Глава 10. Об'єкти цивільних прав

цьому випадку несуть солідарну відповідальність. Відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелом підвищеної небез­пеки, настає на загальних підставах, тобто необхідним є встанов­лення вини володільця джерела підвищеної небезпеки. Шкода, за­подіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується вин­ним, при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується, а інший учасник зіткнення звільня­ється від відповідальності за випадкове заподіяння шкоди, оскільки відсутня його вина, при наявності вини двох володільців — розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного, при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди — жоден з них не має права на відшкодування.

Вина потерпілого (кредитора). За загальним правилом шко­да, заподіяна внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не під­лягає (ст. 1193 ЦК України). Так, ст. 1187 ЦК України передбаче­но, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потер­пілого.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України). Необережність потерпілого внаслідок деліктного правопорушення в цілому не звільняє заподіювача шкоди від обов'язку відшкодувати збитки. Вина потерпілого може лише впливати на обсяг належного йому відшкодування у сторону зменшення. Якщо груба необереж­ність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка за­вдала шкоди, — також залежно від ступеня її вини) розмір відшко­дування зменшується, якщо інше не встановлено законом (ст. 1193 ЦК України).

Рекомендована література:

Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975-

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая:

общие положення. — М., 2000. — С. 615.

Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. — М.,

2000.

Покровский И.А. Основньїе проблеми гражданского права. — М., 1998.

Кулагин М. И. Избранньїе трудьі. — М.: Статут, 1997. — С. 279.

Смирнов В. Т., Собчак А. А. Общее учение о деликтньїх обязательствах в

советском гражданском праве. — Ленинград, 1983. — С. 100.

І08

Глава 10 Об'єкти цивільних прав

§ 1. Поняття об'єктів цивільних прав

Об'єктами цивільних прав стає все те, з приводу чого виника­ють та здійснюються цивільні права та обов'язки, тобто все те, що є предметом або результатом діяльності учасників цивільного обороту.

Об'єктами цивільних прав є речі, тобто матеріальні предмети оточуючого світу, створені природою або людиною, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права та обов'язки, ре­зультати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяль­ності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України). Слід підкреслити, що об'єктами цивільних прав є лише речі, які мають корисні властивості, усвідомлені та освоєні людством, оскільки за відсутності таких якостей речі не зможуть стати об'єктами цивільно-правових відносин.

За критерієм оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяю­ться на: а) об'єкти, що обертаються вільно; б) об'єкти, обмежено оборотоздатні; в) об'єкти, вилучені з обігу.

Більшість об'єктів цивільних прав належить до таких, що обер­таються вільно. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужува­тися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правона-ступництва чи спадкування, або іншим чином^В Україні діє загаль­на презумпція щодо вільного обороту об'єктів, якщо нема спеціаль­ної вказівки закону про їх вилучення з обігу або обмеження обігу, або вони не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Щодо правонаступництва, слід зазначити, що цивільне право роз­різняє універсальне та сингулярне правонаступництво. Універсальне правонаступництво означає перехід до правонаступника всіх прав та обов'язків правоволодільця на підставі одного акта, наприклад, при спадкуванні або реорганізації юридичної особи. Сингулярне правона­ступництво має місце, коли до правонаступника переходять лише окремі права та обов'язки правоволодільця, наприклад, при здійс­ненні конкретних угод з відчуження майна.

До обмежено оборотоздатних об'єктів належать об'єкти цивіль­них прав, визначені законом, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті до­пускається за спеціальним дозволом. До таких об'єктів, наприклад, відносять зброю, вибухові речовини, наркотичні та психотропні за­соби тощо. Законодавством також визначено ряд видів підприємни-

109

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ