Глава 16. Держава і територіальні громади ...

жик-юрщу. -н ■—■!—»».■■ »■ гнірір-і >ц«днк«к«^иі-^ііі»-і;.ИПі-і- "■ И і|ііііиіііііііі*Ч ■ І іш*иіишиіиіі» ДВДМамімт*

вових зобов'язань. Так, наприклад, вони не можуть бути визнані спо­живачами і підпадати під відповідний захист прав споживачів тощо.

Особливе місце у зобов'язальних відносинах відводиться державі і територіальним громадам як суб'єктам цивільно-правової відпо­відальності. Цивільно-правова відповідальність даних суб'єктів мо­же наступати як за невиконання цивільно-правових зобов'язань, так І за деліктні зобов'язання, наприклад, шкода, завдана держав­ними органами (статті 1173-1175 ЦК України), органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду (ст. 1176 ЦК України) тощо. Держава і територіальні громади несуть цивіль­но-правову відповідальність за своїми зобов'язаннями своїм май­ном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернене стягнення (статті 174, 175 ЦК України), наприклад, майно, що ви­лучене з цивільного обороту (ч. 2 ст. 178 ЦК України). Безпосеред­нім відповідачем за цивільно-правовими зобов'язаннями будуть фінансові органи держави і територіальних громад.

Згідно зі ст. 176 ЦК України законодавець вводить принцип роз­межування відповідальності за цивільно-правовими зобов'язання­ми. Сутність цього принципу полягає в тому, що:

1. держава, АРК, територіальні громади не відповідають за зобо­ в'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, вста­ новлених законом, наприклад, відповідальність держави за зобов'я­ заннями створених нею казенних підприємств (ч. З ст. 39 Закону України «Про підприємства в Україні»);

2. юридичні особи, створені державою, АРК, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями щодо держави, АРК, територіальних громад;

3. держава не відповідає за зобов'язаннями АРК і територіаль­ них громад;

4. АРК не відповідає за зобов'язаннями держави і територіаль­ них громад;

5. територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держа­ ви, АРК та інших територіальних громад.

Держава і територіальні громади можуть брати участь і в інших цивільних правовідносинах. Так, держава може набувати окремі пра­ва інтелектуальної власності, бути спадкоємцем за заповітом тощо.

Ще одним аспектом є можливість участі держави у зовнішньо­торговому обороті. До таких форм цивільно-правової участі можна віднести: міжнародні концесійні договори, інвестиційну діяльність та інші форми сумісної діяльності, договори зовнішньої позики то­що. Останнім часом спостерігається тенденція, що суб'єктами тако-

219

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ

Глава 17. Підстави виникнення, зміни та припинення ...

го зовнішньоторгового співробітництва на рівні з державою стають також і територіальні громади.

Рекомендована література:

Брагинский М. И. Участив советского государства в гражданских пра-воотношениях. — М., 1981.

Виткявичус П. П. Гражданская правосуб'ьектность Советского государ­ства. — Вильнюс, 1978. Субьектьі гражданского права / Под ред. С. Н. Братуся. — М., 1984.