§ 2. Поняття юридичного факту

Під юридичним фактом у науці цивільного права України розу­міють конкретні обставини реальної дійсності, з якими норми ци­вільного "права пов'язують "виникнення, зміну або припинення ци­вільних прав та обов'язків, тобто правовідносин.

Юридичний факт як обставина характеризується такими ознаками: це обставини конкретні, визначені зовні; такі, що дістають вираження у наявності або відсутності визначених явищ матеріального світу; такі, що містять інформацію про стан суспільних відносин, які входять до предмета правового регулювання; прямо або побічно передбачені нор­мами права; викликають передбачені законом правові наслідки¹.

Від юридичних фактів слід відрізняти юридичні умови, тобто об­ставини, що мають юридичне значення дліГТГастання правових на­слідків, але пов'язані з ними не прямо, а через одну або кілька про­міжних ланок. До них можна віднести, наприклад, обставини, що обумовлюють правосуб'єктність учасників цивільних відносин (гро­мадянство, стать, вік та ін.) або елементи правостворюючих скла­дів, що передують даному, наприклад, право власності на річ є юри­дичною передумовою для розпорядження нею власником — його вступу у правовідносини купівлі-продажу, міни, дарування тощо.

¹ Исаков В. Б. Юридические фактьі в советском праве. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 13.

222

Глава 17. Підстави виникнення, зміни та припинення ...

Серед найбільш поширених юридичних фактів, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, закон визначає, зокрема:

1. договори та інші правочини;

2. створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3. завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Отже, зазначений перелік не є вичерпним, що дуже важливо в умовах сучасного економічного обороту. До юридичних фактів слід також віднести певні події, настання або ненастання яких може бу­ти підставою для виникнення цивільних правовідносин у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, а та­кож з рішення суду.

Як правило, цивільних прав та обов'язків, які не мали б під со­бою підстав, не існує, цивільно-правові наслідки можуть наступати за наявності одного юридичного факту, наприклад, для встановлен­ня правовідносин купівлі-продажу сторонам достатньо укласти між собою лише відповідний договір, так званий «простий юридичний факт». Однак наступ більшості цивільно-правових наслідків буває зумовлений, як правило, сукупністю юридичних фактів, що має на­зву складного юридичного факту (юридичного складу), наприклад, передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм на строк більше одного року вимагає не тільки укладення сторонами відпо­відного договору, але і його державної реєстрації. Скдадний-чогіи-дичний факт у правовій науці поділяється на групу юридичних фа­ктів (декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає той самий правовий наслідок), наприклад, перебіг строку позовної дав­ності (ст. 264 ЦК України) зупиняється за однією із зазначених у цій статті підстав, та фактичний (юридичний) склад, що є системою елементів (юридичних фактів), які певним чином пов'язані у прос­торі, часі та взаємообумовлені, правові наслідки за якими наступа­ють лише за наявності всіх елементів. Так, наприклад, право стра­хувальника на отримання страхової суми від страховика при добро­вільному страхуванні виникає за умови укладення між ними договору страхування, сплати першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, та настання страхового випадку.