Глава 10. Об'єкти цивільних прав

Юридичне значення поділу речей на споживні та неспоживні по­лягає, зокрема, в тому, що споживні речі не можуть бути предметом деяких угод, наприклад, оренди, безоплатного користування, лізингу, оскільки після закінчення терміну майнового найму річ має бути по­вернена власнику, що неможливо здійснити із споживною річчю.

Головна річ і приналежність (ст. 186 ЦК України). Річ, при­значена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Наприклад, фотоапа­рат і футляр до нього, шафа та шухляди до неї тощо. Правове зна­чення такого поділу речей полягає у визначенні правового режиму приналежності, згідно з яким приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Складні речі та складові частини речі (статті 187-188 ЦК Укра­їни). Складною вважається річ, утворена з кількох речей, які утворю­ють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від неї без її пошкодження або істотного знецінення, пов'язане з річчю конструктивно, навіть незалежно від того, що річ може функціонува­ти без неї (наприклад, автомобіль з обігрівачем, будинок із вбудова­ним кондиціонером тощо). Значення такого поділу речей також поля­гає у визначенні правового режиму складових частин речі. Так, при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремлен­ню. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Продукція, плоди та доходи (ст. 189 ЦК України). Продук­цією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю (наприклад, приплід від худоби, урожай від насаджень, відсотки від банківських вкладів, доходи від виробництва тощо). Правове значення такого поділу ре­чей полягає у визначенні правового режиму продукції, плодів І до­ходів, що належать власникові речі, якщо інше не встановлено до­говором або законом.

Майно. Майновий комплекс. У цивільному праві терміном «май­но» в широкому значенні визначається як окрема річ (сукупність ре­чей), так і вся сукупність майнових прав та обов'язків суб'єкта ци­вільних відносин (наприклад, при спадкуванні або при визначенні вартості майна підприємства). У більш вузькому значенні терміна ро­зуміються лише речі (сукупність речей). У жодному випадку до скла­ду майна не включаються нематеріальні об'єкти цивільних прав, за винятком майнових прав вимоги. ЦК України визначає майно в ши­рокому значенні слова — згідно зі ст. 190 майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

113

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ

Особливим об'єктом цивільних прав є підприємство як цілісний майновий комплекс, що використовується для здійснення підпри­ємницької діяльності, оскільки одночасно підприємство є суб'єктом і цивільних прав і обов'язків, який є самостійним учасником ци­вільного обороту. Підприємство, виступаючи в цивільному обороті як юридична особа, має право від свого імені здійснювати всі види правочинів щодо належного йому майна. Водночас підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу вхо­дять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи зе­мельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сирови­ну, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановле­но договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс визнається нерухомістю.