриття спадщини ще не сплив шестимісячний строк. У цей час спадкоємець мав би можливість висловити свої наміри щодо прийняття спадщини, але не встиг цього зробити внаслідок своєї смерті, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія) (ст. 1276 ЦК України). Це правило не поширюється на спадкування обов'язкової частки у спадщині, тобто коли спадкодавець усунув від права на спадкування особу, яка має право на обов'язкову частку. Вказана особа померла під час дії шестимісячного строку для прийняття спадщини і не встигла її прийняти. У такому разі право на спадкування не переходить до спадкоємців померлої особи. Це пояснюється тим, що на обов'язкову частку мають право лише окремі категорії спадкоємців — діти спадкодавця, його непрацездатні батьки та вдова (удівець). Тому право на спадкування за правилами спадкової трансмісії не може переходити до інших категорій осіб, які не належать до цього кола.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). У цей строк особа має визначитися щодо прийняття чи неприйняття спадщини та здійснити у необхідних випадках певні дії, спрямовані на реалізацію свого права.
Як уже зазначалося, особа має право відмовитися від прийняття спадщини. Вона може це зробити безвідносно до іншої особи або відмовитися на користь конкретного спадкоємця. Так, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом; спадкоємець за законом — на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги; якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем (ст. 1273 ЦК України). Відмова спадкоємця від прийняття спадщини має важливі наслідки, тому важливими є визначення дійсних намірів спадкоємця. Якщо відмова віД спадщини була зроблена під впливом помилки, обману, насильс-
391
Розділ IV. СПАДКОВЕ ПРАВО
Глава ЗО. Спадкове право
тва та іншого, вона, як і будь-який інший правочин, може бути визнана недійсною судом.
Визначення кола спадкоємців та частки кожного з них у праві на спадщину складають лише перший етап розвитку спадкових відносин. Другим є визначення належного спадкоємцям реального майна. Якщо спадкоємець один, то питань не виникає. Він стає власником усього майна. Якщо спадкоємців два або більше, вони стаюті співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності. За своєю згодою спадкоємці можуть спільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Водночас на вимогу будь-кого зі спадкоємців право спільної часткової власності на спадкове майно може бути припинено. Відповідно до ч. 2 ст. 1278 Ц] України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Спадкоємці можуть розділити усе майно за своєю згодою. Проте щодо деяких видів майна законодавство встановлює спеціальні правила. Так, переважне право на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (посуд, білизна тощо) мають ті спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю. Це дає змогу таким спадкоємцям зберігати усталений спосіб життл та звичний життєвий устрій. Крім того, спадкоємці, які разом і: спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне праві перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині. Якщо, наприклад, батько та син були співвласниками автомобіля, то після смерті батька син має переважне перед іншими спадкоємцями право на отримання автомобіля. Зрозуміло, що при цьому не можуть порушуватися права інших спадкоємців і передача автомобіля можлива, якщо до складу спадщини входить інше цінне майно, що буде передано спадкоємцям.
За загальними правилами поділ спадщини може бути здійснено після спливу строку на прийняття спадщини, коли відомі коло спадкоємців та всі обставини щодо спадкового майна. Проте закон містить правило, спрямоване на захист інтересів ненародженої дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 1298 ЦК України, якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Це правило стосується і дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. Якщо дитина не народиться (у результаті штучного переривання вагітності) або народиться мертвою, то належна їй частка буде передана іншим спадкоємцям.
392
Спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за боргами спадкодавця. Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Відповідно до закону спадкоємець не відповідає за борги спадкодавця своїм власним майном. Відповідальність спадкоємців (якщо їх декілька) має частковий характер. Кожен із них зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора задовольняються шляхом одноразового платежу або в іншому порядку, якщо це встановлено домовленістю між спадкоємцями і кредитором. Сторони можуть домовитися щодо поетапної сплати боргу, переносу його на інший строк тощо.
Від моменту відкриття спадщини до моменту її переходу до спадкоємців існує певний проміжок часу. Юристів завжди цікавило питання щодо належності майна у цей період конкретній особі. Проблема полягає в тому, що з одного боку, річ не може належати на праві власності спадкодавцеві у зв'язку із його смертю, з іншого, — вона не може належати спадкоємцеві тому, що той ще не прийняв спадщину. У римському праві така спадщина отримала назву «лежачої спадщини*. Щодо визначення її правового режиму склалися два протилежні підходи. Відповідно до першого, — «лежача спадщина» вважалася як би належною спадкодавцеві («лежача спадщина» продовжує особистість спадкодавця). Другий підхід полягав у тому, що спадщина вважалася належною спадкоємцеві. Факту прийняття спадщини надавалася зворотна сила. Вважалося, що вона належала спадкоємцеві з дня відкриття спадщини, тобто у попередній час. Як у першому, так і в другому випадку допускалася певна юридична фікція, що застосовувалася для вирішення цього складного питання1. Сучасне законодавство України закріплює другий із зазначених підходів. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Період, протягом якого спадщина є «лежачою», має певні особливості. Значення у цей період набуває здійснення дій щодо охорони спадкового майна та збереження його в інтересах спадкоємців, від-казоодержувачів та кредиторів спадкодавця. Такі дії здійснюються нотаріусом за місцем відкриття спадщини; відповідним органом місцевого самоврядування (у населених пунктах, де немає нотаріуса); виконавцем заповіту, якого призначив спадкодавець; іншою особою, яка призначена спадкоємцями за законом. Для охорони спадкового майна
Санфилиппо Ч. Курс римского частяого права: Учебник / Под ред. Д. М. Дождева. — М.: Изд-во БЕК, 2000. — С. 285.
393
Розділ IV. СПАДКОВЕ ПРАВО
Глава ЗО. Спадкове право
може бути здійснено опис майна, передача його на зберігання певним особам тощо. Особа, яка зберігає спадкове майно, попереджається про відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження. Якщо у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, орган місцевого самоврядування у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою (ст. 1285 ЦК України).